23 січня 2018 року м.Кропивницький Справа № П/811/2301/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Пасічника Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить зобов'язати відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 накладеного на підставі постанови державного виконавця Кіровоградського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про арешт майна боржника б/н від 04.04.2011р. та зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 04.04.2011р. за реєстраційний номером 11026392.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що йому стало відомо щодо наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого запису про накладення арешту на належне йому майно відповідно до постанови про накладення арешту, б/н складеною посадовими особами Кіровоградського МУЮ (Бабаченко). Після звернення до відповідача, позивач 08.12.2017р. отримав відповідь згідно з якою перевіркою даних АСВП встановлено, що у відділі відсутні виконавчі документи, де б позивач являвся боржником по виконавчому провадженню, а саме виконавче провадження на підставі якого було накладено арешт на майно знищене у зв'язку із закінченням терміну його зберігання.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило (а.с.19).
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов, долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону чинного на момент накладення арешту на майно) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до пунктів 9.9, 9.10 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 р. № 2274/5 строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.
Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання завершеного у 2009 році виконавчого провадження, починається з 1 січня 2010 року та закінчується 31 грудня останнього року його зберігання.
Завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Наприклад, виконавчі провадження з трирічним строком зберігання, завершені у 2009 році, можуть включатися в акт, що буде складений не раніше 1 січня 2013 року.
Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.
З матеріалів справи вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містить запис №11026392 про накладення арешту на нерухоме майна, яке належить ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 накладеного на підставі постанови державного виконавця Кіровоградського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про арешт майна боржника б/н від 04.04.2011р. (а.с. 8).
21.11.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо вирішення питання про скасування арешту нерухомого майна (а.с. 9).
Зважаючи на інформацію яка міститься в листі-відповіді відповідача від 08.12.2017р. (а.с. 10) суд дійшов висновку, що відсутні будь-які документи виконавчого провадження, які б свідчили, що позивач є учасником виконавчого провадження - боржником; виконавче провадження було знищено у зв'язку з його закінченням, але при цьому питання про зняття арешту з майна не було вирішено, що зумовлює необхідність зобов'язати відповідача вжити заходів щодо зняття арешту, оскільки вказані обмеження створюють перешкоди у реалізації позивачем свого права на вільне володіння та розпорядженням майно.
Зважаючи на вищевикладене суд вважає, що позов належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Дворцова, 32/29, код 34977781) задовольнити.
Зобов'язати Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 накладеного на підставі постанови державного виконавця Кіровоградського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про арешт майна боржника б/н від 04.04.2011р. та зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 04.04.2011р. за реєстраційний номером 11026392.
Стягнути на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (код 34977781).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_2