15 січня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/596/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лелюка О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кіщук О.І.,
позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представника військової частини НОМЕР_1 Булгакова Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання незаконними та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень.
Позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ №272 командира військової частини НОМЕР_1 від 21 квітня 2017 року про оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді "зауваження";
- визнати незаконним та скасувати наказ №340 командира військової частини НОМЕР_2 від 24 квітня 2017 року (вх.№26 ДСК від 12 травня 2017 року) про оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді "догани";
- визнати незаконним та скасувати наказ №32 командира військової частини НОМЕР_1 від 09 червня 2017 року про оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді "суворої догани";
- визнати незаконним та скасувати наказ №182 командира військової частини НОМЕР_1 від 17 липня 2017 року про оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді "суворої догани";
- визнати незаконним та скасувати наказ №105 командира військової частини НОМЕР_1 від 27 червня 2017 року про притягнення його до повної матеріальної відповідальності без урахування кратності на суму в розмірі 4727, 00 грн.
В рамках підготовчого провадження судом, зокрема, було замінено неналежних відповідачів у даній справі: командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 та командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 на належних відповідачів - військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 відповідно.
Ухвалою суду від 15 січня 2018 року частково задоволено клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду. Позову заяву ОСОБА_1 в частині оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21 квітня 2017 року №272 та наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24 квітня 2017 року №340 залишено без розгляду. В іншій частині в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду відмовлено.
В обґрунтування поданого позову позивач зазначав, що із оскаржуваними наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та повної матеріальної відповідальності не погоджується, оскільки вважає, що будь-яких порушень з його боку не було. Вказував, що згідно штату у військовій частині НОМЕР_1 посада начальника служби топогеодезичного та навігаційного забезпечення не передбачена. Зазначав, що GPS - приймач орієнтування на місцевості SMAR-276C відноситься до засобів топогеодезичного та навігаційного забезпечення, тому за окремим розпорядженням командира батальйону полковника ОСОБА_5 вказане військове майно, через відсутність відповідної служби, було прийнято на облік служби зв'язку, без його відома та згоди, як начальника служби, яке він особисто не обліковував, через те, що йому не було передано вказане майно згідно керівних документів і фактично його ніколи не бачив. Вказане військове майно отримав під звіт для перевезення з м. Львів в м. Чернівці капітан ОСОБА_6 , який на той час проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 . Зазначав, що капітан ОСОБА_6 отримані під звіт для перевезення 4-ри комплекти GPS приймачів орієнтування на місцевості SMAR-276C йому під звіт для зберігання не передавав. Тому, на думку позивача, його не можна вважати таким, що прийняв під звіт для зберігання вказане військове майно.
Вказував, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних наказів не було з'ясовано чи взагалі заподіяна шкода військовому майну та ким заподіяна. В ході проведення службового розслідування також не з'ясовано, де саме на даний час знаходиться військове майно.
Крім цього, зазначав, що наказом №272 командира військової частини НОМЕР_1 від 21 квітня 2017 року, який йому було доведено невчасно, його призначили позаштатним начальником топогеодезичної служби військової частини НОМЕР_1 . Вказував, що у зв'язку із призначенням на вказану посаду, відповідачем не було забезпечено його необхідними умовами виконання покладених на нього додаткових обов'язків.
Позивач вказував, що йому не було відомо як він мав діяти по відношенню до військового майна, яке відноситься до засобів топогеодезичного та навігаційного забезпечення, а не до майна номенклатури служби зв'язку.
Також зазначав, що описова частина наказу №105 не містить визначення в який спосіб ним заподіяна шкода та який саме проступок вчинив.
Що стосується звірок і подачі донесень 9.5 по службі зв'язку зазначав, що свої обов'язки начальника зв'язку виконував належно, при цьому вказував, що керівними документами не передбачено можливість включення в донесення 9.5 іншого майна, окрім майна номенклатури зв'язку.
Таким чином, посилаючись на недопущення порушень службової дисципліни та посадових обов'язків, вказуючи про порушенням відповідачами процедури накладення дисциплінарних стягнень, а також зазначаючи про особисту неприязнь до нього військового керівництва, позивач вважає оскаржувані накази незаконними та просить суд їх скасувати.
