Справа № 524/4970/17
Провадження №2-а/524/31/18
17.01.2018 м.Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - Андрієць Д.Д.
за участю секретаря - Воблікової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, про визнання рішення суб'єкта владних повноважень незаконним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили,-
ФОП ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, про визнання рішення суб'єкта владних повноважень незаконним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 12.06.2017 з Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області він отримав рішення виконкому «Про затвердження акта комісії з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1». Також в листі йому повідомлялось про необхідність в місячний термін сплатити суму визначену в акті. Вважає, що рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №544 від 23.06.2016, яким затверджено склад комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, є незаконним з моменту прийняття та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, оскільки до складу комісії не включені представники органу у справах містобудування та архітектури, як і не включені депутати міської ради. Крім того, вважає, що засідання комісії по визначенню розміру збитків та складання акту відносно нього є неправомірними, оскільки у роботі комісії брало участь лише 5 осіб, а рішення має прийматися більшістю голосів від загального складу комісії, який становить 11осіб.
Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №482 від 29.05.2017 є незаконним, оскільки комісія була створена без дотримання норм чинного законодавства, засідання комісії та складання акту були неправомірними.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд:
- визнати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №544 від 23.06.2016, яким затверджено склад комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, незаконним з моменту прийняття та таким, що не відповідає правовим актом вищої юридичної сили;
- визнати засідання комісії згідно протоколу №6 від 06.04.2017 та дії комісії із складання акту від 06.04.2017 по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, складеного відносно нього, ОСОБА_1, протиправним;
- визнати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №482 від 29.05.2017, яким затверджено акт комісії від 06.04.2017 по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, відносно нього ОСОБА_1, незаконним.
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначив, що порушення своїх прав він вбачає в тому, внаслідок складання акту від 06.04.2017 у відповідача виникла підстава для стягнення з нього збитків в сумі, яка визначена в акті.
Представник відповідача, ОСОБА_2, проти задоволення позову заперечувала. Вказала, що оскаржувані позивачем акт від 06.04.2017 та рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області жодним чином не порушують його права, оскілки право відповідача на звернення до суду з позовом про стягнення збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства не залежить від складання цього акту Звертала увагу суду на те, що до складу комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства були включені, в тому числі ОСОБА_3, який є заступником міського голови з питань будівництва, архітектури та землекористування і на якого покладені обов'язки щодо регулювання питань будівництва та архітектури , а також ОСОБА_4, який є депутатом міської ради на головою постійної депутатської комісії з питань екології, регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, приходить до наступного.
Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як: самовільне зайняття земельних ділянок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок №284).
Згідно із Порядком №284 неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
У пункті 1 Порядку №284 встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та недодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Відповідно до п.1, 2 порядку N 284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 23 червня 2016 року №544 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 07.12.2007 № 1229 «Про утворення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства» внесено зміни до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 07.12.2007 № 1229, шляхом затвердження складу комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства в новій редакції.
Зокрема, до складу комісії увійшли: перший заступник міського голови, голова комісії; заступник міського голови з питань будівництва та архітектури, землекористування, заступник голови комісії; завідуючий сектору оренди землі управління земельних ресурсів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, секретар комісії; заступник міського голови - начальник міського фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області; начальник управління контролю за станом благоустрою виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області; начальник юридичного управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області; начальник управління земельних ресурсів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області; представник Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (за згодою в разі необхідності); начальник Управління Держгеокадастру у м. Кременчуці Полтавської області (за згодою в разі необхідності); голова постійної депутатської комісії з питань екології, регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури (за згодою в разі необхідності); представник Державної екологічної інспекції у Полтавській області (за згодою в разі необхідності).
06 квітня 2017 року комісією по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства складено акт, яким визначено розмір збитків завданих ОСОБА_1 Кременчуцькій міській раді Полтавської області внаслідок використання земельної ділянки площею 559 кв.м по АДРЕСА_1, без правовстановлюючих документів за період з 01 червня 2008 року по 13 лютого 2017 року у сумі 280077,46 грн.
29 травня 2017 року рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за №482 «Про затвердження акту комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1» затверджено зазначений акт комісії від 06.04.2017.
За правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Таким чином, обов'язковою умовою надання судом правового захисту є порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у процесуальних законах право на судовий захист передбачає можливість звернення особи до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Звертаючись до суду із вимогами про визнання незаконним з моменту прийняття та таким, що не відповідає правовим актом вищої юридичної сили рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №544 від 23.06.2016 та визнання протиправними засідання комісії згідно протоколу №6 від 06.04.2017 та дій комісії із складання акту від 06.04.2017, позивач не обґрунтував, яким чином прийняте виконкомом рішення та складений комісією по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства акт порушили його права та інтереси.
Крім того, суд відзначає, що оскаржуваним рішенням виконавчого комітету від 29 травня 2017 року за №482 лише затверджено акт комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства за час користування позивачем земельною ділянкою за період з 01 червня 2008 року по 13 лютого 2017 року і внаслідок його прийняття у ОСОБА_1 не виникло безумовного обов'язку щодо сплати Кременчуцькій міській раді Полтавської області коштів в сумі 280077,46 грн.
Також, на момент розгляду даної справи судом, Кременчуцька міська рада Полтавської області не зверталась із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, що не заперечувалось сторонами.
Враховуючи викладене, суд не вбачає порушення прав позивача та необхідність їх відновлення у порядку та спосіб визначений в позовних вимогах і приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, про визнання рішення суб'єкта владних повноважень незаконним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 10, 14, 241-246, 255, 293 КАС України, суд, -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, про визнання рішення суб'єкта владних повноважень незаконним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Д.Андрієць