ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
24 січня 2018 року м. Київ № 826/949/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
доГенеральної прокуратури України
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідних посадових/службових осіб Генеральної прокуратури України в частині утримання та не повернення власнику ОСОБА_1 "грошових коштів в сумі 1 250 127 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч сто двадцять вісім) доларів США, 10 500 (десять тисяч п'ятсот) євро, 19 766 (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) російський рублів, 143 577 (сто сорок три тисячі п'ятсот сімдесят сім) гривень";
- зобов'язати відповідних посадових/службових осіб Київської місцевої прокуратури № 7 повернути власнику ОСОБА_1 "грошових коштів в сумі 1 250 127 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч сто двадцять вісім) доларів США, 10 500 (десять тисяч п'ятсот) євро, 19 766 (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) російський рублів, 143 577 (сто сорок три тисячі п'ятсот сімдесят сім) гривень";
- зобов'язати керівника Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_4, прокурора прокуратури м. Києва ОСОБА_2 та прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 припинити вимагати хабар з ОСОБА_1 за повернення "грошових коштів в сумі 1 250 127 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч сто двадцять вісім) доларів США, 10 500 (десять тисяч п'ятсот) євро, 19 766 (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) російський рублів, 143 577 (сто сорок три тисячі п'ятсот сімдесят сім) гривень";
- стягнути з Київської місцевої прокуратури № 7 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 57 000 000 грн. 00 коп.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 2-5, 8 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
В порушення наведених правових норм позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду відповідача та обґрунтованого розрахунку матеріальної шкоди, заподіяної протиправними діями відповідача. Крім того, у позовній заяві не зазначено про існування будь-яких доказів, що підтверджують викладені позивачем обставини, у тому числі щодо незаконного вилучення грошових коштів та численних (більше 1000) звернень позивача до відповідача.
Також, у пункті 3 прохальної частини позовної заяви позовні вимоги заявлені до керівника Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_4, прокурора прокуратури м. Києва ОСОБА_2 та прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у той час, як останні не визначені відповідачами за адміністративним позовом.
Пунктом 3 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Однак, у пункті 1 прохальної частини позову, позивач не конкретизує, які саме дії та яких саме посадових/службових осіб, на думку позивача, є протиправними.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1762,00 гривень.
Також суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З урахуванням розміру актуальних позовних вимог позивачеві за подання до суду даного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1409, 60 грн.
Позивач у позовній заяві зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як громадянин, віднесений 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проте, до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження викладених обставин.
Таким чином, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В позовній заяві зазначено, що вилучення грошових коштів відбулось 30.07.2010, в той же час позивач звертається до суду лише 16.01.2018, тобто з порушенням встановленого шестимісячного строку. Разом з тим, позивачем не надано суду заяву про поновлення пропущеного строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів на підтвердження позовних вимог;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
- копії уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи;
- документа про сплату судового збору у розмірі 1409, 60 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.П. Огурцов