16 січня 2018 року 810/3475/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Київської обласної державної адміністрації у наданні ОСОБА_1 статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, оформлену листом №05-59-1997 від 15.08.2017;
- зобов'язати Київську обласну державну адміністрацію повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо надання їй статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;
- зобов'язати Київську обласну державну адміністрацію прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення (категорія 1) з вкладкою як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відмова Київської обласної державної адміністрації щодо видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії є неправомірною. На думку позивача, посилання відповідача на Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76 від 28.12.2014, яким виключено абзац п'ятий частини другої статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, як підстава для відмови є протиправною.
Позивач зазначила, що вона є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, та має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії. При цьому, їй з 19.02.2016 присвоєно другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач стверджує, що з огляду на зазначені обставини та відповідно до вимог чинного законодавства, вона має право на отримання статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, а тому дії відповідача щодо відмови у видачі йому відповідного посвідчення є незаконними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу у строк до 11.12.2017 подати суду письмові заперечення проти позову та докази на їх підтвердження.
Проте, відповідач будь-яких письмових пояснень або заперечень проти позову до суду не надав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія ІV, що підтверджується посвідченням серії В-І №912560 від 17.01.1994, виданим Київською обласною державною адміністрацією.
Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 01.02.2016 №6652 за результатами розгляду звернення позивача та наданої згідно Переліку та зареєстрованої в ЦМЕК 11.12.2015 документації на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС встановлено основний діагноз: Рак лівої молочної залози, кл.гр.ІІ.
Згідно експертного висновку захворювання позивача пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 25.02.2016 серії АВ №0512863 позивачу з 19.02.2016 встановлена друга група інвалідності та зазначено причину інвалідності - захворювання, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
З матеріалів справи вбачається, що у 2016 році позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області із заявою про видачу посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії.
Листом від 05.09.2016 №6513 позивачу було відмовлено у прийнятті документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2017 у справі №357/1777/17 позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради що полягають у відмові ОСОБА_1 у прийнятті документів для встановлення їй статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради прийняти документи ОСОБА_1, підготувати подання до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради для направлення його до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.
Постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2017 у справі №357/1777/17 набрала законної сили 30.05.2017.
На виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2017 заява позивача про видачу посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії разом з поданням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради направлена на розгляд Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації Київської області.
Листом від 15.08.2017 за № 05-59-1997 Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації повідомив позивача про те, що посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії видається інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою на підставі довідки МСЕК про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Відповідач у вказаному листі також повідомив, що документом, що підтверджує статус громадян, є посвідчення відповідної категорії.
Відмовляючи у встановленні позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідач посилається на Закон України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 №791а-XII та, зокрема, зону посиленого радіоекологічного контролю виключено з числа зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, визначено Законом УРСР від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами і доповненнями (далі - Закон №796).
Питання віднесення осіб до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи визначенні нормами статей 11, 14 вказаного Закону.
Так, відповідно до ст. 11 Закону №796 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; 2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону №796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - категорія 1.
Судом встановлено, що позивач постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю і їй було видане посвідчення потерпілого категорії 4, яке діє на час проживання або роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Режим та правове визначення територій радіоактивного забруднення регулюється Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII абзац п'ятий частини другої (визначення зони посиленого радіоекологічного контролю) Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", який визначав зони посиленого радіоекологічного контролю, виключений.
Цим же Законом ст. 2 ("Визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій") та ст. 23 ("Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4") Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключено, вказані зміни до Закону вступили в силу з 01.01.2015 року.
Судом встановлено, що позивач на час встановлення захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС та інвалідності не проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно вищенаведених змін до законодавства, оскільки така зона, відповідно до чинного законодавства, виключена.
Виходячи із встановлених обставин та норм діючого законодавства, на момент складання висновку МСЕК - 25.02.2016 та звернення із заявами про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач не мав статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому відсутні підстав для задоволення позову щодо зобов'язання видачі посвідчення особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Суд вважає необґрунтовані посилання позивача щодо застосування до неї дії Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, що діяла до 01.01.2015 року, так як експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №6652 від 01.02.2016 встановлено, що захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою визнається встановленим, якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері охорони здоров'я.
Отже, експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 6652 від 01.02.2016 не дає підстави згідно чинного законодавства встановити позивачу статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення потерпілої 1 категорії.
Крім того, листом Мінсоцполітики від 08.06.2015 за № 658/20/112-15 визначено, що потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії мають правові підстави для отримання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії у разі видачі медико-соціальною експертною комісією довідки про встановлення причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою до набрання чинності Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII.
Оскільки, позивач проходила огляд в обласному спеціалізованому МСЕК 19.02.2016, тобто після набуття чинності Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII, на момент огляду та видачі довідки МСЕК вже не мала статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для встановлення позивачу статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі відповідного посвідчення.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.