Відповідачі щодо задоволення позову заперечували. У наданих суду запереченнях проти позову у письмовій формі вказували, що оскаржувані позивачем рішення прийнято внаслідок встановлення за результатом службових розслідувань не виконання позивачем своїх службових обов'язків, а оскаржувані накази прийняті відповідно до законодавства, що регулює спірні правовідносини. Просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є військовослужбовцем та проходить службу в Збройних Силах України.
Щодо наказу №272 від 21 квітня 2017 року, судом встановлено, що наказом командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 від 20 квітня 2017 року №268 призначено службове розслідування по факту не надання донесення за формою 9.5, а також не проведення звірки облікових даних (Ф27), згідно наказу начальника Генерального штабу від 08 квітня 2010 року №55 "Про затвердження ведення в дію Табеля термінових донесень з питань оперативного та матеріально-технічного забезпечення війська (сил) на мирний час" на інженера повітрянодесантної служби капітана ОСОБА_7 , яке проведено в термін до квітня 2017 року ( т.1 а.с. 112).
За результатами службового розслідування складено акт, яким встановлено:
- не надання донесення за формою 9.5 а також не проведення звірки облікових даних (Ф27) начальником зв'язку-начальником відділення майором ОСОБА_1 з центральним управлінням воєно-топографічного та навігаційного Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил;
- відсутність в штаті військової частини посади начальника топогеодезичної служби та окремого обліку по даній службі.
Актом запропоновано:
1.Начальнику зв'язку-начальнику відділення майору ОСОБА_1 за не надання донесення за формою 9.5, а також не проведення звірки облікових даних (Ф27) з центральним управлінням воєно-топографічного та навігаційного Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил - оголосити "зауваження".
2. Призначити позаштатного начальника топогеодезичної служби та завести окремий облік по топогеодезичній службі.
3. До 24 квітня 2017 року начальнику зв'язку-начальнику відділення майору ОСОБА_1 провести звірки з топографічного та навігаційного забезпечення та надати до 28 квітня 2017 року донесення встановленої форми "д" центральним управлінням воєно-топографічного та навігаційного Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил (т.1 а.с.114-115).
На цій підставі 21 квітня 2017 року командиром військової частини - польової пошти НОМЕР_3 прийнято наказ №272, яким наказано:
1.Начальнику зв'язку - начальнику відділення майору ОСОБА_1 за не надання донесення за формою 9.5, а також не проведення звірки облікових даних (Ф27) з центральним управлінням воєнно-топографічного та навігаційного Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил - оголошено "Зауваження".
2.Призначено позаштатного начальника топогеодезичної служби начальника зв'язку- начальника відділення майора ОСОБА_1 та заведено окремий облік по топогеодезичній службі.
3.До 24 квітня 2017 року начальнику зв'язку-начальнику відділення майору ОСОБА_1 провести звірки з топографічного та навігаційного забезпечення та надати до 28 квітня 2017 року донесення встановленої форми "д" центральним управлінням воєно-топографічного та навігаційного Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил (т.1 а.с.57-58).
Відповідно до розпорядження від 14 квітня 2017 року №1204 військової частини-польова пошта НОМЕР_4 не надано донесення за формою 9.5, а також не проведена звірка облікових даних (Ф27), згідно наказу начальника Генерального штабу від 08 квітня 2010 року №55 "Про затвердження та введення в дію Табелю термінових донесень з питань оперативного та матеріально-технічного" забезпечення військ (сил) на мирний час.
Відповідно до наряду командира військової частини НОМЕР_5 від 10 квітня 2014 року №69/31 від 17 жовтня 2017 року військова частина НОМЕР_1 отримала GPS приймачі орієнтування на місцевості GPSmap-276C від військової частини НОМЕР_2 в кількості 4 комплектів, які були поставлені на облік служби зв'язку військової частини.
Згідно оборотної відомості фінансово-економічної служби військової частини-польова пошта НОМЕР_3 та повідомлення №102 від 16 жовтня 2014 року встановлено, що GPS приймачі орієнтування на місцевості GPSmap-276C в кількості 4 комплектів дійсно знаходяться на обліку служби зв'язку. (а.с. 118-119)
В ході проведення службового розслідування у начальника зв'язку - начальника відділення майора ОСОБА_1 відібрано пояснення, згідно яких вбачається, що майно топографічної служби, а саме GPSmap-276C приймач в кількості чотирьох комплектів тимчасово було прийнято на облік служби зв'язку за окремим розпорядженням командира батальйону полковника ОСОБА_5 , якому останній доповів, що дане майно є позаштатним та ніякого відношення до майна зв'язку не має. Дане майно облікував згідно керівних документів. В донесені по службі зв'язку дане майно не подавав, так як воно було обліковано тимчасово та не відноситься до майна номенклатури служби зв'язку (а.с. 127).
