Ухвала
24 січня 2018 р.
м. Київ
Справа № 127/12909/17
провадження № 51-1749ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (перша палата):
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перевірку вказаних судових рішень щодо нього у касаційному порядку.
За положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 438 цього Кодексу встановлено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 427 КПК України регламентовано вимоги до касаційної скарги, в якій має бути викладено обґрунтування позиції з урахуванням наведених положень процесуального закону, проте ОСОБА_4 на це не зважив, скаргу подано без додержання п. 4 ч. 2 цієї статті.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, не погоджуючись з рішенням суду щодо правильності свого засудження ОСОБА_4 не згідний з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, надає їм власну оцінку, по суті вказує на неповноту судового розгляду, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що з урахуванням вимог статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
При цьому у поданій скарзі не наведено обґрунтування незаконності по суті прийнятого рішення та не міститься доводів допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою обов'язкове скасування вироку та ухвали з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України, з огляду на точний зміст приписів статей 349, 370, 404, 407, 412, 413, 415, 419 цього Кодексу.
Крім того, як убачається з доданих до скарги копій судових рішень, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 розглядалося у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, якою передбачено, зокрема, що учасники судового провадження позбавлені права оскаржити ті обставини, щодо яких суд визнав недоцільним дослідження доказів. Також зі змісту КПК України вбачається, що зазначені обставини не можуть бути предметом перегляду і суду касаційної інстанції, з огляду на зазначені вище положення ч. 1 ст. 433 КПК України. За таких обставин прохання засудженого суперечить вимогам чинного законодавства.
Також до скарги додані не завірені належним чином копії оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року залишити без руху і надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3