12 січня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва - ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Києва ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , -
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1 та 2 ст. 259 КК України та йому призначено покарання за ч.1 ст. 259 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, за ч.2 ст. 259 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обвинуваченому ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та покарання, призначеного вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2015 року, обвинуваченому ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 7 (сім) місяців.
На вирок суду перший заступник прокурора м. Києва ОСОБА_2 подавапеляційну скаргу, яка 09 січня 2018 року разом з матеріалами кримінального провадження надійшла до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та кваліфікацію дій обвинуваченого, ставить питання про скасування оскаржуваного вироку суду у зв'язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та постановлення апеляційним судом нового вироку.
Перевіркою зазначеної апеляційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 396 КПК України, оскільки у прохальній частині скарги прокурор просить суд апеляційної інстанції ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним за ч.ч. 1, 2 ст. 259 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 259 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, за ч.2 ст. 259 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, але при цьому не вказує, яке покарання має бути призначено обвинувачену відповідно до положень ст. 70 КК України та не зазначає принцип призначення покарання за вказаним законом про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 398 КПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Києва ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без руху.
Надати прокурору строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 7 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва - доповідач у справі ОСОБА_1