Справа № 644/5566/17 Головуючий 1 інстанції: Ізмайлов І.К.
Провадження: 33/790/108/18 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
16 січня 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Асавалюк О.О., без участі правопорушника ОСОБА_2, з участю його захисника - адвоката Салія Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_2 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.11.2017 року,-
Постановою вищевказаного суду -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн. та стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.
Як зазначено у постанові районного суду, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04 09 2017 року, при проведенні перевірки ТОВ «Газтехбуд», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено порушення п. 187.1 ст. 187, п.п. 200.1, 200.2 розділу V ПК України, п. 6 розділу III «Порядку оформлення податкової звітності», п. 3 розділу V «Порядку заповнення податкової декларації», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р № 21, зареєстрованого в за № 159/28289 від 29.01.2016 р., а саме: арифметичну (методичну) помилку (порушення), що вплинули на розрахунок з бюджетом.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, просить постанову суду у відношенні нього скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суть його апеляційної скарги з процесуально-правової точки зору стосовно оскаржуваної постанови зводиться до наступного.
Апелянт зазначає, що рішення районного суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на неналежних доказах. Вказує, що протокол на основі якого його притягнуто до адміністративної відповідальності було складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому були виправлення та неможливо було визначити кваліфікацію правопорушення, внаслідок чого районним судом було повернуто матеріали справи до Управління ДФС у Харківській області для належного дооформлення з метою усунення порушень, допущених під час його складання.
Крім того, на думку ОСОБА_2 порушені його процесуальні права, оскільки після винесення вказаного рішення про поверненням матеріалів справи він не викликався до органів ДФС України з метою складення протоколу або для дооформлення адміністративних матеріалів.
Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді, з посиланням на те, що перша скарга була подана без порушення строків на оскарження, однак була повернута судом апеляційної інстанції у зв'язку з тим, що була подана неналежним суб'єктом.
Питання щодо поновлення строку на оскарження постанови суду не вирішується, оскільки апеляційний суд не вважає його пропущеним.
Заслухавши доводи захисника правопорушника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник правопорушника - адвокат Салій Д.В. підтримав доводи апеляційної скарги та зазначив, що вважає ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки органом ДФС України було внесено завідомо неправдиві відомості до протоколу, в наслідок чого ОСОБА_2 неправомірно притягнуто до кримінальної відповідальності.
Однак, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 повно та всебічно дослідив наявні матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 04 09 2017 року, витягом з акту камеральної перевірки податкової звітності (а.с. 3-6).
Приймаючи рішення по справі, суд дав об'єктивну оцінку всім доказам, які є в матеріалах справи та постановив рішення, яке відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник правопорушника - адвокат Салій Д.В. підтримав доводи апеляційної скарги та зазначив, що вважає ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки органом ДФС України було внесено завідомо неправдиві відомості до протоколу, внаслідок чого ОСОБА_2 неправомірно притягнуто до кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, районний суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП і призначив йому адміністративне стягнення, передбачене санкцією вказаної статті, а тому підстав для його скасування, за обставин, вказаних в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.11.2017 року про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, винним за ч.1 ст.163-1 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн., із стягненням судового збору, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
В порядку ст. 294 КУпАП оскарження даної постанови не передбачено.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області О.М. Курило