23 січня 2018 року справа №234/4019/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
онецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Компанієць І.Д., при секретарі судового засідання - Святодух О.Б., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Хлудеєвої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на підставі довіреності на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року у справі № 234/4019/17 (головуючий І інстанції Фоміна Ю.В.), складену в повному обсязі 15 листопада 2017 року в АДРЕСА_2 за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про зобов'язання призначити пенсію,-
ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (далі - відповідач), в обґрунтування якого посилалася на те, що при віці 70 років та страховому стажі 33 роки вона досягла усіх необхідних умов для призначення пенсії за віком, встановлених ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 07 січня 1999 року позивачка виїхала з України на постійне місце проживання до Ізраїлю, де була прийнята на консульський облік в консульському відділенні посольства України в Державі Ізраїль. Перед виїздом за кордон мешкала за адресою: АДРЕСА_1. Ані до виїзду, ані станом на теперішній час пенсія позивачці не призначалася. 31.08.2016 року представник позивачки, діючи на підставі належним чином посвідченої та апостильованої довіреності від ОСОБА_4, звернувся особисто безпосередньо до відповідача із особистою заявою ОСОБА_4 про призначення пенсії разом із оригіналами усіх необхідних документів для призначення пенсії. 14.09.2016 року відповідач відмовив у призначенні пенсії ОСОБА_4 на тій підставі, що умовою для отримання пенсії є реєстрація на території України та остання повинна надати паспорт громадянина України, документи, які підтверджують реєстрацію та/або проживання в м. Краматорську. Вважає вищевказані дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії є неправомірними, дискримінаційними та суперечать чинному законодавству, судовій практиці, як національній та і міжнародній.
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року у справі № 234/4019/17 позовні вимоги задоволені частково, внаслідок чого: зобов'язано Управління пенсійного фонду України у АДРЕСА_2 розглянути в установленому пенсійним законодавством порядку заяву ОСОБА_4 про призначення пенсії, поданої до Управління пенсійного фонду України у АДРЕСА_2 через представника 31.08.2016 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. (т.1 арк.справи 172, 173)
Представник позивача не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області призначити пенсію за віком ОСОБА_4 з 31.08.2016 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації та компенсацією втрати частини доходів. (т.2 арк.справи 2-13)
Представник позивача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення та рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.
Колегією суддів встановлено, що у 1999 році ОСОБА_4 виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль, про що на закордонному паспорті громадянки України ОСОБА_4, термін дії якого продовжено до 24.11.2018 року, мається відповідна відмітка (арк.справи 11-29).
31.08.2016 року позивач, від імені якої діє за дорученням ОСОБА_3, звернувся до Управління пенсійного фонду України у АДРЕСА_2 про призначення пенсії за віком.(арк.справи 55-60). До заяви були додані: копія довіреності, копія паспорту, копія трудової книжки, копія ізраїльського посвідчення особи, оригінал особистої заяви ОСОБА_4 про призначення пенсії, посвідченої нотаріально та апостильованої. (арк.справи 55).
Відповідно до листа Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області №147/К-22-19-01 від 14.09.2016 року, питання щодо прийняття заяви про призначення пенсії ОСОБА_4 в управлінні пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області буде розглянуте після надання додаткових документів: паспорт громадянина України, документ про місце проживання у АДРЕСА_2, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків. (арк.справи 61-63)
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.
Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Колегія суддів вважає неприйнятими доводи апеляційної скарги стосовно того, що лист відповідача є рішенням про відмову в призначенні пенсії, оскільки управління рішення в межах соціального страхування за заявою позивача від 31 серпня 2016 року, не прийняло. Лист № 147/К-22-19-01 від 14 вересня 2016 року не є юридичною формою рішення владного органу, оскільки в межах компетенції управління актами правової дії є розпорядження або рішення керівника органу. Заява позивача про призначення пенсії від 31 серпня 2016 року, безпідставно розглянута в межах звернення громадян. Відтак відповідачем порушене право позивача на розгляд його заяви.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити пенсію з 31 серпня 2016 року, колегія суддів зазначає, що дані позовні вимоги є передчасними, оскільки орган пенсійного забезпечення взагалі не розглядав питання про поновлення виплати пенсії позивачу, тобто в даному випадку має місце бездіяльність органу пенсійного забезпечення щодо не розгляду заяви позивача про поновлення виплати пенсії. Суд не може підміняти собою орган владних повноважень щодо питань, які належать до його компетенції.
Таким чином, рішення по суті заяви позивача відповідачем не приймалось, оскільки відповідач запросив надати додаткові документи, що позивачем помилково визначено як відмову у призначені пенсії. Інформаційний лист УПФУ не є рішенням про відмову в призначенні пенсії.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, надавши позивачу відповідь про необхідність надання додаткових документів, не дотримався вимог чинного законодавства щодо порядку розгляду заяви про призначення пенсії, а саме ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка зобов'язує управління прийняти вмотивоване рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії.
На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на підставі довіреності на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року у справі № 234/4019/17- залишити без задоволення.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року у справі № 234/4019/17 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 23 січня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Л.А.Василенко
І.Д.Компанієць