Справа № 215/3677/17
2/215/243/18
12 січня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Квятковського Я.А.
за участю секретаря - Пономаренко М.В.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків,-
28.08.2017 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» /далі ПАТ/, яким просить стягнути моральну шкоду у розмірі 345 600 грн., у зв'язку з заподіяним ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків та стійкою втратою професійної працездатності.
В обґрунтування вказує, що з 10.07.1975 року по 16.03.1998 року працював на різних посадах, всього 21 рік 8 місяців, на шахтах «Об'єднана», «Першотравнева» Першотравневого РУ виробничого об'єднання «Кривбасруда», правонаступником яких є ПАТ «Кривбасзалізрудком». Актом № 020 про нещасний випадок на виробництві від 02.08.1978 року, комісія з розслідування нещасного випадку встановила, що 28.07.1978 року о 01:28 год. при прямуванні до робочого місця по штреку північно-західному гор. 710 м у районі складу ВМ, прохідник-вибуховик ОСОБА_2 при переході через рельсовий шлях оступився та отримав травму правої стопи. Актом №5 про нещасний випадок на виробництві від 21.05.1990 року, комісія з розслідування нещасного випадку встановила, що 19.05.1990 року при установці на рельси машини ППН-3 без застосування спеціальних засобів ППН-3 перебросили через рельси та ОСОБА_2 був давлений ковшом ППН-3 до зварювального апарату, у результаті отримав травмування грудної клітини з переломом 4, 5 правого ребра та перелом кінця правої ключиці.
Згідно Довідки МСЕК від 22.02.1995 року, йому первинно з 22.02.1995 року було встановлено 25% втрати професійної працездатності, та згідно витягу із акту огляду МСЕК від 12.10.2005 року встановлено з 01.11.2005 року безстроково 25% втрати професійної працездатності. У результаті двох нещасних випадків на виробництві він у працездатному віці 42 роки втратив 25% працездатності.
Вважає, що у зв'язку з втратою частини здоров'я на виробництві у результаті двох нещасних випадків йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, яких він зазнав та продовжує і далі зазнавати, оскільки кожного дня терпить фізичний біль та душевні страждання, больовий синдром через травмування грудної клітини та правої ключиці, буває, що у ночі через ниючі болі погано спить, приймає знеболювальні препарати, почуває себе обмеженим. Також, у результаті травми на виробництві, з 26 років був порушений звичайний спосіб життя, до травми, він у вільний від роботи час грав у футбол, займався бігом, вів активний спосіб життя. Передумовою для поліпшення його стану здоров'я є постійне санаторно-курортне лікування, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації його життя, тому просить стягнути з ПАТ - 345 600 грн. моральної шкоди.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала просить відмовити в повному обсязі, також надала до суду відзив, згідно якого вказує, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» є неналежним відповідачем, оскільки правонаступником майна шахт Першотравневого РУ ВО «Кривбасруда» згідно розподільчого балансу стало управління «Кривбасгідрозахист», а після ліквідації останнього - ДП «Кривбасшахтозакриття», тоді як ПАТ «Кривбасзалізрудком» не є правонаступником майнових прав та обов'язків цих шахт й не повинен нести відповідальність за шкоду, яка була заподіяна позивачу внаслідок його роботи на них. Також зазначає, що відсутні докази в підтвердження наявності факту заподіяння йому моральної шкоди.
Провадження у даній справі відкрито ухвалою судді від 29.08.2017 року, та справу було призначено до судового розгляду.
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою суду від 28.09.2017 за клопотанням представника відповідача судом витребувано у ДП "Кривбасшахтозакриття", в архівному відділі виконкому Криворізької міської ради, в державному архіві Дніпропетровської області належним чином завірені копії наступних документів:- акти приймання-передачі всіх видів матеріальних цінностей (майна, основних засобів тощо) від державного виробничого об'єднання "Кривбасруда" до державного підприємства "Кривбасгідрозахист", розподільчих балансів складених на виконання постанови КМУ № 258 "О специальном режиме реструктуризации горнорудніх предприятий Кривбасса" від 02.03.1998р., наказу Мінпромполітики України № 262 від 29.07.1998р. "Про створення управління "Кривбасгідрозахист"", наказів ВО "Кривбасруда" №№ 121-122 від 05.08.1998р.;-передавальний акт та розподільчий баланс, на підставі якого державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» прийняло на баланс до статутного фонду майно державного підприємства «Кривбасгідрозахист» (згідно наказу Міністерства промислової політики України № 104 від 17 березня 2006 року).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 в періоди часу з 10.07.1975 року по 16.03.1998 року (21 рік 8 місяців) працював на різних посадах та спеціальностях на шахтах «Об'єднана», «Першотравнева-2», «Першотравнева» Першотравневого РУ виробничого об'єднання «Кривбасруда», правонаступником яких є ПАТ «Кривбасзалізрудком», а.с. 20-24.
Згідно з п. 14 акту № 020 про нещасний випадок на виробництві від 02.08.1978 року, комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що 28.07.1978 року о 01:28 год. при прямуванні до робочого місця по штреку північно-західному гор. 710 м у районі складу ВМ, прохідник-вибуховик ОСОБА_2 при переході через рельсовий шлях оступився та отримав травму правої стопи, а.с. 13. Причиною нещасного випадку визначено відсутність переходного трапа.
П. 11.1 акту №5 про нещасний випадок на виробництві від 21.05.1990 року, комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що 19.05.1990 року при установці на рельси машини ППН-3 без застосування спеціальних засобів ППН-3 перебросили через рельси та ОСОБА_2 був давлений ковшом ППН-3 до зварювального апарату, у результаті отримав травмування грудної клітини з переломом 4, 5 правого ребра та перелом кінця правої ключиці, та п. 11.2 встановлено причину нещасного випадку: порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів, а.с. 14-15.
Згідно Довідки МСЕК від 22.02.1995 року, ОСОБА_2 первинно з 22.02.1995 року було встановлено 25% втрати професійної працездатності, та згідно витягу із акту огляду МСЕК від 12.10.2005 року позивачу встановлено з 01.11.2005 року безстроково 25% втрати професійної працездатності, а.с. 16,17.
Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.
З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Ст.ст.21, 28, 34 цього Закону було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.
Законами України про Державний бюджет України на 2006 рік та 2007 рік, зупинялась дія на 2006 -2007 р.р., абзацу 4 ст.1, підпункту "є"ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.
Крім цього, Законом від 28.12.2007 року № 107 з п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і крім того з 01.01.2008 р. припинено відшкодування моральної шкоди Фондом, незалежно від часу настання страхового випадку.
Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності "від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте, Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішення спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої внаслідок виробничих травм, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.
Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обов'язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Отже, у зв'язку з отриманими виробничими травмами позивачу спричинено моральну шкоду, пов'язану із втратою професійної працездатності, що призвело до душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв'язків.
Доводи відповідача, які викоадені у відзиві на позовну заяву, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» не є правонаступником шахт «Об'єднана», «Першотравнева-2», «Першотравнева» Першотравневого РУ виробничого об'єднання «Кривбасруда», під час роботи на яких позивач отримав виробничі травми, що призвело до втрати професійної працездатності, судом до уваги не беруться з огляду на наступне.
У частині першій статті 37 ЦК України 1963 року було передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про підприємства в Україні» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.
Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами.
Згідно із частинами першою та шостою статті 34 цього Закону (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства проводяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом,за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.
При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
У пунктах 2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і обєднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць (яке втратило чинність 25 серпня 2015 року) було закріплено, що відокремлення - це виділення зі складу підприємства (об'єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства із складу об'єднань, зазначених у підпункті «б» пункту 3.1 цього Положення. Об'єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до пункту 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об'єднань.
Тобто розподільчий баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов'язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.
Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України № 6-104цс17 від 14.06.2017 року.
Судом встановлено, що до 1989 року до складу Державного виробничого об'єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» /далі - ВО «Кривбасруда»/ входили 11 рудоуправлінь на правах структурних одиниць, серед них і рудоуправління Першотравневе.
Відповідно до наказів ВО «Кривбасруда» від 20 вересня 1989 року № 349 та від 1 листопада 1989 року № 423 з 1 жовтня 1989 року рудоуправління Першотравневе, як структурну одиницю, було ліквідовано та створено в складі ВО «Кривбасруда», зокрема структурну одиницю шахту «Першотравнева-1».
Згідно з наказом ВО «Кривбасруда» від 26 грудня 1994 року № 169 з 1 січня 1995 року шахту «Першотравнева-1» було ліквідовано та створено в складі ВО «Кривбасруда» як структурну одиницю шахту «Першотравнева» (пункти 1 та 2).
Відповідно до п. 1 наказу ВО «Кривбасруда» від 05 січня 1998 року № 1 з 01 січня 1998 року шахту «Першотравнева» як структурну одиницю було ліквідовано та наказом № 12 від 20 січня 1998 року створено на її базі шахту «Першотравнева-Дренажна».
У подальшому в п.1 наказу ВО «Кривбасруда» від 11 вересня 1998 року № 139 було передбачено виключення зі складу структурних одиниць ВО «Кривбасруда», зокрема шахти «Першотравнева-Дренажна», з моменту державної реєстрації Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту (далі управління «Кривбасгідрозахист»).