Щодо наказу №340 від 24 квітня 2017 року судом встановлено, що командиром військової частин-польова пошта НОМЕР_6 прийнято наказ №340 Про результати проведення службового розслідування, яким наказано:
1. За порушення вимог статей 11, 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, стосовно додержання законів України, вимог статутів Збройних Сил України, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, відповідальності за ведення обліку і складання звітності у встановленому порядку, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, стосовно неухильного виконання вимог військових статутів, наказів командирів, наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 08 квітня 2010 року №55 "Про затвердження та введення в дію Табеля термінових донесень з питань оперативного та матеріально-технічного забезпечення військ (сил) на мирний час", щодо проведення звірок облікових даних (Ф27) з ЦУВТ та НГУОЗ ЗСУ на підставі пункту "а" статті 71 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV на капітана ОСОБА_8 накласти дисциплінарне стягнення - "Догана".
2. Начальнику геоінформаційної служби військової частини-польова пошта НОМЕР_6 до 27 квітня 2017 року провести звірки облікових даних (Ф27) з топогеодезичного та навігаційного забезпечення та надати донесення форми 9.5 з актами інвентаризації на ім'я начальника Центрального управління воєнно-топографічного та навігаційного Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України та на ім'я начальника штабу військової частини-польова пошта НОМЕР_4 (через начальника топогеодезичної служби військової частини-польова пошта НОМЕР_4 ).
3.На підставі вимог статті 94 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у зв'язку із тим, що стягнення не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення, пункт 1 наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 від 21 квітня 2017 року №272 "Про результати проведення службового розслідування по факту не надання донесення за формою 9.5, а також не проведення звірки облікових даних (Ф27). Згідно наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 08 квітня 2010 року №55 "Про затвердження та введення в дію Табеля термінових донесень з питань оперативного та матеріально-технічного забезпечення військ (сил) на мирний час" стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення "Зауваження" відмінити.
4. За порушення вимог статей 11, 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, стосовно додержання законів України, вимог статутів Збройних Сил України, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, відповідальності за ведення обліку і складання звітності у встановленому порядку, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, стосовно неухильного виконання вимог військових статутів, наказів командирів, наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 08 квітня 2010 року №55 "Про затвердження та введення в дію Табеля термінових донесень з питань оперативного та матеріально-технічного забезпечення військ (сил) на мирний час", щодо ненадання донесення форми 9.5 , не проведення звірок облікових даних (Ф27) з ЦУВТ та НГУОЗ ЗСУ, на підставі пункту "а" статті 71 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV на начальника зв'язку-начальника відділення військової частини-польова пошта НОМЕР_3 майора ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення "Догана".
5. Контроль за виконання наказу покласти на начальника штабу-першого заступника командира військової частини-польова пошта НОМЕР_6 (а.с. 177-179).
Тобто, наказ №340 є фактично похідним від наказу №272 та ним за попереднє порушення накладено на позивача більш тяжке стягнення - догану, що визнавалось сторонами в судовому засіданні.
Відносно наказу №32 від 09 червня 2017 року суд зазначає наступне.
27 квітня 2017 року командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_3 прийнято наказ №286, згідно якого начальнику зв'язку - начальнику відділення до 11 год 00 хв. 28 квітня 2017 року та до 11 год 00 хв. 05 травня 2017 року наказано організувати та провести проведення інструктажів особового складу, що залучається до чергування на вузлі зв'язку, оперативне доведення термінової інформації до командира частини, начальника штабу- першому заступнику командира військової частини та посадових осіб, що їх стосується, перевірку справності та надійності роботи засобів зв'язку та сигналізації, інструктаж особового складу експлуатаційної групи щодо своєчасного прибуття до військової частини та невідкладного усунення недоліків по працездатності сигналізації, у разі їх виявлення та про результати виконаної роботи доповісти на ім'я командира частини рапортом (т.1 а.с. 59-61)
10 травня 2017 року тимчасово виконуючий обов'язків начальника штабу військової частини - польова пошта НОМЕР_3 майор ОСОБА_9 звернувся до командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 із рапортом, яким просив призначити службове розслідування по факту не виконання наказу командира військової частини від 21 квітня 2017 року №272 начальником зв'язку-начальником відділення майором ОСОБА_1 та наказу командира військової частини від 27 квітня 2017 року №286 (т.1 а.с. 56).
