18 січня 2018 рокусправа № П/811/779/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.
судді: Кругового О.О. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (суддя: Хилько Л.І.) по адміністративній справі № П/811/779/17
за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «ІНТЕРРЕСУРСИ» до Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Позивач Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРРЕСУРСИ» (далі - ТДВ «ІНТЕРРЕСУРСИ») 28.04.2017 року звернулося до суду з позовом до відповідача Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Кропивницька ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області), що є правонаступником Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області) ,в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 10.11.2016 року податкове повідомлення - рішення №0000921404, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2016 року у сумі 30 037 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 15 019 грн., та податкове повідомлення - рішення №0000931404, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 150 183 грн. за І півріччя 2016 року.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 року позовні вимоги задоволено, присуджено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 2 928,59 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кропивницькою ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем зазначено про те, що позивач скористався дефектними первинними документами для формування схемного податкового кредиту та витрат для подальшого зменшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету. Про дані обставини свідчать матеріали кримінального провадження №12015000000000630, а також податкова інформація ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 23.05.2016 року №356/10-13-22-05/39710362 відносно контрагента позивача ТОВ «КОРТЕС-ПЛЮС» в частині його господарської діяльності у період з 01.02.2016 року по 30.04.2016 року.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.229 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 року по справі №760/1619/16-к, в рамках кримінального провадження №12015000000000630 від 08.12.2015 року та на підставі наказу №1024 від 11.10.2016 року в період з 11.10.2016 року по 18.10.2016 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТДВ «ІНТЕРРЕСУРСИ» з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «КОРТЕС-ПЛЮС» за період з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року, за результатами якої складено акт № 48/11-23-14-04/01882172 від 25.10.2016 року (а.с.64-94).
Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2016 року на загальну суму 30 037 грн.; п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, внаслідок чого завищено склад витрат, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування (збитків) за І півріччя 2016 року на суму 150 183 грн.
На підставі висновків акту перевірки 10.11.2016 року Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області винесені податкові повідомлення-рішення №0000921404, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2016 року у сумі 30 037 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 15 019 грн.; податкове повідомлення - рішення №0000931404, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 150 183 грн. за І півріччя 2016 року (а.с.98,100), не погодившись з якими позивач оскаржив їх в адміністративному порядку (а.с.102 -107.112-115).
За результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення (а.с.108-111,116 -119), після чого позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Приписами пп.134.1.1 п. 134.1. ст. 134,138.2,138.4 ст. 138, п.139.1.9 ст. 139.1 ст. 139, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України визначено, об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу; та витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1,198.2, 198.3,198.6 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Приписами ст.200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Із матеріалів справи вбачається, що одним з видів господарської діяльності ТДВ «ІНТЕРРЕСУРСИ» є будівництво житлових та нежитлових будівель.
21.12.2015 року між ТДВ «ІНТЕРРЕСУРСИ» та Управлінням капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації укладено договір підряду №86/15 щодо реконструкції головного корпусу №1 Кіровоградської обласної дитячої лікарні по вул. Преображенській 79/35 у м. Кіровограді (а.с.23-26).
З метою виконання умов даного договору 31.03.2016 року між позивачем та ТОВ «КОРТЕС-ПЛЮС» укладено договір поставки №8, відповідно до якого контрагентом на підставі видаткових накладних №95,96 від 13.04.2016 року,14.04.2016 року позивачу поставлено світильники для люмінесцентних ламп ОРМ/R 4х8 Вт. в кількості 154 штуки на загальну суму 111 900 грн., у тому числі ПДВ в сумі 18 650,02 грн.; ванни мийні односекційні в комплекті в кількості 3 штуки та ванни мийні двосекційні в кількості 4 штуки на загальну суму 68 319,91 грн., у тому числі ПДВ в сумі 11 386,65 грн.
Оплату вартості придбаного товару ТДВ «ІНТЕРРЕСУРСИ» та користь ТОВ «КОРТЕС-ПЛЮС» здійснило у безготівковому порядку на загальну суму 180 220,01 грн., в тому числі ПДВ 30 037,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням №22994 від 13.05.2016 року. Крім того за даними господарськими операціями ТОВ «КОРТЕС-ПЛЮС» на користь ТДВ «ІНТЕРРЕСУРСИ» оформлено податкові накладні №73 від 13.04.2016 року та №74 від 14.04.2016 року (а.с. 27 - 37).
Використання позивачем придбаного товару на виконання умов договору підряду №86/15 від 21.12.2015 року, підтверджено актами №1,2 від 05.05.2016 року, крім того їх вартість включена позивачем до вартості виконаних робіт за травень 2016 року (а.с.38-40).
Відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем з контрагентом ТОВ «КОРТЕС-ПЛЮС» правочину, наявність матеріалів кримінального провадження №12015000000000630 від 08.12.2015 року за ознаками ч.3 ст.28,ч.2 ст.205,ч.3 ст.209.ч.3 ст.28ґч.3 ст.212,ч.4 ст.190 КК України, не є належним доказом фіктивності діяльності контрагента позивача, оскільки відсутній вирок суду по цій справі,та докази наявності кримінальних проваджень або вироків суду відносно службових осіб позивача. Крім того позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента протиправною, так як на час дії угоди контрагент був зареєстрований в установленому порядку як платник податку на додану вартість, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 037 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15 019 грн., а також зменшення суми від'ємного значення з податку на прибуток у розмірі 150 183 грн., відповідно до винесених відповідачем податкових повідомлень - рішень №0000921404, №0000931404 від 10.11.2016 року.
Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.
Суд першої інстанції відповідно до приписів ст. 94 КАС України, чинної на час розгляду справи. правомірно присудив на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 2 928,59 грн.
Оскільки судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322,327,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року по адміністративній справі № П/811/779/17- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.
Повний текст постанови складений 22 січня 2018 року.
Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: А.В. Шлай