м. Черкаси
17 січня 2013 року Справа № 2а/2370/4961/2012
11 год. 20 хв.
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Чубар Т.М.,
при секретарі -Нестеренко В.О., Дуженко С.А.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ОСОБА_2 -за довіреністю № 293/01-12 від 20.02.2012р.,
представника відповідача фермерського господарства «Арій»ОСОБА_3 -за посадою,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фермерського господарства «Арій»про стягнення заборгованості,
До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому просить стягнути з фермерського господарства «Арій»11 435 грн. 31 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2011 році та 567 грн. 92 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обґрунтовуючи їх тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»не забезпечено нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом 2011 року, що тягне нарахування адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами та, як наслідок, нарахування пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи тим, що відповідно до вимог ч. 1 статті 18, ч. 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»відповідач інформував органи працевлаштування інвалідів, оскільки в направлених до ОСОБА_4 районного центру зайнятості Черкаської області звітах зазначалося про наявність вакансії у відповідача для працевлаштування даної категорії працівників. Однак, ні ОСОБА_4 районним центром зайнятості, ні ОСОБА_1 обласним відділенням Фонду соціального захисту інваліди, які перебувають на обліку як безробітні, для працевлаштування не направлялись. Таким чином, відповідачем не порушено вимоги законодавства, а позивачем неправомірно нараховано 11 435 грн. 31 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2011 році та 567 грн. 92 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач -фермерське господарство «Арій» зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 районною державною адміністрацією Черкаської області 30.12.2004р., ідентифікаційний код 33259065 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.12.2012р.).
Відповідно до ч. 8 статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Спеціальним законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-XII від 21.03.1991р. (далі по тексту -Закон).
Так, відповідно до статті 18 цього Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно, але не виключно, на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
При цьому підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані:
виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,
створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством,
надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються визначений означеною статтею Закону обов'язок щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та відповідного звітування до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Статтею 19 Закону, в свою чергу, встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відображається інформація щодо виконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів, який подається щороку до 01 березня відділенню Фонду соціального захисту інвалідів згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 70 від 31.01.2007р.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний у зв'язку з чим саме орган працевлаштування здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань (стаття 18-1 Закону).
Відповідне право державної служби зайнятості на направлення для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань, передбачено ч. 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991р. в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Керівники ж підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у встановленому законом порядку лише у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Отже, обов'язок підприємства щодо створення (забезпечення виконання нормативів) робочих місць для працевлаштування інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається, як зазначалось вище, саме на державну службу зайнятості. Підприємство ж несе відповідальність за створення та належним чином атестування робочих місць для працевлаштування інвалідів, про що повідомляється відповідний орган працевлаштування.
Так, відповідно до ч. 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-ХІІ від 01.03.1991р. в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі, зокрема про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
При цьому інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом (абз. 3 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007р.).
Форма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», яка повинна щомісячно подаватись до державної служби зайнятості, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005р. Саме неподання звіту форми 3-ПН свідчить про те, що робочі місця для працевлаштування інвалідів створені не були.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів працівниками обласної фінансової інспекції виявлено підприємства, які не надали звіт форми 10-ПІ «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік»та не зареєстровані у відділенні Фонду, одне з яких фермерське господарство «Арій», що знаходиться в с. Драбово-Барятинське Драбівського району, вул. Суворова, 9. Згідно інформації, що надійшла до обласної фінансової інспекції, зазначене підприємство нормативу працевлаштування інвалідів не виконало. На виконання вимог фінансової інспекції про усунення виявлених порушень та недоліків в частині проведення перевірки фермерського господарства «Арій», обласним відділенням листом № 838/01-12 від 26.04.2012р. відповідачу було надіслано роз'яснення щодо реєстрації, надання звітності і повідомлення про проведення невиїзної перевірки. Підприємство на перевірку не з'явилось, звіту до відділення не надало, таким чином не виконавши вимоги статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 70 від 31.01.2007р.
В той же час, як вбачається з наданих у судовому засіданні представником відповідача звітів форми 3-ПН до Фонду зайнятості про наявність вакансій станом на 11.02.2011р., 15.06.2011р., 30.09.2011р. та 15.11.2011р., фермерське господарство «Арій»щоквартально інформувало ОСОБА_4 районний центр зайнятості Черкаської області про наявність вакансій, в тому числі для інвалідів.
Однак, ОСОБА_4 районним центром зайнятості Черкаської області жодних пропозицій щодо працевлаштування інвалідів протягом 2011 року фермерському господарству «Арій»не надсилалось.
ОСОБА_4 районного центру зайнятості № 01-15/105 від 11.01.2013р., в свою чергу, доведено до відома голову фермерського господарства «Арій», що з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. у ОСОБА_4 районному центрі зайнятості Черкаської області перебував один безробітній інвалід з місцем проживання с. Драбово-Барятинське ОСОБА_5 та згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_5 професії, доступні за станом здоров'я -керівні посади.
Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, відповідний запит останнім був зроблений задля уточнення щодо перебування протягом 2011 року у ОСОБА_4 районному центрі зайнятості Черкаської області інших ніж ОСОБА_5 безробітних інвалідів, адже останній згідно відмовного листа від 15.01.2011р. щодо пропозиції голови фермерського господарства «Арій»зайняти посаду завідуючого господарством або бухгалтера відмовився за станом здоров'я.
Таким чином, свій обов'язок щодо створення робочого місця для працевлаштування інвалідів та, як наслідок, вчасної подачі до органу працевлаштування звіту про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів відповідач виконав належним чином, здійснивши всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. У зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з фермерського господарства «Арій»11 435 грн. 31 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2011 році та 567 грн. 92 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів не може тягнути такі самі наслідки, як і незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідальність за яке пов'язується, як зазначалось вище, саме з неподанням інформації до органу працевлаштування про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.М. Чубар
Повний текст постанови виготовлений 21 січня 2013 року.