У зв'язку із цим, 10 травня 2017 року командиром військової частини-польова пошта НОМЕР_3 прийнято наказ №343 Про призначення службового розслідування по факту невиконання наказів командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 майором ОСОБА_1 (т.1 а.с. 51).
За невиконання розпорядження начальника штабу військової частини польова пошта НОМЕР_7 від 14 квітня 2017 року №1208 до військової частини НОМЕР_8 надійшла телеграма №653 від 17 травня 2017 року від військової частини НОМЕР_9 , згідно якої командиру військової частини НОМЕР_8 необхідно було організувати прибуття начальника геоінформаційної служби на 10 год. 00 хв. 19 травня 2017 року до військової частини польова пошта НОМЕР_7 . Крім цього в телеграмі зазначено, що із собою потрібно мати документи ф.27 з підтверджуючими підписами про проведення звірок з Головним управлінням оперативного забезпечення Збройних Сил України, донесення за формою 9.5 та копією актів результатів службового розслідування стосовно факту не постановки на облік 7 комплектів навігаційної апаратури СН 3003М "Базальт" (т. 1 а.с. 63).
19 травня 2017 року на адресу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_8 надійшла телеграма від військової частини-польова пошта НОМЕР_10 , в якій зазначено, що з метою встановлення причин та обставин не прибуття до військової частини-польова пошта НОМЕР_7 ТВО начальника геоінформаційної служби майора ОСОБА_1 відповідно до розпорядження начальника штабу військової частини -польова пошта НОМЕР_7 №1505 від 16 травня 2017 року наказано командиру військової частини призначити та провести службове розслідування стосовно ТВО начальника геоінформаційної служби майора ОСОБА_1 по факту не прибуття до військової частини - польова пошта НОМЕР_7 (т. 1 а.с.65).
За результатами службового розслідування, 09 червня 2017 року складено акт службового розслідування, яким визначено, що майор ОСОБА_1 неодноразово ухилявся від виконання поставлених завдань командиром військової частини-польова пошта НОМЕР_3 без поважних причин, за що отримував зауваження, наказів командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 .
Актом запропоновано:
1.Начальнику зв'язку-начальника відділення майора ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.
2.Заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення провести бесіду з начальником зв'язку начальником відділення майором ОСОБА_1 з приводу порушення виконання розпоряджень командира частини та довести вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо порядку відання виконання наказів командирів та старших начальників.(т. 1 а.с. 52-54).
09 червня 2017 року командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №32 "Про результати проведення службового розслідування" по факту невиконання наказів командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 майором ОСОБА_1 ", яким за систематичне порушення вимог статей 11,37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальнику зв'язку-начальнику відділення майору ОСОБА_1 оголошено "Сувору догану" (т.1 а.с.67-69).
При цьому згідно пояснень майора ОСОБА_1 від 07 червня 2017 року, останній не провів звірки до 24 квітня 2017 року з топогеодезичною службою і не надав до 28 квітня 2017 року донесення встановленої форми до центрального управління воєно-топографічної навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України тому, що 21 травня 2017 року це п'ятниця, а за нею слідують вихідні дні, а також 21 квітня 2017 року до топогеодезичної служби він відношення не мав. Також пояснив, що з 26 квітня 2017 року по 27 квітня 2017 року він хворів, тому замість нього виїхав старший лейтенант ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 62).
Щодо наказу №105 від 27 червня 2017 року судом встановлено, що згідно наряду командира військової частини НОМЕР_5 від 10 квітня 2014 року №69/31, 17 жовтня 2017 року військова частина НОМЕР_1 отримала GPS -приймач орієнтування на місцевості GPSmap-276C від військової частини НОМЕР_2 в кількості 4 комплектів, які були поставлені на облік служби зв'язку військової частини. (т.1а.с. 101)
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03 квітня 2017 року №230 та наказу від 24 квітня 2017 року №276 внутрішньо-перевірочною комісією військової частини в складі голови комісії -заступника начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_9 та членів комісії - сержанта з матеріального забезпечення мінометної батареї прапорщика ОСОБА_11 , діловода тилу старшого солдата ОСОБА_12 , бухгалтера фінансово-економічної служби старшого солдата ОСОБА_13 було проведено перевірку ведення обліку та наявності матеріальних засобів служби зв'язку.
