Справа №635/198/18
Провадження №1-кс/635/93/2018
18 січня 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання слідчого СВ Харківського ВП ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220430002363 від 10.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Південне Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
встановив:
18 січня 2018 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Харківського ВП ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_7 , за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220430002363 від 10.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з клопотання слідчого, 09.11.2017 до ЧЧ Харківського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_8 , про те, що гр. ОСОБА_9 на території Харківського району, Харківської області займається збутом особливо небезпечного наркотичного засобу «Канабіс».
Вказане повідомлення було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220430002363 від 10.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.12.2017 о 08:58 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи протиправно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «канабісу», переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , будучи задокументованим в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_10 , 1985 р.н., якому було доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, паперовий згорток з речовиною рослинного походження в сухому подрібненому стані, яка згідно висновку експертизи №2716 від 14.12.2017 матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» є речовина масою: 4,4725 грам, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабісом», за 200 грн. 00 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.01.2018 близько 10:00, діючи умисно, протиправно, повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «канабісу», переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , будучи задокументованим в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_10 , 1985 р.н., якому було доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, два полімерних згортки з речовиною рослинного походження у сухому подрібненому стані, отримавши від ОСОБА_4 , грошову винагороду у сумі 400 (чотириста) гривень.
В той же день о 10:07 ОСОБА_10 , знаходячись за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Соборна (Комінтерна), №61, добровільно видав співробітникам поліції два полімерних згортки з речовиною рослинного походження у сухому подрібненому стані.
17 січня 2018 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.
17 січня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Встановлено, що вина ОСОБА_4 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 10.11.2017; протоколом огляду грошових коштів від 09.12.2017; протоколом огляду покупця від 09.12.2017; протоколом огляду від 09.12.2017; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 09.12.2017; протоколом про результати аудіо-, відео- контролю особи від 21.12.2017; висновком експерта №2716 від 14.12.2017; протокол допиту свідка ОСОБА_11 , від 15.01.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 15.01.2018; протоколом огляду грошових коштів від 17.01.2018; протоколом огляду покупця від 17.01.2018; протоколом добровільної видачі від 17.01.2018; протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України; протоколом обшуку від 17.01.2018; повідомленням про підозру від 17.01.2018; протоколом допиту підозрюваного від 17.01.2018.
Обґрунтовуючи клопотання з посиланням на практику Європейського суду з прав людини слідчий зазначив, що не обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , як до особи, яка довгий час офіційно ніде не працює і не має постійних джерел заробітку, проживає з братом та матір'ю, у якого також відсутні міцні соціальні зв'язки, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні (вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на свідків), вчинити інше кримінальне правопорушення, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, а відтак, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, з посиланням саме на обґрунтування викладене у клопотанні.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані сторонами докази, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, тобто незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, тобто у вчиненні тяжкого злочину.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбаченого у ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити всі обставини перелічені у зазначеній статті.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Між тим, відповідно до позиції, викладеної у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Так, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, в контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини встановлюється існування презумпції на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення від 24.07.2003 у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).
Більш того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.96 у справі «Чахла проти Сполученого Королівства», «будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, а також відповідати меті ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі».
Оцінюючи наведені в клопотанні слідчого доводи в їх сукупності з доводами прокурора в судовому засіданні, з огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність вчиненого діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , особу підозрюваного, який ні де не працює, законних джерел заробітку не має, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, не одруженого, який має постійне місце проживання, слідчий суддя прийшов до висновку, що існують ризики, передбачені пунктами 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, ані слідчим у своєму клопотання, ані прокурором в судовому засіданні належним чином не вмотивовано та не приведено достатніх на те підстав, а тому слідчий суддя не приймає його до уваги.
Натомість, стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведені ті обставини, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання ризикам, які передбачені пунктами 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, у зв'язку з чим враховуючи той факт, що негативних характеристик зі сторони обвинувачення відносно підозрюваного не надано, а також те, що підозрюваний раніше не судимий та має постійне місце мешкання, слідчий суддя вважає, що застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наразі є не обґрунтоване.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваного, обвинуваченого залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладене слідчий суддя вважає можливим застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
В задоволенні клопотання слідчого СВ Харківського ВП ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220430002363 від 10.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням засобу електронного контролю, за адресою: АДРЕСА_2 , поклавши на нього обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; утримуватися від будь-якого спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; здати слідчому для передачі на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну в разі їх наявності; носити електронний засіб контролю.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти негайно в залі судового засідання.
Строк дії ухвали визначити 2 (два) місяці.
Органу Національної поліції негайно поставити ОСОБА_4 на облік, як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Ухвалу про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області за місцем проживання підозрюваного.
Ознайомити підозрюваного ОСОБА_4 під розпис з ухвалою про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 22 січня 2018 року.
Слідчий суддя - ОСОБА_1