Справа №755/13637/17
3/755/6868/17
12 січня 2018 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою:АДРЕСА_1,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА 188824 від 31 серпня 2017 року, ОСОБА_1 31 серпня 2017 року о 11 год. 30 хв. по бульвару Перова 32 в м. Києві керував автомобілем «Opel» д.н.з. АІ 2631 ЕН, здійснив порушення ПДР за ч. 3 ст. 122 КУпАП, на законну вимогу інспектора Зуєва С.А. пред'явити документи неодноразово не реагував, пред'являти документи відмовився, зачинявся в автомобілі, чим вчинив злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину свою у вчинення адміністративного правопорушення не визнав та показав, що працівники поліції законної вимоги до нього не пред'являли та безпідставно його зупинили, хоча він не порушував правил дорожнього руху.
Представник ОСОБА_1- адвокат Поливяний О.Л. надав аналогічні пояснення та просив закрити матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №188824 від 31 серпня 2017 року, вбачається, що ОСОБА_1 чинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції.
Так, вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані.
У диспозиції ст. 185 КпАП передбачено, що вимоги працівника поліції повинні бути пред'явлені під час охорони ним громадського порядку. Про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 №78 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, гідність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника правоохоронного органу при виконанні ним службових обов'язків у зв'язку з участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалі формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи про адміністративне правопорушення, виявивши причини та умови, що сприяли вчиненню даного адміністративного правопорушення, проаналізувавши всі фактичні дані, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП.
Крім цього, у протоколі не зазначено, під час виконання яких саме службових обов'язків працівниками поліції правопорушником було вчинено злісну непокору їхній законній вимозі, в чому полягала така вимога і чим стверджується її законність.
Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 185, 247, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: