19 січня 2018 року справа № 399/741/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю,
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В. ,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області
на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2017 року (головуючий суддя Шуліка О.О.)
у справі № 399/741/17
за позовом ОСОБА_1
до Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області,
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання призначити пенсію,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови у призначенні пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 та зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови відповідача у призначенні пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII через відсутність 20-річного стажу. Виходячи з положень п.8 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу», загальний стаж державної служби позивача становить 27 років і 6 місяців, що підтверджується записами в трудовій книжці.
Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2017 року позов задоволено.
Постанову суду мотивовано тим, що посади, на яких працювала позивач в період з 20.09.1976 по 30.11.1990, відносяться до посад державної служби згідно Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, тому ця робота зараховується до стажу державної служби відповідно до п.8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» .
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач відсутні правові підстави зарахування до стажу державної служби періодів роботи позивача на посадах в Онуфріївському відділенні Держбанку СРСР та Онуфріївському відділенні Агропромбанку СРСР з 31.12.1987 по 30.11.1990 у зв'язку з тим, що позивач з 01.12.1990 у порядку переводу призначена на посаду керуючого Онуфріївським відділенням акціонерного комерційного Агропромбанка «Україна», що не відноситься до державних органів. Крім того, згідно записів трудової книжки позивача присягу прийнято та присвоєно ранг державного службовця позивачу тільки 25.06.2001 під час призначення на посаду начальника відділення Державного казначейства в Онуфріївському районі.
Позивачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить залишити постанову суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану, зазначає, що мала всі правові підстави для звернення 19.08.2017 до відповідача за призначенням пенсії державного службовця відповідно до Закону № 889-VIII.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 з 04.11.2014 перебуває на обліку в Світловодському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
19.08.2017 позивач звернувся до Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області з заявою про переведенні на інший вид пенсії, а саме: призначення їй пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Згідно записів в трудовій книжці позивача, позивач:
з 20 вересня 1976 року прийнята на посаду бухгалтера Онуфріївського відділення Держбанку СРСР;
з 31 грудня 1987 року звільнена з посади у зв'язку з реорганізацією Держбанку СРСР в порядку переводу в Агропромбанк СРСР;
з 01 січня 1988 року призначена на посаду керуючої Онуфріївського відділення Агропромбанку СРСР, на якій працювала до 30 листопада 1990 року включно.
з 25.06.2001 по 03.11.2014 працювала на посаді начальника відділення Державного казначейства в Онуфріївському районі (управління Державної казначейської служби України в Онуфрієвському районі).
Отже стаж позивача на посадах в Держбанку СРСР та Агропромбанку СРСР складає 14 років 2 місяці.
Стаж державної служби з дати призначення її на посаду начальника відділення Державного казначейства в Онуфріївському районі з 25.06.2001 по 03.11.2014 становить 13 років і 4 місяці.
Присяга державного службовця прийнята 25.06.2001 та присвоєно 8 ранг державного службовця.
Листом від 21.08.2017 № 4768/05-25 відповідач відмовив позивачу в переведенні на інший вид пенсії у зв'язку з недостатністю необхідного стажу державної служби (стаж державної служби позивача становить тільки 13 років 5 місяців 7 днів стажу з необхідних для призначення пенсії 20 років стажу державного службовця).
При цьому відповідач зазначив, що виходячи з Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3.05.1994 № 283. Відповідно до п.3 Порядку до стажу державної служби включається час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 Порядку і додатку до нього якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців. В додатку до Порядку обчислення стажу державної служби міститься Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. У вказаному Переліку, зокрема, наявні такі установи: Держбанк СРСР, Зовнішекономбанк СРСР, Будбанк СРСР, Промбудбанк СРСР, Агропромбанк СРСР, Житлосоцбанк СРСР, Ощадний банк СРСР, їх республіканські банки (контори), крайові, обласні (міські) управління, а також міські і районні відділення.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вказав про відсутність правових підстав для зарахування до стажу державної служби періодів роботи позивача на посадах в Онуфріївському відділенні Держбанку СРСР та Онуфріївському відділенні Агропромбанку СРСР з 31.12.1987 по 30.11.1990 у зв'язку з тим, що позивач з 01.12.1990 у порядку переводу призначена на посаду керуючого Онуфріївським відділенням акціонерного комерційного Агропромбанка «Україна», що не відноситься до державних органів.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій відповідача.
На момент звернення позивача до органу Пенсійного фонду із завою про переведення на інший вид пенсії 19.08.2017 порядок призначення пенсії для державних службовців врегульований Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016.
Відповідно до ст.90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, відповідно до п.п. 10-12 Прикінцевих положень Закон України «Про державну службу» № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Виходячи з наведених норм, суд першої інстанції правильно встановив, що підставами для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, є досягнення встановленого віку та наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначену віку.
Відповідно до п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. N 889-VIII «Про державну службу».
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закон України «Про державну службу» № 889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.
Тобто, крім роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зараховуються інші періоди, передбачені цим Порядком.
Відповідно до абз.4 п. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
В додатку до Порядку обчислення стажу державної служби «Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби» включено, зокрема, такі установи: Держбанк СРСР, Зовнішекономбанк СРСР, Будбанк СРСР, Промбудбанк СРСР, Агропромбанк СРСР, Житлосоцбанк СРСР, Ощадний банк СРСР, їх республіканські банки (контори), крайові, обласні (міські) управління, а також міські і районні відділення.
Таким чином, період роботи позивача на посаді бухгалтера Онуфріївського відділення Держбанку СРСР та керуючої Онуфріївського відділення Агропромбанку СРСР зараховується до стажу державної служби, внаслідок чого, приймаючи до уваги, що стаж позивача на вказаних посадах складає 14 років 2 місяці, загальний стаж державної служби позивача становить більше 20 років, тому відмова відповідача у визначенні та призначенні пенсії державного службовця є протиправною, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Наведені відповідачем обставини, що позивач з 01.12.1990 у порядку переводу призначена на посаду керуючого Онуфріївським відділенням акціонерного комерційного Агропромбанка «Україна», який не відноситься до державних органів, не впливають на факт роботи позивача на певних посадах у відділеннях Держбанку СРСР та Агропромбанку СРСР, час якої зараховується до стажу державної служби, посилання відповідача на п.3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, є помилковим, оскільки приймаючи до уваги посади, на яких працювала позивач, вказана норма права спірні правовідносини не регулює.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення по суті пред'явлених вимог.
З приводу доводів відповідача про безпідставне стягнення з нього за рахунок бюджетних асигнувань сплаченого позивачем судового збору в розмірі 640,00 грн. апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного судового рішення розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України «Про судовий збір», яким визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, позивача не віднесено до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а визначений ним позов - до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Відповідно до квитанції, яка міститься в матеріалах справи, позивачем сплачено судовий збір в сумі 640,00 грн. (а.с. 1).
Правила розподілу судом судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи встановлено статтею 94 КАС України, відповідно до частини першої якої якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З наведеного випливає, що здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, при цьому незалежно від того, звільнений відповідач від сплати судового збору в установленому порядку, чи ні.
Вказана норма за своєю правовою суттю має компенсаційний характер, передбачає стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області судовий збір в розмірі 640 грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги відсутні, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області залишити без задоволення.
Постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2017 року у справі № 399/741/17 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає (крім випадків, зазначених в п.2 ч.5 ст.328 КАС України).
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко