про залишення позовної заяви без руху
23 січня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/385/18
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
19.01.2018 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ).
Відповідно до статті 1 Закону №3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, частиною 2 статті 4 Закону №3674-VІ встановлено, що за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 за подання до суду адміністративного позову, який містить вимоги немайнового характеру, повинна сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн. за кожну немайнову вимогу, у разі не пов'язанності останніх між собою (Реквізити для сплати: рахунок 31216206784002, отримувач - УК у м. Чернігові /м. Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 38054398, банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО - 853592).
Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами судом виявлено, що до позовної заяви позивачем не додано оригіналу документу про сплату судового збору у відповідному розмірі.
При цьому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з перебуванням останньої у скрутному матеріальному становищі (протезування зубів, вартість якого становить 50000,00 грн.), з огляду на наступне.
Так, у відповідності до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Разом з тим, позивачем жодних доказів, підтверджуючих скрутне матеріальне становище, до позовної заяви не додано.
Крім того, позивачем у прохальній частині позовної заяви не конкретизовано, яку саме бездіяльність Кабінету Міністрів України останній просить визнати протиправною.
Також, позивач у прохальній частині просить суд зобов'язати "суб'єктів владних повноважень" надати відповідь з питань постановлених у зверненні від 03.11.2017 у строк, згідно чинного законодавства, при цьому, не зазначаючи, які саме "суб'єкти владних повноважень" повинні надати відповідь та не визначаючи їх у позовній заяві у якості відповідачів, всупереч статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
У свою чергу, згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 має бути залишена без руху та позивачу встановлено п'ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаного недоліку, шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у відповідному розмірі та приведенням позовних вимог у відповідність до положень статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з поданням до суду виправленої позовної заяви та її копій, у відповідності до кількості відповідачів.
Керуючись статтями 160,161,169,241,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно пункту 1 частини 4 до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею і згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Падій