[1]
12 січня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., за участю ОСОБА_2, розглянувши її апеляційну скаргу на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Згідно постанови, 10.10.2017 року о 07 год. 05 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1, на просп. П. Григоренка в м. Києві, виїжджаючи з прилеглої території - стоянки та під час перестроювання не впевнилась в безпечності свого маневру, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.
Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 13.1, 10.1, 2.3 б) ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду про порушення нею п.п. 13.1, 10.1, 2.3 б) ПДР України, просить скасувати постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 06.12.2017 року, а провадження в справі відносно неї закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При цьому зазначає, що суд, в порушення вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП та п.24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року, неповністю з'ясував фактичні обставини даної справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, формально підійшов до вивчення обставин справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.
Вважає, що дана дорожньо-транспортна пригода виникла саме з вини водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_3, який рухаючись по просп. П. Григоренка у другій (середній) смузі руху, в порушення вимог п. 10.1 ПДР України, під час перестроювання у крайню ліву смугу руху не переконався в безпеці свого маневру та здійснив зіткнення з її автомобілем.
Також вказує, що згідно схеми ДТП зіткнення транспортних засобів відбулось в межах крайньої лівої смуги, що свідчить про те, що вона не порушувала вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України так як рухалась в межах своєї смуги і не змінювала напрямку руху, тоді як водій вантажного автомобіля «МАЗ» безпосередньо перед зіткнення рухався у середній смузі та під час перестроювання у крайню ліву смугу, в порушення вимог п. 10.3 ПДР України, не надав дорогу керованому нею автомобілю «Шкода», який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, а тому висновки суду про те, що нею не було дотримано безпечного інтервалу не відповідає дійсності.
Доповівши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2, вислухавши її пояснення на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи на обґрунтування апеляційних вимог, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини вчинення адміністративного правопорушення та виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2017 року о 07 год. 05 хв. на просп. П. Григоренка в м. Києві відбулось зіткнення автомобіля «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого на місці пригоди інспектором УПП в м. Києві відносно водія ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 10.10.2017 року за порушення нею п.п. 13.1, 10.1, 2.3 б) ПДР України, яка виїжджаючи з прилеглої території - стоянки, й під час перестроювання не впевнилась в безпечності свого маневру, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.
Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 заперечувала свою вину у виникненні даної дорожньо-транспортної пригоди та пояснила, що 10.10.2017 року приблизно о 07 год. ранку вона, керуючи автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1, виїжджаючи зі стоянки, зупинилась перед проїзною частиною просп. П.Григоренка, на якому рух транспортних засобів дозволено лише в одному напрямку, після чого подивившись праворуч, на відстані приблизно 100-150 метрів побачила вантажний автомобіль, який рухався по просп. П. Григоренка у другій (середній) смузі руху. Впевнившись у відсутності перешкод, вона повністю виїхала у крайню ліву смугу руху просп. П. Григоренка та через декілька секунд вантажний автомобіль НОМЕР_2, рухаючись по просп. П. Григоренка в напрямку Дарницького мосту, під час перестроювання у крайню ліву смугу здійснив зіткнення з правою передньою частиною її автомобіля. Вважає, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася виключно з вини водія автомобіля «МАЗ», який рухаючись на великій швидкості по просп. П. Григоренка у другій (середній) смузі руху, намагаючись перестроїтись у крайню ліву смугу, не надав дорогу керованому нею автомобілю «Шкода», що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, в результаті чого здійснив зіткнення з її автомобілем.
При цьому наголошувала, що згідно даних схеми ДТП від 10.10.2017 року, а також пояснень водія автомобіля «МАЗ» - ОСОБА_3, зіткнення транспортних засобів відбулось в межах крайньої лівої смуги руху, якою вона рухалась, що свідчить про винуватість саме водія автомобіля «МАЗ» у виникненні даної дорожньо-транспортної пригоди.
