про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 січня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/141/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С.,
перевіривши матеріали адміністративного позову
позивача ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії
16 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, викладену в листі від 06.12.2017 № 15779/6-17 та № 15781/6-17 щодо поновлення договорів оренди землі від 01.09.2004 та від 03.06.2008, укладених між ОСОБА_1 та Гадяцькою районною державною адміністрацією, щодо земельної ділянки за кадастровим номером: НОМЕР_1
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, викладену у листі від 06.12.2017 № 15781/6-17 щодо поновлення договору оренди землі від 03.06.2017, укладеного між ОСОБА_1 та Гадяцькою районною державною адміністрацією, щодо земельної ділянки за кадастровим номером: НОМЕР_2
- зобов'язати Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про поновлення договорів оренди землі від 01.09.2004 та 03.06.2007 з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Положеннями частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Також пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Положеннями пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, викладені в листах від 06.12.2017 № 15779/6-17 та № 15781/6-17, щодо поновлення договорів оренди землі від 01.09.2004 та від 03.06.2008, укладених між ОСОБА_1 та Гадяцькою районною державною адміністрацією, щодо земельних ділянок за кадастровим номером: НОМЕР_1 та кадастровим номером: НОМЕР_2 зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про поновлення договорів оренди землі від 01.09.2004 та 03.06.2007 з урахуванням висновків суду.
Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом, маючи намір набути право користування відповідними земельними ділянками.
Отже, предметом позову є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї.
Суд зазначає, що у разі вчинення дій та/або прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про набуття/відмову в набутті фізичною чи юридичною особою права користування земельною ділянкою спір має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції (у залежності від складу сторін за позовом), оскільки виникає спір про право цивільне.
Таким чином, правомірність розпорядження Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області земельними ділянками має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом України, зокрема у постановах від 24.02.2015 в справі № 21-34а15, від 25.05.2016 у справі № 816/4339/14.
Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема з земельних правовідносин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що цей адміністративний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України, натомість може бути розглянутий судом загальної юрисдикції згідно з нормами Цивільного процесуального кодексу України (з огляду на суб'єктний склад сторін).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 2, 4, 7, 19, 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу право на звернення до місцевого загального суду із відповідним позовом в порядку, встановленому цивільним судочинством.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя Т.С. Канигіна