27 квітня 2017 року командиром військової частини-польова пошта НОМЕР_3 прийнято наказ №287 Про призначення службового розслідування по факту відсутності GPS SMART-276C приймачів орієнтування на місцевості в кількості 4-х комплектів, під час проведеної позапланової інвентаризації майна служби зв'язку військової частини-польова пошта НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 83).
За результатами службового розслідування складено акт службового розслідування від 27 червня 2017 року, яким запропоновано:
1.Відповідно до вимог пункту 13 розділу 3 постанови Верховної Ради України №243 від 23 червня 1995 року "Про затвердження положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі" притягнути начальника зв'язку - начальника відділення майора ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності без урахування кратності на суму в розмірі 4727 (чотири тисячі сімсот двадцять сім) грн. оо копійок.
2.Помічнику командира -начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 суму нестачі в розмірі 4727 (чотири тисячі сімсот двадцять сім) грн. оо копійок, внести в книгу грошових стягнень та нарахувань частини та утримувати з начальника зв'язку - начальника відділення майора ОСОБА_1 втсанволеним порядком. (т. 1 а.с. 84-90).
На цій підставі, 27 червня 2017 року командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №105 Про результати проведення службового розслідування за фактом відсутності GPS SMART-276C приймачів орієнтування на місцевості в кількості 4-х комплектів, під час проведеної позапланової інвентаризації майна служби зв'язку військової частини -польова пошта НОМЕР_11 , яким: відповідно до вимог пункту 13 розділу 3 постанови Верховної Ради України №243 від 23 червня 1995 року "Про затвердження положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі" притягнуто начальника зв'язку - начальника відділення майора ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності без урахування кратності на суму в розмірі 4727 (чотири тисячі сімсот двадцять сім) грн. оо копійок (т. 1 а.с. 104-110).
Відповідно до інвентаризаційного опису необоротних активів начальник служби майор ОСОБА_1 зазначив, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на матеріальні цінності здані в бухгалтерську службу і всі матеріальні цінності, що надійшли на його відповідальність оприбутковані, а ті, що вибули списано.(т. 1 а.с. 94-97).
Згідно відомості визначення залишкової вартості засобів топогеодезичної служби помічника командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи-начальника фінансово-економічної служби сума нестачі становить 4727,00 грн (т. 1 а.с. 92).
Із пояснень Тво начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_9 від 08 червня 2017 року вбачається, що під час ранкового шикування 02 червня 2017 року ним було доведено наказ командира військової частини від 01 червня 2017 року №6 "Про підвищення пильності, бойової готовності та забезпечення організованості і порядку під час святкування релігійного свята - Трійці", в якому в пункті "в" було визначено начальнику зв'язку-начальнику відділення (02 червня 2017 року був штатний НЗ-НВ майор ОСОБА_1 ) виконати певні заходи та про їх виконання доповісти на ім'я КЧ рапортом. Під час вечірнього шикування він запитав у майора ОСОБА_1 де його рапорт, на що він відповів, що його мав дати старший лейтенант Шкіль. ОСОБА_9 поставив задачу майору ОСОБА_1 розібратись та у випадку відсутності рапорту подати його у відділення персоналу. Ввечері ОСОБА_9 перевірив наявність рапорту у відділі персоналу, однак рапорту не було. Вказано, що про невиконання майором ОСОБА_1 , наказу командира військової частини ним був написаний рапорт 06 червня 2017 року (т. 1 а.с. 78).
Згідно пояснень Тво начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_9 від 09 червня 2017 року майором ОСОБА_1 не було зроблено навіть найменших кроків щодо закріплення GPS- приймачів за посадовою особою військової частини згідно накладних, проведення відповідних звірок, написання рапортів щодо призначення службових розслідувань по фактам їх відсутності або втрати. Тим більше вказані GPSmap-276C приймачі в актах інвентаризації по службі зв'язку за 2016 рік підписані матеріально відповідальною особою майором ОСОБА_1 . Таким чином вся вина щодо їх відсутності лягає на начальника зв'язку-начальника відділення майора ОСОБА_1 ( т. 1 а.с.98 ).