Інший учасник даної дорожньо-транспортної пригоди - водій автомобіля «МАЗ» ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду був належним чином повідомлений, про що є дані в матеріалах справи (а.с.35), клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому вважаю можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_3, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, вважаю, що судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким дана належна оцінка і ОСОБА_2 обґрунтовано була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №038423 від 10.10.2017 року (а.с. 1) складеним відносно водія ОСОБА_2, згідно якого остання, керуючи транспортним засобом «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1, виїжджаючи з прилеглої території, під час перестроювання не впевнилась у безпечності свого маневру, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 та механічних пошкоджень обох транспортних засобів; даними, що зафіксовані в схемі дорожньо-транспортної пригоди від 10.10.2017 року (а.с. 2), щодо взаємного розташування автомобілів на проїзній частині одразу після зіткнення, характеру та локалізації пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, що також відображено на фотографіях, які містяться в матеріалах справи (а.с. 16-18) та на електронному носії (а.с. 19), а також первинними поясненнями водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 щодо обставин події (а.с. 4), які у своїй сукупності підтверджують недотримання водієм автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 вимог п.п. 13.1, 10.1, 2.3 б) ПДР України, внаслідок чого і відбулось зіткнення транспортних засобів.
Відповідно до пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3, наданих ним на місці пригоди, 10.10.2017 року о 07 год. 05 хв., він, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухався по просп. П. Григоренка в сторону Дарницького мосту у другій (середній) смузі руху. Побачив як з гаражного кооперативу, що знаходився з лівого боку, рухався автомобіль «Шкода», водій якого, виїжджаючи на проїзну частину просп. П. Григоренка, не впевнився в безпечності свого маневру та, не надавши перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2, здійснив з ним зіткнення, яке прийшлось на заднє ліве колесо вказаного транспортного засобу.
Саме такий механізм виникнення дорожньо-транспортної пригоди повністю відповідає об'єктивним даним, що містяться в матеріалах справи, та підтверджений зібраними по справі доказами.
Так, зі схеми дорожньо-транспортної пригоди від 10.10.2017 року (а.с. 2) яка без зауважень підписана обома учасника ДТП та на якій відображено місце зіткнення, взаємне розташування транспортних засобів на проїзній частині після зіткнення, механічні пошкодження автомобілів отриманих в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулось майже одразу після виїзду зі стоянки автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 на проїзну частину просп. П. Григоренка. При цьому, автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті зіткнення отримав пошкодження переднього бамперу, переднього лівого та правого крила, радіатора, радіаторної решітки, показчиків повороту та зміщення капоту, а на автомобілі НОМЕР_2, який відображений на схемі ДТП в межах другої (середньої) смуги руху, відсутні механічні пошкодження та наявні лише сліди від зіткнення у виді потертості на задньому лівому колесі.
Отже, характер та локалізація пошкоджень на зазначених автомобілях свідчать про те, що автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1, правою передньою частиною контактував із заднім колесом автомобіля НОМЕР_2.
Таким чином, розташування зазначених транспортних засобів після зіткнення, характер та локалізація пошкоджень на автомобілях, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, свідчать про те, що саме водій автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 не дотрималась безпечного бокового інтервалу по відношенню до автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3
З огляду на зазначене, апеляційні доводи ОСОБА_2 про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось внаслідок порушення вимог правил дорожнього руху іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди - водієм автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_3, який в порушення вимог п.10.1 ПДР України, розпочав перестроювання з другої (середньої) смуги у крайню ліву смугу руху, не переконавшись в безпечності свого маневру, суд не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують наявні в матеріалах справи та викладені в оскаржуваній постанові докази вини саме ОСОБА_2 у даній дорожньо-транспортній пригоді, які у суду не викликають сумнівів, а інших переконливих доказів на обґрунтування своїх доводів, які б за своїм змістом безумовно спростовували висновки суду, остання не навела.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що автомобіль НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, здійснював будь-які маневри щодо зміни смуги руху, а інших доказів, які б свідчили про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось внаслідок перестроювання автомобіля «МАЗ» у крайню ліву смугу руху ОСОБА_2 у своїй скарзі та під час апеляційного розгляду справи не надала.
Що стосується посилання ОСОБА_2 на фотографії з місця ДТП (а.с. 16-18) щодо розташування автомобілів на проїзній частині після зіткнення та власні заміри проїзної частини просп. П.Григоренка в місці зіткнення транспортних засобів, що на думку апелянта, підтверджує вину саме водія автомобіля «МАЗ», ОСОБА_3 у виникненні дорожньо-транспортної пригоди, то апеляційний суд вважає зазначені доводи безпідставними, оскільки такий висновок може дати лише спеціаліст, який має необхідні спеціальні знання в галузі автотехніки в результаті проведення відповідного експертного дослідження, однак клопотання про проведення такого дослідження ОСОБА_2 не подавала.
Враховуючи вищевикладене, вважаю постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, про що ставиться питання в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Сілкова
Справа№ 33/796/484/2018 Категорія: ст.124 КУпАП
Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.