Ухвала від 26.03.2013 по справі 2а/0270/190/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/190/11

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Боровицький О. А.

судді: Сторчак В. Ю. Драчук Т. О.

при секретарі судового засідання: Бондаренко С.А.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Вінницької області до Жмеринської міської ради Вінницької області про скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2011 року Перший заступник прокурора Вінницької області звернувся в суд з адміністративним позовом до Жмеринської міської ради в якому просить скасувати рішення 32 сесії 5 скликання Жмеринської міської ради №883 від 27.07.2010 року «Про надання дозволів на розробку документації із землеустрою».

01 лютого 2011 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву Першого заступника прокурора Вінницької області до Жмеринської міської ради про скасування рішення разом з доданими до неї документами повернуто особі, що її подала, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції. В своїй апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року по справі №2а/0270/190/11 про повернення позовної заяви, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, а саме: позивача - на підтримання доводів апеляційної скарги, представника відповідача - на підтримання ухвали суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, так як відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З матеріалів справи встановлено, що 20 січня 2011 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме запропоновано позивачу надати суду: уточнити позовні вимоги, а саме зазначити яке рішення слід скасувати; докази звернення з протестом до Жмеринської міської ради про скасування рішення №883 від 27.07.2010 року, яке є предметом оскарження в даному позові; письмову позицію щодо строку звернення до адміністративного суду; докази сплати судового збору.

Стаття 106 КАС України визначає вимоги до позовної заяви.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Копія вказаної ухвали невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вказівки на недоліки позовної заяви і спосіб їх усунення мають бути чіткими і зрозумілими. Недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції вказано про необхідність уточнення позовних вимог, а саме зазначити яке рішення слід скасувати, а також про необхідність надання доказів звернення з протестом до Жмеринської міської ради про скасування рішення №883 від 27.07.2010 року, яке є предметом оскарження в даному позові; письмової позиції щодо строку звернення до адміністративного суду; доказів сплати судового збору.

Як видно з матеріалів справи, на виконання ухвали про залишення позову без руху, позивачем 31 січня 2011 року подано заяву в якій повідомлено, що у позовній заяві від 13 січня 2011 року №05-21вих-11 прокуратурою області ставиться питання про скасування рішення відповідача №883 від 27.07.2010 року в цілому; при цьому, зауважено, що доказами звернення до Жмеринської міської ради з протестом від 03.11.2010 року №07/4-147вих-10 є відповідь про його розгляд та рішення №53 від 22.12.2010 року про відхилення протесту прокурора. Стосовно стоків звернення до адміністративного суду позивачем зауважено, що протест виносився в порядку статті 21 Закону України «Про прокуратуру», відповідь про результати якого, надійшла до прокуратури області разом з відповідним рішенням (№53) тільки 04.01.2011 року, підтвердженням чого є штамп вхідної кореспонденції секретаріату прокуратури області, позовну ж заяву направлено до суду 14 січня 2011 року, тобто в межах 15 денного строку встановленого частиною 4 статті 21 Закону України «Про прокуратуру». В заяві, також, зазначено, що прокуратура Вінницької області одноосібно, як суб'єкт владних повноважень і як позивач по цій справі звертається до суду не для захисту своїх особистих прав та інтересів, а виконує свої конституційні функції, передбачені статтею 121 Конституції України та статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» і діє тільки від імені та в інтересах держави, з урахуванням положень пункту 30 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», положеннями якого Генеральна прокуратура України та її органи за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави звільнені від сплати державного мита, а тому відсутні правові підстави для сплати прокуратурою судового збору.

Підставою для повернення позовної заяви суд першої інстанції вказав не виконання і не усунення недоліків позову в повному обсязі, а саме не надано доказів сплати судового збору.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 4 Декрету КМУ від 30 квітня 1993 року № 43-93 (в редакції станом на лютий 2011 року) від сплати державного мита звільняються Генеральна прокуратура України та її органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.

Встановлено, що в даному випадку перший заступник прокурора Вінницької області, звертаючись до суду із позовною заявою про скасування рішення Жмеринської міської ради №883 від 27.07.2010 року, діяв з метою захисту інтересів держави, оскільки вважав, що оскаржене рішення прийнято всупереч вимог земельного законодавства, оскільки передано в довгострокову оренду земельні ділянки з порушенням порядку та у збільшених розмірах, що може завдати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства. Таким чином прокурор здійснює функції представництва, які на нього покладені відповідно до статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та в межах повноважень, наданих вказаними нормами Конституції України, Законом України «Про прокуратуру», а також статтею 60 КАС України, і аж ніяк не у власних інтересах, як про це зазначає у своїй ухвалі суд першої інстанції.

В силу частини 1 статті 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 КАС України передбачено, що звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Отже, судом першої інстанції помилково застосовано статтю 108 КАС України.

Вищевикладене порушення норм процесуального права допущене судом першої інстанції, призвело до винесення останнім незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та підлягає скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення у встановленому КАС порядку питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі.

За правилами статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

В силу пункту 4 частини 1 статті 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Вінницької області до Жмеринської міської ради Вінницької області про скасування рішення, - скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 01 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Сторчак В. Ю.

ОСОБА_4

Попередній документ
71780086
Наступний документ
71780088
Інформація про рішення:
№ рішення: 71780087
№ справи: 2а/0270/190/11
Дата рішення: 26.03.2013
Дата публікації: 29.01.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі: