02 січня 2018 року № 810/2760/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;
за відсутності сторін та їхніх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Києві, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Світ-Агро" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач звернувся до суду з вимогами до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 21.07.2017 р. №КТ-UA125000-0106-2017. Ухвалою суду від 11.12.2017 р. було відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено на 02.01.2018 р.
У призначений судом час, сторони (позивач, відповідач) у судове засідання не прибули без повідомлення причин неявки, про дату та місце розгляду справи були обізнані, заяв чи клопотань про проведення засідання за їхньої відсутності, не надали.
28.12.2017 р., представником позивача було подане клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його за межами України.
Дослідивши доводи клопотання та матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на таке:
15.12.2017 р., набрав чинності КАСУ у новій редакції, відповідно до ч.1 ст.2 якого визначено, що завданням адміністративного судочинства є, в тому числі, своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 ст.42 КАСУ до складу учасників справи віднесено сторони та третіх осіб. Сторонами в адміністративному процесі визнаються позивач і відповідач, - ч.1 ст.46 КАСУ.
На підставі ч.5 ст.44 КАСУ на учасників справи Кодексом покладений обов'язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За правилами ч.1 ст.60 КАСУ представник учасника справи має такі самі обов'язки, як і учасник.
Статтею 205 КАСУ врегульовано питання розгляду справи у випадку неявки у судове засідання сторін та їхніх представників за умови належного повідомлення їх судом про дату, час та місце проведення судового засідання.
Так, ч.2 цієї статті Кодексу охоплюються вичерпні підстави для відкладення розгляду справи, а ч.3 передбачені наслідки неявки учасника справи або його представника у судове засідання, за умови їх належного повідомлення про дату проведення судового розгляду.
Аналіз положень ст.205 КАСУ свідчить, що за загальним правилом неявка учасників справи не є перешкодою для прийняття рішення.
Виключення становить ч.5 ст.205 КАСУ, в якій вказано, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього
не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Вказане положення не застосовується до позивача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Щодо наслідків неявки позивача не суб'єкта владних повноважень за наведених у частині 5 обставин, Кодексом питання не вирішено, тобто існує прогалина у законодавстві з цього приводу.
Натомість відповідно до ч.2 ст.6 КАСУ при вирішенні справи суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а на підставі ч.5 ст.7 КАСУ інші правила міжнародних договорів ніж ті, які визначені національним законодавством.
У даній справі позивач та його представник у судове засідання не з'явились. Зворотне повідомлення про одержання рекомендованого листа із вмістом ухвали про призначення справи до розгляду до суду не повернулось, натомість згідно роздруківки відомостей про відстеження поштових відправлень корпоративного сайту УДППЗ "Укрпошта", рекомендований лист з повідомленням вручено особисто ТОВ "Торговий Дім "Світ-Агро" 21.12.2017 р.
Факт повідомлення судом про дату та місце розгляду справи визнається і представником позивача, який у поданому до суду клопотанні від 26.12.2017 р. зазначив про наявність належної інформації на сайті "Судова влада". Таким чином, суд вважає, що позивач та його представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням за межами України, вивчивши доводи якого, суд не визнає таку причину поважною, з урахуванням наступного:
представник послався як на підставу своєї неявки до суду знаходження поза межами України. Доказів на підтвердження вказаного факту не надав.
Відповідно до ч.1 ст.60 КАСУ, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Отже, до складу обов'язків представника учасника справи входить обов'язок сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та не допущення дій, які спрямовані на безпідставне затягування її розгляду.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, що передбачає, згідно змісту присяги "... високу відповідальність адвоката при виконанні покладених на нього обов'язків". При цьому, суд наголошує, що розгляд адміністративної справи не може бути поставлено в залежність від зайнятості адвоката або іншого представника та звертає увагу на те, що адвокат, як представник сторони звернення повинен проявляти зацікавленість у якнайшвидшому вирішенні спору. За наявності об'єктивних причин неможливості здійснення представницьких функцій в обсягах та на умовах, передбачених договором, повідомити про це позивача та суд з документальним підтвердженням існування таких причин та вжиття заходів, встановлених ч.5 ст.44 КАСУ.
