Провадження № 22-ц/774/737/18 Справа № 185/4336/17 Головуючий у 1 й інстанції - Палюх Т. Д. Доповідач - Єлізаренко І.А.
Категорія 59
23 січня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участі секретаря Назаренко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального вищого навчального закладу «Павлоградський медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального вищого навчального закладу «Павлоградський медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення недоплаченої стипендії, -
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до КВНЗ «Павлоградський медичний коледж» ДОР» про стягнення недоплаченої стипендії.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що відповідно до наказу від 11серпня 2014 року №91-с, її було зараховано на перший курс вищого навчального закладу 1 рівня акредитації Павлоградського медичного училища, заснованого на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, на денну форму навчання, за рахунок коштів державного бюджету на медсестринське відділення за спеціальністю «Сестринська справа» з 01 вересня 2014 року по 30 червня 2017 року. Відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 02 грудня 2016 року № 143-7/У11 назва відповідача «Павлоградське медичне училище засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» змінено на «Комунальний вищий навчальний заклад «Павлоградського медичного коледжу» Дніпропетровської обласної ради». Її батько - ОСОБА_3, має стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті з видобутку вугілля 16 років 11 місяців. У зв'язку із цим вона має право відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на отримання стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Однак, з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року стипендія їй нараховувалась на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. За вказаний період їй було не донараховано та не доплачено грошові кошти в розмірі 8 286 грн., у зв'язку з чим просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість зі сплати стипендії в розмірі 8 286 грн. за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року та судові витрати.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Стягнуто з КВПЗ «Павлоградський медичний коледж» ДОР» на користь ОСОБА_2 ненараховану та несплачену стипендію за період навчання за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року у сумі 8 286 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі КВПЗ «Павлоградський медичний коледж» ДОР» просить рішення суду від 28 серпня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення у справі.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про освіту», студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин) шахтарі, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, діти шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку виробництві, шахтарів-інвалідів І та II групи зараховуються поза конкурсом за особистим бором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, наказом №91-с від 11 серпня 2014 року ОСОБА_2 було зараховано до Павлоградського медичного училища заснованого на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області за спеціальністю «Сестринська справа» (а.с.8, 9, 10).
ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_2 (а.с.12).
Згідно довідки ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 25 травня 2017року №367 батько позивача ОСОБА_3 працював в ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 04 вересня 1995 року по 31 грудня 1995 року; 11 березня 1996 року по 17 червня 1996 року; 04 жовтня 1999 року по 02 січня 2003 року. З 05 квітня 2004 року працює по теперішній час. Його стаж роботи у вугільній промисловості складає 16 років 11 місяців, на підземних роботах з повним робочим днем в шахті - 16 років 11 місяців (а.с.18).
Отже, позивач ОСОБА_2 є донькою особи, яка має стаж підземних робіт більше 15 років, тому вона має право на призначення та виплату в період навчання.
Відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 02 грудня 2016 року №143-7/У11 назва відповідача «Павлоградське медичне училище засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» змінено на «Комунальний вищий навчальний заклад «Павлоградського медичного коледжу» Дніпропетровської обласної ради».
Відповідно до довідки про доходи №353 від 18 травня 2017 року, виданої КВНЗ «Павлоградський медичний коледж» ДОР», з січня 2016 року по серпень 2016 року позивач отримувала стипендію в розмірі по 622 грн. щомісячно. Також позивачу була нарахована та виплачена індексація, а саме: у вересні 2016 року в розмірі 199,04 грн., у жовтні 2016року в розмірі 41,05 грн., у листопаді 2016 року в розмірі 41,05 грн., у грудні 2016 року - 2543,40 грн.; премія за вересень 2016 року - 622 грн., всього виплачено 10910 грн. 54 коп. (а.с.7).
Таким чином, позивачу ОСОБА_2 виплачено за вказаний період стипендію в сумі 10910 грн. 54коп. (разом з премією та індексацією).
Сума недоплаченої позивачу стипендії за період її навчання з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» за період з березня 2016 року по грудень 2016 року складає 8 286 грн.
Таким чином, суд першої інстанції вірно керувався вищевказаними положеннями діючого законодавства України та виходив із того, що позивач є донькою особи, яка має стаж підземних робіт більше 15 років, у зв'язку із чим їй має нараховуватись стипендія в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність позовних вимог та своїм рішенням стягнув з КВНЗ «Павлоградський медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_2 ненараховану та несплачену стипендію за період навчання за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року у розмірі 8 286 грн., посилаючись на те, що відповідачем виплачувалася стипендія позивачу в розмірі, меншому за встановлений прожитковий мінімум.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що в даній справі слід керуватися Порядком призначення та виплати стипендії від 12 липня 2004 року №882, затвердженої у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2008 року №165 (в редакції 2015-2016 років), згідно якого витрати на стипендіальне забезпечення дітей окремих категорій шахтарів у відповідності до вимог ст. 5 ЗУ «Про підвищення шахтарської праці» не передбачені є безпідставними.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних асигнувань на виплату стипендії не є підставою для відмови у її виплаті у розмірі прожиткового мінімуму згідно ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки таке твердження суперечить практиці Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні в справі «Кечко проти України», згідно з якою реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлене в залежність від бюджетних асигнувань, а згідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального вищого навчального закладу «Павлоградський медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради» - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
Судді