Згідно з наказом Міністерства промислової політики України (даліМінпромполітики) від 29 липня 1998 року № 263 Державне виробниче обєднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» (далі-ДВО «Кривбасруда») було перейменовано на «Криворізький державний залізорудний комбінат», що став правонаступником обєднання (пункти 1 та 2).
Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 29 липня 1998 року № 262 на базі державного майна шахт «Гігант-Дренажна» та «Першотравнева-Дренажна» (структурних підрозділів ДВО «Кривбасруда») шляхом їх відокремлення було створено управління «Кривбасгідрозахист». Відповідно до пунктів 3 та 5 цього наказу було створено комісії з передачі майна від ДВО «Кривбасруда» та прийняття його управлінням «Кривбасгідрозахист» шляхом складання акта приймання-передачі для подачі його в місячний строк до міністерства для затвердження. На підставі затвердженого акта приймання-передачі було передбачено складання розподільчого балансу та внесення змін до обліку майна. Правонаступником усіх майнових прав та обовязків реорганізованого ДВО «Кривбасруда» у частині, визначеній розподільчим балансом, було призначено управління «Кривбасгідрозахист», яке було ліквідовано 05 травня 2008 року відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 17 березня 2006 року № 104.
При цьому, згідно розподільчого балансу станом на 01 липня 1998 року, до Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахист перейшла менша частина основних засобів та інших позаоборотних активів шахт Першотравневого рудоуправління, а також шахт «Першотравнева-1», «Першотравнева-2», «Першотравнева», «Першотравнева-Дренажна» ВО «Кривбасруда», а більша частина цих активів залишилася на балансі ВО «Кривбасруда» (зокрема: залишкова вартість активів, що залишилась ВО «Кривбасруда» за рядком 010 розподільчого балансу становить 537396 крб., тоді як до управління «Кривбасгідрозахист» відійшло активів із залишковою вартістю лише 233696 крб.), що підтверджується актами прийому-передачі основних фондів та майна станом на 01.07.1998 року (а.с. 149-176).
Відповідно до пункту 1 наказу Мінпромполітики від 12 липня 1999 року № 248 та пункту 1 наказу Державної акціонерної компанії «Укррудпром» /далі - ДАК «Укррудпром»/ від 31 грудня 1999 року № 347 Державне підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат» шляхом реорганізації було перетворено на Дочірнє підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат» ДАК «Укррудпром».
У пункті 3 згаданого наказу ДАК «Укррудпром» указано, що зазначене дочірнє підприємство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків реорганізованого Державного підприємства «Криворізький державний залізорудний комбінат».
Згідно з пунктами 1 та 3.2 наказу ДАК «Укррудпром» від 30 липня2001 року № 290 вказане дочірнє підприємство шляхом реорганізації було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» /далі-ВАТ «Кривбасзалізрудком»/, яке стало правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків дочірнього підприємства.
Відповідно до пункту 1.1 розділу «Загальні положення» Статуту ПАТ «Кривбасзалізрудком», що затверджений протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Кривбасзалізрудком» від 30 березня 2011 року № 1/2011 та пройшов державну реєстрацію 4 квітня 2011 року, ВАТ «Кривбасзалізрудком» змінив найменування на ПАТ «Кривбасзалізрудком» та є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ «Кривбасзалізрудком», а.с. 191-193.
Отже, розподільчий баланс щодо обсягу майнових прав та обов'язків управління «Кривбасгідрозахист», яке в подальшому було ліквідоване, та ДВО «Кривбасруда», правонаступником якого є ПАТ «Кривбасзалізрудком», тому останнім є правонаступником не тільки шахти «Гвардійська» ВО «Кривбасруда», а й інших шахт реорганізованого ВО «Кривбасруда», в тому числі шахт Першотравневого рудоуправління, де працював позивач в умовах впливу шкідливих факторів та отримав виробничі травми.
У даному випадку виробничі травми були отримані позивачем та у звязку з цим право на відшкодування шкоди виникло саме під час його перебування у трудових відносинах з виробничим об'єднанням по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда», до моменту ліквідації шахти Першотравнева, у період з 1975 року по 1998 року, правонаступником якого є ПАТ «Кривбасзалізрудком», на якого законодавством перейшли обов'язки щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та відшкодування завданої шкоди.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України № 42310/04 від 21.04.2011 року, роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
З урахуванням викладеного, враховуючи характер, глибину та тривалість моральних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача, з урахуванням принципів справедливості і розумності, позов слід задовольнити частково та стягнути на користь позивача 18000 грн. моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.
Згідно до ст.ст.133, 141 ч.6 ЦПК України , якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, інн. НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», ідентифікаційний код 00191307, місце знаходження м. Кривий Ріг, вул.Симбірцева, 1А, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» судовий збір у розмірі 640 грн. на користь держави.
В інший частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-и денний строк з дня отримання повного рішення, через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу.