Окрема думка
судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
ОСОБА_1 у провадженні № 51-1292ск18
Колегією суддів 22 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою директора ТОВ «Мегатекс» ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 2 січня 2018 року. Цей суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року, якою було задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42014000000000375 та призначено позапланову документальну перевірку ТОВ «Мегатекс» (ЄДРПОУ 20338741) по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Харвест Компані» (ЄДРПОУ 40717798) на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів за весь період взаємовідносин.
Із рішенням суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження я не згодна, оскільки ст. 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Проте вказана ухвала слідчого судді від 19 липня 2017 року до цього переліку не входить. Крім того, ч. 3 ст. 309 КПК передбачено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і відмовивши у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_2 діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Така позиція узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Верховного Суду України від 16 листопада 2017 року (провадження № 5-357кз17) щодо встановленої у ч. 3 ст. 309 КПК заборони на оскарження в апеляційному порядку.
Посилання в касаційній скарзі на відсутність у слідчого судді повноважень для розгляду згаданого клопотання слідчого суперечить законодавчим приписам. Зокрема, Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Податковим кодексом в редакції закону до 1 січня 2017 року та Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» передбачено, що у кримінальному провадженні документальна позапланова перевірка та позапланова виїзна ревізія може проводитися на підставі ухвали слідчого судді (судді). Аналогічну думку було викладено й в офіційному листі ВССУ від 1 вересня 2017 року (вих. № 9-1681/0/4-17).
З огляду на ці законодавчі приписи в їх взаємозв'язку з ч. 2 ст. 8 КПК, а також із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2017 року в справі «Хлебік проти України», немає жодних сумнівів щодо наявності у слідчого судді повноважень на розгляд клопотань про надання дозволу на проведення позапланових документальних перевірок.
Разом із цим, при відкритті касаційного провадження було залишено поза увагою, що рішення слідчого судді за результатом розгляду згаданого клопотання слідчого не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
З урахуванням викладеного, вважаю, що суд касаційної інстанції повинен був відмовити у відкритті провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
22 січня 2018 року
Суддя ОСОБА_1