03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 757/4605/15-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Цокол Л.І.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/1289/2018 Доповідач - Музичко С.Г.
23 січня 2018 року Апеляційний суд м.Києва у складі судді Музичко С.Г., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: приватні нотаріус Київського міського нотаріального округу Перевертун Олександр Юрійович, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Реєстраційна служба Головного територіального управління юстиції м.Києва, Служба у справах дітей Печерської районної в м.Києві державної адміністрації, Печерський районний відділ державної міграційної служби у м.Києві, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Салют» про визнання довіреності та договору купівлі-продажу квартири недійсним, витребування майна, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: приватні нотаріус Київського міського нотаріального округу Перевертун Олександр Юрійович, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Реєстраційна служба Головного територіального управління юстиції м.Києва, Служба у справах дітей Печерської районної в м.Києві державної адміністрації, Печерський районний відділ державної міграційної служби у м.Києві, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Салют» про визнання довіреності та договору купівлі-продажу квартири недійсним, витребування майна, зобов'язання вчинити дії закрито.
Заходи, вжиті ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 01.06.2016 року у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстрована за ОСОБА_9, із забороною у будь-який спосіб відчужувати, передавати у заставу (іпотеку) квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, скасовано.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, 10.11.2017 року представник позивача подала апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Згідно ч.2 ст.294 ЦПК України, редакція якого діяла на момент подання апеляційної скарги, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.12.2017 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення виявлених в ній недоліків, а саме: апелянта зобов'язано надати до Апеляційного суду м. Києва виправлену апеляційну скаргу із зазначенням представників, їх місце проживання або місцезнаходження, з копіями для направлення усім особам, що беруть участь у справі, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши інші причини пропуску даного строку, з наданням доказів, які підтверджують поважність причин пропуску даного строку протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.
На виконання вимог зазначеної ухвали апелянт подала до суду апеляційну скаргу, яка відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України, редакція якої діяла на момент винесення оскаржуваної ухвали, та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що позивач був необізнаний про розгляд даної справи, оскільки перебуває за кордоном, а тому надав повноваження представнику ОСОБА_3 для представництва інтересів у судах від 30.05.2017 року. Дана довіреність не містила повноважень стосовно зібрання доказів по даній справі унеможливила представника звернутися до суду з апеляційною скаргою. Вказує, що недотримання строків на апеляційне оскарження було зумовлено бездіяльністю суду першої інстанції, який не направив позивачу копію рішення.
Вивчивши клопотання та надані докази, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що участь позивача у цивільній справі здійснювалася через представника ОСОБА_10
З журналу судового засідання від 29.11.2016 року вбачається, що представник позивача ОСОБА_10 був присутній при проголошенні вступної та резолютивної частин ухвали суду, отримав в цей же день копію (а.с.216 т.2), тому строк на апеляційне оскарження рішення суду для позивача закінчився 05 грудня 2016 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 272ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України присутність представника позивача при проголошенні вступної та резолютивної частин ухвали, отримання її копії, вважається отриманням цієї копії позивачем. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем в порядку ч. 4 ст. 64 ЦПК України не було повідомлено суд про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю, тому у суду першої інстанції не було підстав вважати, що представник ОСОБА_10 діє не в інтересах позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 127ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, вказаною нормою процесуального права встановлено, що строк може бути поновлено тільки у разі наявності поважних причин його пропуску, а відтак зазначення причин, які стали підставою для пропущення визначеного законом процесуального строку, є обов'язковими.
Аналіз вищевикладених обставин свідчить про те, що позивач та його представник не були позбавлені можливості подати апеляційну скаргу на ухвалу суду в межах строку на апеляційне оскарження.
При цьому, 16.06.2017 року представник позивача - ОСОБА_3 ознайомилася з матеріалами справи (а.с.231 т.2), а 17.07.2017 року подала заяву про перегляд ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами (а.с. 237-239 т.2).
ОСОБА_3 представляла інтереси позивача на підставі довіреності від 30.05.2017 року, у відповідності до якої мала повноваження на подання апеляційної скарги до суду.
Проте, у клопотанні про поновлення пропущеного строку представника позивача від не зазначено причин, з яких позивач та його представник не скористалися правом на подачу апеляційної скарги на ухвалу суду в межах встановлених законодавством строків.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права ЄСПЛ розглядав неодноразово. У справі «Христов проти України» суд визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка передбачає принцип юридичної визначеності, що є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Розглядаючи підстави поновлення строків, ЄСПЛ вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження ( «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Матеріалами даної справи підтверджено, що уповноважений позивачем представник - ОСОБА_10 був обізнаний про результат розгляду спору 29 листопада 2016 року, отримав копію втупної та резолютивної частини оскаржуваної ухвали цього ж дня, проте, апеляційна скарга була подана представником позивача - ОСОБА_3 10.11.2017 року, тобто поза межами визначеного законом строку на апеляційне оскарження, і апелянтом не наведено переконливих причин пропуску вказаного процесуального строку.
За таких обставин, вважаю, що наведені представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду причини є неповажними.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки представник позивача подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження, підстави, зазначені у клопотанні про поновлення цього строку, визнані неповажними, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя: