АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
17 січня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «ВН-Центр» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року,
за участю прокурора - ОСОБА_6
представника власника майна - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017100000000081 від 10.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, було задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт у тому числі й на грошові кошти, що знаходяться в АТ «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112, код МФО 322313, адреса: м. Київ, вул. Антоновича, 127), на рахунках ТОВ «ВН-Центр» (код ЄДРПОУ 40518211) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 .
Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши наявність підстав вважати, що грошові кошти, що знаходяться в тому числі й на рахунках ТОВ «ВН-Центр» можуть мати ознаки майна, отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції директор ТОВ «ВН-Центр» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки слідчого судді, які викладені у вказаній ухвалі такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року в частині накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ВН-Центр», що знаходяться в АТ «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112, код МФО 322313, адреса: м. Київ, вул. Антоновича, 127), на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ВН-Центр» (код ЄДРПОУ 40518211) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12016100080011251 від 10.11.2016 року про арешт грошових коштів ТОВ «ВН-Центр» - відмовити.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що слідчим суддею було безпідставно та в супереч ст. 170 КПК України накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках ТОВ «ВН-Центр», які відкриті в АТ «Укрексімбанк», оскільки товариство, відповідно до норм КПК України, не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, а ні особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, що могла бути завдана учасниками товариства чи бенефіціарами, і так само посадові особи товариства також не мають статусу підозрюваних чи обвинувачених і не є такими, що несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Також, власник майна, вказує на те, що при розгляді вищевказаного клопотання прокурора, слідчим суддею було проігноровані законнні права ТОВ «ВН-Центр», не досліджено належним чином докази на предмет їх допустимості, достовірності та належності.
Крім того, на переконання апелянта, судом першої інстанції не обґрунтовано доцільність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, не зважаючи на те, що наслідками накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВН-Центр» є зупинення його господарської діяльності, оскільки останнє не може виплачувати заробітну плату працівникам, здійснювати будь-які видаткові операції, обов'язкові платежі до бюджету, що може призвести до банкрутства Товариства.
Додатково, сторона захисту наголошує на тому, що подальше обмеження права ТОВ «ВН-Центр» розпоряджатися грошовими коштами шляхом їх арешту, не відповідає вимогам розумності та не є співрозмірним з огляду на завдання кримінального провадження.
Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06.12.2017 р. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику власника майна та/або його представника, а копія вказаної ухвали була надіслана від Голосіївського районного суду міста Києва на адресу ТОВ «ВН-Центр» лише 16.12.2017 р. та фактично була отримана товариством 19.12.2017 р.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власників майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 06.12.2017 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100000000081 від 10.11.2016 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений слідством час та місці посадові особи та кінцевий бенефіціарний (власник) ОСОБА_8 , українсько-російського підприємства у формі Приватного акціонерного товариства «КМТ» (код ЄДРПОУ 23104877), вступили між собою у попередню злочинну змову направлену на заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання довірою в особливо великих розмірах.
Вказаним кримінальним правопорушенням компанії «Велгевос Ентерпрайзес Лімітед» заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 72317197,79 грн. У зв'язку з цим, 26 жовтня 2017 року на адресу слідчого управління ГУ НП у м. Києві надійшло клопотання потерпілого відповідно до вимог ст. ст. 61, 128 КПК України компанією «Велгевос Ентерпрайзес Лімітед» у кримінальному провадженні був пред'явлений цивільний позов.
29.11.2017 р. прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту у тому числі й на грошові кошти, що знаходяться в АТ «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112, код МФО 322313, адреса: м. Київ, вул. Антоновича, 127), на рахунках ТОВ «ВН-Центр» (код ЄДРПОУ 40518211) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , посилаючись на те, що вказані грошові кошти були отримані злочинним шляхом в результаті вчинення розслідуваного злочину, і незастосування в ході досудового розслідування накладання арешту на грошові кошти, що були отримані злочинним шляхом та знаходяться на рахунках у тому числі й ТОВ «ВН-Центр», може призвести до їх зняття та подальшого незаконного відчуження.
06.12.2017 р. ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт у тому числі й на грошові кошти, що знаходяться в АТ «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112, код МФО 322313, адреса: м. Київ, вул. Антоновича, 127), на рахунках ТОВ «ВН-Центр» (код ЄДРПОУ 40518211) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 .
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться у тому числі на рахунках ТОВ «ВН-Центр», які відкриті в АТ «Укрексімбанк», з тих підстав, що вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у діяльність у тому числі й ТОВ «ВН-Центр» з потребами кримінального провадження.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться у тому числі на рахунках ТОВ «ВН-Центр», які відкриті в АТ «Укрексімбанк» можуть зникнути або бути передані, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.
Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Тому, посилання апелянта на те, що слідчим суддею було безпідставно та в супереч ст. 170 КПК України накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках ТОВ «ВН-Центр», які відкриті в АТ «Укрексімбанк», оскільки товариство, відповідно до норм КПК України, не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, а ні особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, що могла бути завдана учасниками товариства чи бенефіціарами, і так само посадові особи товариства також не мають статусу підозрюваних чи обвинувачених і не є такими, що несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.
Посилання апелянта на ті обставини, що при розгляді вищевказаного клопотання прокурора, слідчим суддею було проігноровані законні права ТОВ «ВН-Центр», не досліджено належним чином докази на предмет їх допустимості, достовірності та належності, не може прийматися до уваги, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а саме грошових коштів, які знаходяться у тому числі на рахунках ТОВ «ВН-Центр», які відкриті в АТ «Укрексімбанк», апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційних скаргах представника власників майна обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Поновити директору ТОВ «ВН-Центр» ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017100000000081 від 10.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, якою було задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт у тому числі й на грошові кошти, що знаходяться в АТ «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112, код МФО 322313, адреса: м. Київ, вул. Антоновича, 127), на рахунках ТОВ «ВН-Центр» (код ЄДРПОУ 40518211) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу директора ТОВ «ВН-Центр» ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 и б а к