Відносно визнання поважності причин неявки представника до судового засідання, то обов'язок суду полягає лише у перевірці їх поважності. При встановлені поважності причин неявки учасника або його представника допускається відкладення розгляду справи. Чинне законодавство не містить переліку таких причин або обставин, а отже, їх визначення залишається на розсуд суду. На практиці поважними причинами визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно здійснювати процесуальні дії. До таких відноситься хвороба, перебування на військовій службі, тощо. Одночасно, слід зауважити, що суд не зобов'язаний з'ясовувати причини неявки належно сповіщеного представника, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати належні докази поважності неявки покладений на сторону спору.
Приймаючи до уваги вищевикладене та, ураховуючи, що представник позивача не надав докази поважності причин своєї неявки, суд не визнає його неявку в судове засідання поважною.
Отже, і позивач, і його представник, будучи належним чином повідомлені судом про дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, без повідомлення причин такої неявки за відсутності заяв про розгляд справи без їхньої участі.
При цьому, розгляд справи без участі позивача суд вважає перешкодою для ухвалення рішення, оскільки існує необхідність в опитуванні останнього з приводу обставин справи та поданої позовної заяви.
В матеріалах справи наявний витяг із договору №17/024 від 07.08.2017 р., яким директор ТОВ "Торговий Дім "Світ-Агро" уповноважив адвоката ОСОБА_1 представляти інтереси позивача в судових установах. Тобто, окрім представника ОСОБА_1 в судове засідання позивач мав реальну можливість направити інших уповноважених представників, однак вказаним правом не скористався. Більше того, законний представник в судове засідання до суду також не з'явився без повідомлення причин неявки.
Суд усвідомлює, що явка позивача до суду є його правом, а не обов'язком, проте переконаний, що це право позивач повинен використовувати добросовісно, тобто брати участь у розгляді справи на всіх її етапах.
Статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією. Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції). Таким чином, Європейський Суд запровадженням практики нерозгляду заяв продемонстрував необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб'єктів звернення.
Також ЕСПЛ у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки".
Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАСУ. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, законодавець, ухвалюючи конституційні зміни в частині правосуддя та, реформуючи судову систему послідовно імплементує в національне законодавство України нові підходи розгляду судових справ, започатковані та реалізовані Європейським судом з прав людини. Вказане відповідає реаліям сьогодення з урахуванням орієнтованості України на європейські цінності та демократичні засади побудови держави.
Згідно ч.3 ст.45 КАСУ якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, дії, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Встановлення факту зловживання позивачем своїми процесуальними правами для застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.45 КАСУ, суд поставив в залежність від таких обставин: належне, відповідно до встановленого процесуальними нормами порядку, повідомлення особи, яка не з'явилась в судове засідання, про час і місце розгляду справи; поважність причини неявки; наявність заяви від позивача про розгляд справи за його відсутності; повідомлення суд про причини неприбуття для участі у судовому розгляді.
Позивач, як ініціатор звернення має з'являтися до суду. Використання ним цього права повинно слугувати своєчасному та ефективному розгляду справи, в тому числі і шляхом безпосередньої участі у судовому засіданні.
Позивач та його представник мали реальну можливість прибути на слухання 02.01.2018 р. та виконати покладений на них ст. 44 КАСУ обов'язок сприяння суду своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу, проте цього не зробили.
Приймаючи до уваги вказане, а також викладені у мотивувальній частині ухвали висновки, суд вважає, що позивач та його представник допустили зловживання своїми процесуальними правами, що суперечить завданням адміністративного судочинства.
Переслідуючи мету дисциплінування сторін при користування ними своїми правами, з метою протидії проявам зловживання ними, застосовуючи збалансований підхід розумної пропорційності заходу, що вживається, суд залишає подану заяву без розгляду.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 42, 44-45, 60, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Світ-Агро" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Брагіна О.Є.