Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/232/18
23 січня 2018 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову від 12.01.2017 т.в.о. начальника відділення СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві підполковника поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42013110070000377 від 05.08.2013 про закриття кримінального провадження,-
Постановою начальника відділення СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві підполковника поліції ОСОБА_5 від 12 січня 2017 року закрите кримінальне провадження №42013110070000377 від 05.08.2013.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 оскаржила її до суду.
В скарзі на постанову від 12.01.2017 про закриття кримінального провадження №42013110070000377 від 05.08.2013 ОСОБА_3 посилалась на те, що така постанова є незаконною, оскільки слідчим органом досудове розслідування проводилось однобічно, всі обставини справи перекручено нібито потерпілий отримав травму під час заняття арм-реслінгом, не встановлені особи, причетні до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , не було надано оцінки характеру отриманих потерпілим ОСОБА_4 травм, які є тяжкими тілесними ушкодженнями, тому кваліфікація злочину за ст.128 КК України є невірною, не з'ясовано змісту умислу винних у побитті ОСОБА_4 , не враховано всі обставини вчинення злочину, засоби та знаряддя нанесення тілесних ушкоджень, кількість, характер і місця поранень, спрямованість ударів у життєво важливі органи людини, не перевірено факти примусового лікування ОСОБА_3 психодіючими препаратами.
Посилаючись на те, що кримінальне провадження було закрите безпідставно, ОСОБА_3 просила слідчого суддю постанову про закриття кримінального провадження скасувати, а матеріали кримінального провадження направити для продовження розслідування до Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України. Також просила слідчого суддю перекваліфікувати дії невстановлених осіб зі ст. 128 КК України на ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366, ст.209 та ст. 111 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримала, просила її задовольнити з викладених у ній підстав. Додатково надала копії медичної документації на підтвердження факту заподіяння ОСОБА_4 закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритої травми грудної клітки, забою грудної клітки справа, закритого перелому дистальної третини діалізу лівої плечової кістки зі зміщенням, довідки МСЕК про присвоєння 2 групи інвалідності.
У судове засідання слідчий ОСОБА_5 не з'явився, однак його неявка не перешкоджає розгляду скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження №42013110070000377 від 05.08.2013, надані слідчим на запит слідчого судді, вивчивши докази, долучені до скарги, слідчий суддя прийшов до висновку про часткове задоволення скарги у зв'язку з наступним.
У судовому засіданні встановлено, що прокурором Подільського району міста Києва 23 лютого 2009 року було порушено кримінальну справу за фактом необережного спричинення ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознаками складу злочину передбаченого ст. 128 КК України. Постановою слідчого ОСОБА_6 від 31 березня 2010 року ОСОБА_4 визнано потерпілим по справі, а його матір - ОСОБА_3 07 травня 2010 року визнано представником потерпілого ОСОБА_4 ..
22 грудня 2010 року слідчим СВ Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_6 кримінальну справу №57-1917 закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року) оскільки в діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину передбаченого ст.128 КК України (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження), а наявні у потерпілого ОСОБА_4 травми у виді закритого перелому дистальної третини діалізу лівої плечової кістки зі зміщенням отримані внаслідок зайняття спортивними вправами «Арм-реслінгом» без спеціального обладнання.
Постановою Подільського районного суду м.Києва від 11 березня 2011 року зазначену постанову слідчого від 22 грудня 2010 року про закриття кримінальної справи №57-1917 було скасовано, а кримінальну справу направлено для відновлення досудового слідства з одночасним наданням вказівок по справі.
18 вересня 2012 року заступником начальника СВ Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_8 кримінальну справу №57-1917 закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року) оскільки в діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину передбаченого ст.128 КК України (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження), а наявні у потерпілого ОСОБА_4 травми у виді закритого перелому дистальної третини діалізу лівої плечової кістки зі зміщенням отримані внаслідок зайняття спортивними вправами «Арм-реслінгом» без спеціального обладнання.
Така постанова від 18.09.2012 була скасована постановою Подільського районного суду м. Києва від 17.05.2013 року, а кримінальну справу було направлено для відновлення досудового слідства з метою перевірки фактів призначення ОСОБА_4 психотропних препаратів в період з 30.11.2006 року в Київському міському центрі судово-психіатричних експертиз, надання оцінки обставинам встановлення ОСОБА_4 з 26.03.2007 року другої групи інвалідності відразу після госпіталізації.
05.08.2013 року відомості про дане кримінальне провадження були внесені в ЄРДР за ст. 128 КК України під №42013110070000377.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 42013110070000377 від 05.08.2013 після 2013 року в даному кримінальному провадженні слідчі дії не проводились.
Таким чином, не зважаючи на вказівки суду, органом досудового розслідування впродовж 4 років так і не було перевірено доводи представника потерпілого - ОСОБА_3 щодо обставин спричинення ОСОБА_4 ряду тілесних ушкоджень та призначення йому психотропних препаратів, в результаті яких, ймовірно, останній став інвалідом, що на думку слідчого судді може свідчити про порушення гарантованих статтею 3 «Заборона катування» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод прав та свобод та свідчити про відсутність ефективного розслідування.
У п. 63 рішення у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 ЄСПЛ зазначив, що головна мета розслідування полягає у забезпечені ефективного виконання національних законів, які захищають право на життя… Форма розслідування, яка досягне такої мети може бути різною залежно від обставин. Проте, який би з методів не брався за основу, державні органи влади повинні діяти за своєю власною ініціативою, у випадку, коли вже якесь питання звернуло їх увагу. Вони не можуть перекласти це на ініціативу родичів чи чекати подання формальної скарги або взяття кимось на себе відповідальності за проведення слідчої процедури.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Пропри вимоги КПК, у кримінальному провадженні № 42013110070000377 так і не витребувано та не надано правової оцінки інформації медичного закладу з приводу того, чи приймав пацієнт експертного відділення ОСОБА_4 за призначенням лікаря будь-які медичні препарати 01.12.2006 року, чи застосовувались для лікування ОСОБА_4 психотропні речовини, не з'ясувано механізм спричинення ОСОБА_4 окрім пошкоджень руки інших тілесних ушкоджень: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, травматичної енцефалопатії, ЗТГК праворуч, а також не з'ясовано обставини, за яких потерпілий міг їх отримати, не перевірено можливість спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 іншими особами.
Зважаючи на такі обставини, слідчий суддя приходить до висновку про передчасність закриття кримінального провадження, а відтак і про необхідність скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Попри те, що вимоги ОСОБА_3 в частині скасування постанови про закриття кримінального провадження підлягають задоволенню, вимоги скарги про перекваліфікацію діянь зі ст. 128 КК України на ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366, ст.209 та ст. 111 КК України та вимоги про направлення даного кримінального провадження для продовження розслідування до Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, задоволенню не підлягають, оскільки вирішення таких вимог не входить до компетенції слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 309 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Постанову від 12.01.2017 т.в.о. начальника відділення СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві підполковника поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42013110070000377 від 05.08.2013 про закриття кримінального провадження - скасувати.
В решті вимог скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1