16 січня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1806/17
11 год. 26 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Кудєровій О.В.,
за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до ОСОБА_3 про стягнення суми податкового боргу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) в сумі 391643,00 грн., та по військовому збору у сумі 29921,33 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Головне управління ДФС у Херсонській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Херсонській області) зазначило, що воно є контролюючим органом, уповноваженим на здійснення заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу. Вказує, що пп.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пояснень позивача, відповідач, станом на 25 жовтня 2017 року має податковий борг на загальну суму 421 564,33 грн., в тому числі по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 391 643,00 грн. та по військовому збору 29 921,33 грн., який виник починаючи з 31 липня 2017 року за рахунок несплати узгоджених податкових зобов'язань, які нараховані згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік від 29.04.2016 року №1600039969.
Згідно ст. 59 Податкового кодексу України боржнику направлено податкову вимогу від 22.09.2016 року №3119-17 на суму 421 564,33 грн.
Ухвалою від 27 листопада 2017 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 07 грудня 2017 року.
На вказану дату сторони в судове засідання не з'явились.
Про дату, час та місце судового розгляду повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У зв'язку з неявкою сторін розгляд справи був відкладений на 19 грудня 2017 року.
В судове засідання на 19 грудня 2017 року сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені завчасно та належним чином.
Представником позивача через канцелярію суду подане клопотання про заміну первинного відповідача - ФОП ОСОБА_3 на належного - ОСОБА_3.
Ухвалою суду від 19 грудня 2017 року клопотання позивача задоволено, замінено первинного відповідача. Розгляд справи призначено на 16 січня 2018 року.
В судове засідання представники позивача з'явились. Позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 15 січня 2018 року подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в їх задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 54.1 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 (далі - відповідач, ОСОБА_3В.) дійсно самостійно визначив суму свого грошового зобов'язання, подавши 29 квітня 2016 року звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в якій обчислив розмір свого грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 391 643,00 грн. та по військовому збору у розмірі 29921,33 грн.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
Згідно п.59.1, п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За змістом пунктів 95.1 - 95.3 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Так, з аналізу зазначених норм та наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно має узгоджений податковий борг на загальну суму 421 564,33 грн. (військовий збір - 29 921,33 грн. та податок на доходи фізичних осіб - 391 643,00 грн.).
Згідно п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Таким чином, останнім днем сплати відповідачем податкового зобов'язання, зазначеного ним у податковій декларації за 2015 рік є 11 травня 2016 року. Проте, станом на вказану дату, згідно витягів з інтегрованих карток платника по військовому збору за 2016 рік та по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2016 рік, ОСОБА_3 суму податкового зобов'язання не сплатив.
Тому, 12 травня 2016 року у позивача, згідно п. 4.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 р. № 576 (далі - Порядок) та п.59.3 ст. 59 ПК України, виникло право сформувати та надіслати відповідачу податкову вимогу.
В матеріалах справи міститься копія корінця податкової вимоги №3119-17 від 22 вересня 2016 року. З огляду вказаного документа вбачається, що вона виставлена ОСОБА_3. Загальна сума податкового зобов'язання станом на 21.09.2016 року становить 421 564,33 грн.
Згідно даних місцезнаходження платника податків наведених в корінці зазначеної податкової вимоги та доданого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 73028 0230140 7, податкова вимога №3119-17 була надіслана відповідачу за адресою: 73035, м. Херсон, Кіндійське шосе, 5, проте отримана ним не була.
Перевіряючи правильність вчинених позивачем дій, направлених на стягнення несплаченого ОСОБА_3 боргу судом встановлено наступне.
В поданій відповідачем податковій декларації ОСОБА_3 зазначено свою податкову адресу (місце проживання) платника податку: м. Херсон, вул. Шмідта, 146. Аналогічна адреса міститься в витязі з облікових даних платника ОСОБА_3 (а.с.7), поданого позивачем разом з матеріалами позовної заяви, також за цією ж адресою позивач надіслав копію адміністративного позову та ця сама адреса зазначена ним в позовній заяві.
Окрім того, вказана адреса міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджено, отриманим судом витягом з відповідного реєстру №1003391132 (а.с.36).
Згідно наведених положень ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Окрім зазначеного, вказана норма кореспондується з п. 4.6 спеціальної норми - Порядку (чинного на дату направлення ОСОБА_3 податкової вимоги), згідно якого податкова вимога вважається надісланою (врученою): фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові, чи надіслано листом на адресу за її місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.
Наведеними нормами чітко встановлені умови за яких податкова вимога вважається врученою платнику податку - фізичній особі. Такою умовою, зокрема, є надіслання її листом на адресу за місцем проживання фізичної особи або за останнім відомим її місцезнаходженням.
Як вбачається з раніше наведеного, податкова вимога надіслана ОСОБА_3 за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 5, натомість місцем його проживання, відомого позивачу з вказаних вище документів є: м. Херсон, вул. Шмідта, буд. 146.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що податкова вимога була надіслана за невірною адресою та була не отримана відповідачем внаслідок помилки, допущеної контролюючим органом, а тому її слід вважати такою, що не надсилалась.
Суд не бере до уваги твердження представника позивача в судовому засіданні про те, що податкова вимога була надіслана ОСОБА_3 за старою адресою внаслідок того, що відповідач не виконав свого обов'язку повідомити контролюючий орган про зміну адреси в силу того, що представником не було надано на обґрунтування своїх слів жодних письмових доказів, а з наявних у суду матеріалів (прийнятої позивачем податкової декларації за 2015 рік, в витязі з облікових даних платника ОСОБА_3, витягу з ЄДР №1003391132) вбачається наявність у позивача можливості направити податкову вимогу за вірною адресою місця проживання ОСОБА_3 або за останнім відомим його місцезнаходженням (зазначеним ним в податковій декларації).
Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, стягнення коштів з рахунків платника у судовому порядку можливе лише після надсилання податковим органом такому платнику податкової вимоги на суму податкового боргу. Однак, позивачем така податкова вимога не надсилалась.
З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для стягнення податкового боргу в сумі 421 564,33 грн. з рахунків відповідача відсутні, оскільки ГУ ДФС у Херсонській області не надіслано податкову вимогу на суму податкового боргу, а тому звернення з такими позовними вимогами є передчасним.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ГУ ДФС у Херсонській області про стягнення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується в фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 391 643,00 грн. та по військовому збору у сумі 29 921,33 грн. не підлягають задоволенню, оскільки податковим органом не дотримано порядку стягнення податкового боргу, встановленого статтею 95 Податкового кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 241, 243-249 КАС, суд -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 січня 2018 р.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 8.2.3