ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 січня 2018 року м. Київ № 826/17857/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О. в адміністративній справі
за позовом Громадянки Російської Федерації ОСОБА_3
доГоловного управління Державної міграційної служби України в місті Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 31.08.2017 №4;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві обміняти посвідку ОСОБА_3 на постійне проживання НОМЕР_1 за досягненням віку.
Водночас позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 31.08.2017 №4.
Необхідність забезпечення позову вмотивована тим, що з метою недопущення можливого ускладнення або унеможливлення поновлення порушених прав та інтересів позивача необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову, а саме зупинити дію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 31.08.2017 № 4.
Вирішуючи клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглядаючи та вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Під час розгляду вищевказаної заяви судом не встановлено існування очевидної протиправності оскаржуваного рішення та небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Доводи позивача про протиправність оскаржуваного рішення підлягають перевірці судом під час розгляду справи по суті.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.О. Власенкова