Із пояснень начальника зв'язку-начальника відділення майора ОСОБА_1 вбачається, що прилади GPS- приймачі орієнтування на місцевості GPSmap-276C в кількості 4 (чотири) комплекти тимчасово були прийняті на облік служби зв'язку за окремим розпорядженням командира батальйону полковника ОСОБА_5 . Дане майно майор ОСОБА_1 облікував згідно керівних документів, але відповідати за збереження буде той хто отримував, а саме згідно наряду за №69/31 капітан ОСОБА_6 . В донесені по службі зв'язку дане майно майор ОСОБА_1 не подавав так як воно було обліковано тимчасово та не відноситься до майна номенклатури служби зв'язку. При переводі даного офіцера. А саме капітана ОСОБА_6 в іншу частину майор ОСОБА_1 нагадав йому про здачу приладів GPS- приймачів орієнтування на місцевості GPSmap-276C в кількості 4 (чотири) комплекти. Зі слів майора ОСОБА_1 на ім'я командира частини був написаний рапорт, що дана посадова особа не здала GPS- приймачі орієнтування на місцевості GPSmap-276C. В стройовій частині даний рапорт зареєстрований не був та місце надходження даного рапорту невідомо.
Відповідно до пояснень капітана військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 від 22 травня 2017 року GPS- приймач орієнтування на місцевості GPSmap-276C у кількості 4 комплекти загальною вартістю 9454,00 грн було оприбутковано по меморіальному ордеру №6 за листопад 2014 року на підставі оригіналів первинних документів: наряд №69/31 від 10 квітня 2014 року та повідомлення №280 №102 від 16 жовтня 2014 року ( т. 1 а.с. 100)
Стосовно наказу №182 від 17 липня 2017 року, то з матеріалів справи вбачається наступне.
01 червня 2017 року командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ Про підвищення пильності, бойової готовності та забезпечення організованості і порядку під час святкування релігійного свята-Трійця, яким наказано начальнику зв'язку - начальнику відділення до 12:00 02 червня 2017 року організувати та провести проведення інструктажів особового складу, що залучається до чергування на вузлі зв'язку, оперативне доведення термінової інформації до нього, начальника штабу-першому заступнику командира військової частини та посадових осіб, що їх стосується, перевірку справності та надійсності роботи засобів зв'язку та сигналізації, інструктаж особового складу експлуатаційної групи щодо своєчасного прибуття до військової частини та невідкладного усунення недоліків по працездатності сигналізації, у разі їх виявлення та про результати виконаної роботи доповісти на його ім'я рапортом (т. 1 а.с. 77).
06 червня 2017 року Тво начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_9 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом, яким просив призначити службове розслідування по факту невиконання 02 червня 2017 року вимог пункту 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01 червня 2017 року №6 щодо не організування та не проведення 12.00 02 червня 2017 року інструктажів особового складу, що залучається до чергування на вузлі зв'язку, оперативне доведення термінової інформації до командира військової частини, начальника штабу-першого заступника командира військової частини та посадових осіб, що їх стосується не проведення перевірки справності та надійності роботи засобів зв'язку та сигналізації, не проведення інструктажу особового складу експлуатаційної групи щодо своєчасного прибуття до військової частини та невідкладного усунення недоліків по працездатності сигналізації, у разі їх виявлення та як наслідок не доповідь командиру частини рапортом про проведену роботу та результати перевірки (т. 1 а.с. 76).
06 червня 2017 року командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №28 Про призначення службового розслідування з приводу невиконання вимог наказу командира військової частини НОМЕР_1 щодо не організування та проведення інструктажів сообового складу, що залучається до чергування на вузлі зв'язку - начальником відділення військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 70).
За результатами службового розслідування, 17 липня 2017 року складено акт службового розслідування, яким встановлено, що начальник зв'язку - начальник відділення майор ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги командира військової частини НОМЕР_1 та не здійснив встановленим порядком доповідь про проведення вищезазначених заходів, які вимагав наказ командира частини.
Актом запропоновано:
1. За низький рівень виконавчої дисципліни та недбале ставлення до виконання службових обов'язків майора ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності (т. 1 а.с.72-74).
На цій підставі, 17 липня 2017 року командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ № 182 Про результати проведення службового розслідування по факту невиконання 02 червня 2017 року вимог наказу командира військової частини НОМЕР_1 начальником зв'язку-начальником відділення військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 , яким за низький рівень виконавчої дисципліни та недбале ставлення до виконання службових обов'язків майору ОСОБА_1 оголошено "Сувору догану".( т. 1 а.с. 79-81).
