про залишення позовної заяви без руху
24 січня 2018 року м. Рівне №817/195/18
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Нор У.М., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
до Дубенського міжрайонного центру зайнятості, Рівненського обласного центру зайнятості
провизнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, скасування наказів та рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
На електронну адресу Рівненського окружного адміністративного суду (inbox@adm.rv.court.gov.ua) надійшла позовна заява з додатками від ОСОБА_1 до Дубенського міжрайонного центру зайнятості, Рівненського обласного центру зайнятості, у якій він просить суд:
- визнати рішення, дії та бездіяльність посадових осіб та Дубенського міжрайонного центру зайнятості щодо ОСОБА_1 незаконними та протиправними;
- визнати незаконними та скасувати усі накази відповідача щодо скорочення допомоги по безробіттю та відмови у наданні статусу безробітного та невиплати допомоги по безробіттю та інші;
- зобов'язати відповідача провести призначення, нарахування та виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у визначеному законом порядку.
За результатом аналізу поданої позовної заяви на відповідність визначеним процесуальним законом вимогам у порядку КАС України встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Частиною другою статті 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Частиною другою цієї ж статті КАС України передбачено, що позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Відповідно до частини четвертої цієї статті єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (підпункт 15.1 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України); позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів (підпункт 15.2 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (підпункт 15.3 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України).
Слід зазначити, що порядок звернення до суду встановлюється процесуальним законом та є загальним для усіх суб'єктів звернення до суду та не передбачає окремих винятків.
Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала функціонування, звернення до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви на електронну адресу суду суперечить вищенаведеним положенням КАС України та ним не передбачене. Відтак, позивачу слід звернутися до адміністративного суду у порядку, встановленому КАС України.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 КАС України перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, суддею з'ясовано наступне.
У частині п'ятій статті 160 КАС України визначено вимоги до змісту позовної заяви, серед яких відповідно до пункту другого цієї норми у позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення зазначених положень статті 160 КАС України у позовній заяві ОСОБА_1 не вказано: місцезнаходження відповідача Рівненського обласного центру зайнятості із зазначенням поштового індексу; ідентифікаційні коди в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів Дубенського міжрайонного центру зайнятості та Рівненського обласного центру зайнятості; реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача (за його наявності) або номер і серія його паспорта; відомі номери засобів зв'язку, офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти сторін.
Крім таких вимог, відповідно до пунктів четвертого та п'ятого частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За результатом аналізу поданої позовної заяви суд роз'яснює позивачу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
При цьому обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.
Звертаючись до суду з вимогами про визнання рішень, дій та бездіяльності відповідачів неправомірними по відношенню до позивача без жодного конкретного зазначення яких саме рішень, чи у чому саме полягали ті чи інші дії, чи виявилась бездіяльність відповідача, з приводу яких позивач звертається до суду; а так само про скасування усіх наказів щодо скасування допомоги по безробіттю без вказання конкретного оспорюваного акту відповідача, унеможливлює з'ясування права, за захистом якого позивач звертається до суду та визначення спірних правовідносин.
Виділення змісту позову має важливе практичне значення, оскільки дозволяє встановити межі дослідження обставин справи під час судового розгляду і ухвалити конкретне, повне і доступне рішення, що є підставою для ефективного та швидкого відновлення порушеного права.
Слід додати, що у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати рішення, дії та бездіяльність посадових осіб та Дубенського міжрайонного центру зайнятості протиправними не зазначаючи при цьому яких саме посадових осіб та які їх рішення, дії та бездіяльність (пункт четвертий прохальної частини позовної заяви); висуває вимоги до відповідача не зазначаючи до кого саме вони звернені: чи то до Дубенського міжрайонного центру зайнятості, чи то Рівненського обласного центру зайнятості (пункти п'ятий, шостий прохальної частини позовної заяви), що також унеможливлює визначення їх змісту.
Суд звертає увагу на положення частини першої статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому суд окремо звертає увагу на необхідності дотримання положень частини першої статі 172 КАС України, відповідно до якої в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Разом з тим, порушення правил об'єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту шостого частини четвертої статті 169 КАС України.
Крім того, відповідно до пункту восьмого частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Додавши до позовної заяви копії документів та інших доказів позивачем не зазначено у позовній заяві їх переліку та не вказано щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Разом з тим слід зазначити, що частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В свою чергу, вимоги до письмових доказів, що подаються до суду, встановлені у статті 94 КАС України, частиною другою якої передбачено подання письмових доказів в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Частиною четвертою цієї ж статті КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, а згідно з частиною п'ятою цієї статті КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Враховуючи викладене, письмові докази (їх копії), що подаються на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та додаються до позовної заяви, слід подати у відповідності з вищезазначеними вимогами КАС України.
Також, відповідно до пункту одинадцятого частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем не дотримано вимог зазначеної вище норми та не викладено власне письмове підтвердження.
Щодо документів, які додаються до позовної заяви, то відповідний перелік визначено у статті 161 КАС України.
Згідно з частиною першою цієї статті до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В свою чергу, згідно з частиною восьмою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
За відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду адміністративного позову у встановленому порядку.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
За правилами частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн. згідно із Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (стаття 7).
Розміри ставок судового збору визначені частиною другою статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,80 грн.
За правилами частини третьої статті 6 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи викладене, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви з немайновими вимогами позивачу слід сплатити 704,80 грн. судового збору з розрахунку за кожну вимогу немайнового характеру, який перерахувати за наступними платіжними реквізитами: рахунок 31211206784002; одержувач УК у м. Рівному/м. Рівне/ 22030101; банк одержувача ГУ ДКСУ у Рівненській області; код МФО банку отримувача 833017; код ЄДРПОУ отримувача 38012714; призначення платежу "Судовий збір за позовом ___________ справа №_________, Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329".
Окрім викладеного, як вбачається з прохальної частини позовної заяви (пункт 3) позивач просить суд "зобов'язати Дубенський центр зайнятості надати копії наказів за весь період перебування справи за весь період", з приводу чого слід зазначити наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що за правилами частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Тобто, згідно з частиною другою статті 79 КАС України позивач має подати відповідне клопотання про витребування доказів судом разом із поданням позовної заяви. Відповідно ж до частини першої статті 80 КАС України якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, за наявності у позивача відповідного клопотання про витребування доказів судом останнє слід оформити та подати до суду у відповідності до викладених положень КАС України.
Крім цього, частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зазначаючи у прохальній частині позовної заяви (пункт другий) про поновлення процесуального строку на звернення до суду позивач порушив вимоги частини шостої статті 161 КАС України не додавши заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Окрім того, відповідно до частини сьомої статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Враховуючи викладене, у разі звернення позивача до суду з відповідними вимогами до позовної заяви слід додати вказані документи або їх копії згідно з зазначеними вимогами частини сьомої статті 161 КАС України, оформленими за правилами згідно статті 94 КАС України.
Таким чином, суддею встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданням позовної заяви у паперовій формі, оформленої у відповідності з вимогами статті 160 КАС України з урахуванням викладених висновків, додавши її копії відповідно до кількості учасників справи, а також:
копій доданих до позовної заяви документів (письмових доказів) у відповідності з вимогами статті 94 КАС України відповідно до кількості учасників справи із зазначенням у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
належного документа для підтвердження підстав щодо звільнення від сплати судового збору із зазначенням у позовній заяві підстав звільнення позивача від сплати судового збору або документа про сплату судового збору у сумі 704,80 грн. за кожну вимогу немайнового характеру відповідно до їх кількості;
клопотання про витребування доказів (у разі необхідності);
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доданням доказів у підтвердження поважності причин його пропуску;
оригіналів або копій оспорюваних індивідуальних актів (у разі звернення до суду із позовною заявою про визнання індивідуального акту протиправним).
Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дубенського міжрайонного центру зайнятості, Рівненського обласного центру зайнятості про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, скасування наказів та рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Нор У.М.