Справа № 761/26491/17 Головуючий у 1 інстанції: Савицький О.А.
Провадження № 22-ц/796/1222/2018 Доповідач: Шебуєва В.А.
24 січня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Чобіток А.О., Українець Л.Д.,
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року, ухвалене в м. Києві, в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа: ОСОБА_3, про визнання договору поруки припиненим,-
25 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»), третя особа: ОСОБА_3, про визнання припиненим договору поруки №004/07/03 від 20 січня 2012 року, укладеного нею з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»), третя особа: ОСОБА_3, про визнання договору поруки припиненим.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої істанції та ухвалити нове про задоволення позову Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, апелянт зазначає, що кредитним договором передбачено обов'язок ОСОБА_3повернути кредит та сплатити проценти частинами шляхом сплати щомісячних платежів. Починаючи з 10 серпня 2014 року ОСОБА_3 не виконує свої зобов'язання. Протягом шести місяців ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не пред'явило вимоги до поручителя ОСОБА_2, а тому поруку слід вважати припиненою відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представник ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
В судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з'явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у його відсутність.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 квітня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №004/07-ФЛ/14. За умовами договору банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 50 000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12,0% річних, терміном погашення до 10 квітня 2027 року
26 січня 2012 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №004/07-ФЛ/14 від 25 квітня 2007 року, за умовами якої позичальник зобов'язався щомісяця, в термін з «1» за «10» число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсів у складі щомісячного ануїтетного платежу в розмір 572,81 доларів США, згідно з Графіком зниження розміру заборгованості.
В забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором 20 січня 2012 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №004/07/03.
Порушуючи питання про визнання поруки припиненою, ОСОБА_2 посилалася на те, що кредитним договором передбачений обов'язок ОСОБА_3 повернути кредит та сплатити проценти частинами шляхом сплати щомісячних платежів. Починаючи з 10 серпня 2014 року ОСОБА_3 не виконує свої зобов'язання. Оскільки договір поруки не передбачає строку припинення поруки, до вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» має застосовуватися передбачений ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячний строк З позовом до суду про стягнення заборгованості ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося лише в лютому 2017 року, а тому порука є припиненою.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Частиною 4 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16, у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється зі спливом шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо договором не встановлено інший строк припинення поруки.
Пунктом 5.1. договору поруки №004/07/03, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2, визначено, що порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не пред'явив вимоги до поручителя.
Як зазначає ОСОБА_2, ОСОБА_3 не виконує свої зобов'язання за кредитним договоромз 10 серпня 2014 року. З позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 до суду ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося в лютому 2017 року, тобто в межах установлених п.5.1 договору поруки строків.
Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України у звязку зі спливом шестимічного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 січня 2018 року.
Головуючий Шебуєва В.А.
Судді Чобіток А.О.
Українець Л.Д.