При цьому із пояснень Тво начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_9 від 08 червня 2017 року вбачається, що під час ранкового шикування 02 червня 2017 року ним було доведено наказ командира військової частини від 01 червня 2017 року №6 "Про підвищення пильності, бойової готовності та забезпечення організованості і порядку під час святкування релігійного свята - Трійці, в якому в пункті 6 було визначено начальнику зв'язку-начальнику відділення (02 червня 2017 року був штатний НЗ-НВ майор ОСОБА_1 ) виконати певні заходи та про їх виконання доповісти на його ім'я рапортом. Під час вечірнього шикування він запитав у майора ОСОБА_1 де його рапорт, на що він відповів, що його мав дати старший лейтенант ОСОБА_10 .. ОСОБА_9 поставив задачу майору ОСОБА_1 розібратись та подати рапорт у відділення персоналу. Ввечері ОСОБА_9 перевірив наявність рапорту у відділі персоналу, однак рапорту не було. Вказано, що про невиконання майором ОСОБА_1 , наказу командира військової частини ним був написаний рапорт 06 червня 2017 року (т. 1 а.с. 78).
За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Суд вважає за доцільне зазначити таке.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року.
Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень указаного визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Оскільки провадження у даній справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то вказана справа розглядалась за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Так, згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки ухвалою суду від 15 січня 2018 року частково задоволено клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду та залишено без розгляду позову заяву в частині оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21 квітня 2017 року №272 та наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24 квітня 2017 року №340, то, вирішуючи спір, суд перевіряє законність оскаржуваних наказів від 09 червня 2017 року №32, від 27 червня 2017 року №105 та від 17 липня 2017 року №182.
З наказів від 09 червня 2017 року №32, від 27 червня 2017 року №105 та від 17 липня 2017 року №182 вбачається, що позивача під час проходження ним військової служби було притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг регулює Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №551-XIV.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Згідно статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 59 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що командир полку (корабля 1 рангу), бригади має право робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану.
Згідно статті 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Відповідно 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Крім цього, загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №548-XIV.
Відповідно до статті 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України Збройні Сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
Згідно статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно статті 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Статтею 27 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами регулюється Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР (далі - Положення №243/95-ВР).
Згідно пункту 2 Розділу І Положення №243/95-ВР відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Пунктом 3 Розділу І Положення №243/95-ВР передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди.
Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки.
Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинено ним умисно чи з необережності.
Відповідно до Розділу III Положення №243/95-ВР військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2 - 10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Командири (начальники) військових частин, винні в незаконному звільненні або переведенні робітника чи службовця на іншу роботу, повністю відшкодовують матеріальну шкоду, заподіяну у зв'язку з оплатою за період вимушеного прогулу чи за період виконання ними нижчеоплачуваної роботи. Таку відповідальність командири (начальники) військових частин несуть також у разі затримання ними виконання ухвали суду чи наказу вищого за підлеглістю командира (начальника) про поновлення робітника чи службовця на роботі.
Пунктом 17-22 Розділу IV Положення №243/95-ВР командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов'язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини.
У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом.
За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п'ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.
Розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного до матеріальної відповідальності.
Розслідування провадиться посадовою особою, компетентною у питаннях обліку, зберігання та використання відповідного майна або яка має вищу юридичну освіту.
Забороняється доручати розслідування посадовій особі, яка є підлеглою чи безпосереднім начальником військовослужбовця чи військовозобов'язаного, призваного на збори, дії яких необхідно розслідувати, а також посадовим особам, які є співучасниками заподіяння матеріальної шкоди чи зацікавлені в результатах розслідування.
Розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду; вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.
Посадова особа, призначена для проведення розслідування, має право: брати письмові пояснення в осіб, причетних до факту заподіяння шкоди; одержувати довідки, акти ревізій (перевірок), інвентаризацій, накладні, витяги з обліково-видаткових книг і журналів, інші документи і матеріали, необхідні для об'єктивного і повного розслідування, а також довідки про розмір заподіяної шкоди; оглядати майно та приміщення, де воно зберігається; робити контрольні звіряння, заміри, зважування та інші контрольно-перевірні дії з метою встановлення умов і причин, що сприяли заподіянню шкоди.
У висновку розслідування викладаються факти, встановлені відповідно до вимог пунктів 3 і 19 цього Положення, та пропозиції про притягнення винної особи (винних осіб) до обмеженої, повної чи підвищеної матеріальної відповідальності, а в разі необхідності - обгрунтування можливості зменшення суми, що підлягає стягненню з винного для відшкодування завданої шкоди.
До висновку додаються: письмові пояснення особи (осіб), яка притягається до матеріальної відповідальності; письмові пояснення інших осіб, причетних до факту заподіяння шкоди; акти ревізій (перевірок), інвентаризацій, накладні, витяги з обліково-видаткових книг і журналів та інші матеріали розслідування; довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
Висновок підписується офіцером, який проводив розслідування. Всі матеріали розслідування подаються на розгляд командиру (начальнику) військової частини, який його затверджує у разі прийняття рішення про стягнення з винного встановленої шкоди.
Військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані, які притягаються до матеріальної відповідальності, ознайомлюються з матеріалами розслідування, про що у висновках робиться відповідний запис. Вони мають право подавати свої заперечення та клопотання на ім'я командира (начальника) військової частини.
Також необхідно зазначити, що підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначає Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року №82 (далі - Інструкція №82).
Пунктом 1.2 Інструкції №82 передбачено, що службове розслідування проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення; порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №82 рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Згідно пункту 1.5 Інструкції №82 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження.
Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншій посадовій особі.
У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування командиром (начальником) призначається комісія у складі групи фахівців на чолі з головою комісії, про що оголошується в наказі.
Пунктом 1.6 Інструкції №82 визначено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.
У термін службового розслідування не включається час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці або на лікуванні.
Згідно пункту 2.1 Інструкції №82 особам, які проводять службове розслідування, надається право: отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки; ознайомлюватися і вивчати, в тому числі з виїздом на місце події, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування; отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №82 посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.
Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.
Відповідно до пункту 3 Інструкції №82 розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.
Пунктом 4.1 Інструкції №82 передбачено, що за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.
Згідно пункту 5.1 Інструкції №82 посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.
Пунктом 5.3 Інструкції №82 визначено, що притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Як вбачається з обставин справи, притягненню позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності наказами від 09 червня 2017 року №32, від 27 червня 2017 року №105 та від 17 липня 2017 року №182 передувало проведення службових розслідувань, в ході яких, в тому числі, відбирались пояснення і у позивача.
При проведенні службових розслідувань відповідачами було дотримано порядок та строки їх проведення, визначені наведеними вище нормами, чого позивачем в ході судового розгляду справи не спростовано.
За результатом проведених розслідувань були зроблені висновки про те, що позивач неодноразово ухилявся від виконання поставлених завдань командиром військової частини-польова пошта НОМЕР_3 без поважних причин, за що отримував зауваження, наказів командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 та вимог телеграм вищестоящого командування; позивач внаслідок особистої недисциплінованості, неналежного та безвідповідального ставлення до своїх обов'язків та нехтування вимогами керівних документів не правильно вів облік матеріальних засобів, звірки не проводив, що призвело до виявлення нестачі майна служби зв'язку військової частини НОМЕР_1 і дало підстави для висновку про заподіяння позивачем прямої дійсної шкоди на суму 4727,00 грн; позивач порушив вимоги командира військової частини НОМЕР_1 та не здійснив встановленим порядком доповідь про проведення 02 червня 2017 року заходів, які вимагав наказ командира військової частини НОМЕР_1 №6 від 01 червня 2017 року "Про підвищення пильності, бойової готовності та забезпечення організованості і порядку під час святкування релігійного свята - Трійця", виконання якого стосувалось позивача.
В ході судового розгляду справи встановлено, що висновки службових розслідувань є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами й не спростовані позивачем на підставі належних та достовірних доказів.
Враховуючи вказані вище норми матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини, та зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач мав достатньо підстав для притягнення позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. При обрані виду стягнень відповідачем було враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка позивача, тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Відтак, оскаржувані накази від 09 червня 2017 року №32, від 27 червня 2017 року №105 та від 17 липня 2017 року №182 є обґрунтованими та законними, а тому скасуванню не підлягають. Відповідно, позовні вимоги щодо їх оскарження - не підлягають задоволенню.
Згідно статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти позову, доведено правомірність оскаржуваних наказів.
Натомість доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими. Його твердження про недопущення порушень службової дисципліни та посадових обов'язків, про порушення відповідачами процедури накладення дисциплінарних стягнень, а також про особисту неприязнь до нього військового керівництва, що мало наслідком прийняття оскаржуваних наказів, не підтверджені належними доказами.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана або через Чернівецький окружний адміністративний суд або безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено24 січня 2018 року.
Суддя О.П. Лелюк