Справа № 815/6733/17
24 січня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стефанова С.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення № 2963 від 20.11.2017 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 20.11.2017 року № 2963 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2;
- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 20.1 1.2017 та здійснити виплату вказаної пенсії.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 13.04.2017 року він звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яку було зареєстровано відповідачем за № 2963. Однак, 21.07.2017 року він отримав рішення № 2963 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку з тих підстав, що надані позивачем документи не відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі - Порядок), а надані архівні довідки не відповідають формі №122. 08.08.2017 року він звернувся до Київського районного суду в м. Одесі із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного Управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому просив визнати протиправними рішення відповідача від 21.07.2017 року № 2963 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та зобов'язати відповідача призначити та нарахувати пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АІ/С з 13.04.2017 року та здійснити виплату вказаної пенсії. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 21.07.2017 року № 2963 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2. Зобов'язано Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 13.04.2017 року та здійснити виплату вказаної пенсії. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року № 520/9284/17 постанову Київського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2017 року по справі № 520/9284/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково а саме: визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 21.07.2017 року № 2963 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та зобов'язано Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, з врахуванням висновків суду. Проте, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі ігноруючи рішення та висновки Одеського апеляційного адміністративного суду та 20.11.2017 року прийняло аналогічне рішення № 2963 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку з тих самих підстав, що були зазначені у рушенні №2963 від 13.04.2017 року. Вважаючи вказане рішення незаконним та не обґрунтованим, таким, що порушує конституційне право позивача на соціальний захист, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 26 грудня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.01.2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід № ЕП/314/18), згідно якого, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, посилаючись в цілому на те, що у позивача відсутні первинні документи, що підтверджують перебування в зоні відчуження, архівні довідки № 2133/03 від 17.03.2017 року та № 81808 від 05.06.2012 року не містять вказаної інформації, право на пенсію відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, другої категорії, що підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серія НОМЕР_1 від 20.12.1993 року та перереєстрованим посвідченням від 20.12.2013 року (а.с. 17).
13.04.2017 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яку було зареєстровано відповідачем за № 2963.
21.07.2017 року він отримав рішення № 2963 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку з тих підстав, що надані ним документи не відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі - Порядок), а надані архівні довідки не відповідають формі №122.
08.08.2017 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного Управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому просив визнати протиправними рішення відповідача від 21.07.2017 року № 2963 про відмову у призначенні мені пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та зобов'язати відповідача призначити та нарахувати пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АІ/С з 13.04.2017 року та здійснити виплату вказаної пенсії.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 21.07.2017 року № 2963 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2. Зобов'язано Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 13.04.2017 року та здійснити виплату вказаної пенсії.
Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 04 вересня 2017 року по справі № 520/9284/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року постанову Київського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2017 року по справі № 520/9284/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково а саме, визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 21.07.2017 року № 2963 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та зобов'язано Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, з врахуванням висновків суду.
Розглянувши повторно заяву позивача № 2963 від 20.11.2017 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі винесло рішення № 2963 від 20.11.2017 року про відмову у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку з тих самих підстав, що були викладені у рішенні №2963 від 13.04.2017 року (а.с. 11).
Вважаючи вказане рішення незаконним, не обґрунтованим та таким, що порушує конституційне право позивача на соціальний захист, позивач оскаржив його до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 10 цього Закону, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців; працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Стаття 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 8 років, а саме: які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів.
Таким чином, для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мали пропрацювати у відповідний період певну кількість днів саме у зоні відчуження.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Судом встановлено, що разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем було подано до пенсійного фонду, окрім іншого, наступні документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобільській АЕС у 1987 році (категорія 2) Серія А № 273058 від 20.12.1993 року та перереєстроване посвідчення від 20.12.2013 року; архівну довідку від 05.06.2012 № 81808 в якій зазначено, що накази виїздів на роботу за період з 04.05.1986 року по 15.03.1990 року, журнали обліку доз опромінення особистого складу знищено через велике зараження. Однак, збереглися відомості на виплату грошового забезпечення особистого складу військової частини НОМЕР_2 за 1987 рік, в яких збереглися дані щодо виплати позивачу грошового забезпечення у період з 31.01.1987 року по 29.05.1987 року; довідку з Сигнаївського комбінату хлібопродуктів Черкаської області від 19.03.1993 року, в якому позивач працював на той час; довідку Шполянського райвоєнкому від 18.03.1993 року; довідку Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області від 11.06.1993 року та довідку Черкаської обласної державної адміністрації від 01.04.1993 року, які також підтверджують, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії; довідку ПАТ «Сигнаївській комбінат хлібопродуктів» від 20.04.2012 року з витягом з книги наказів та журналу обліку особистих рахунків.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 2), яке, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», підтверджує статус позивача як громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає позивачеві право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2013 року по справі № К/9991/76144/12.
Отже, судом встановлено, що у позивача наявні усі необхідні документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно брав участь в ліквідації наслідків, аварії на ЧАЕС в 30 км. зоні у період з 29.01.1987 року по 29.05.1987 рік.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Згідно ч. 3 п. 10 вказаного Порядку, посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Відтак, такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 року № 21-1048во06, від 04.09.2015 року № 690/23/ 15-а та від 17.09.2015 року №К/800/18275/14
Таким чином, суд зазначає, що довідка за формою № 122 не є документом, який підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, таким документом є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке було позивачем подано до пенсійного фонду.
Відтак, суд наголошує, що позивачем було надано всі необхідні документи, які підтверджують статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в тому числі: посвідчення, довідку з військової частини, з архівної установи, документи про виплату підвищеної заробітної плати за час участі в ліквідації наслідків аварії з місця роботи та інші документи передбачені Порядком № 22-1.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 21.07.2017 року № 2963 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 8 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправним та порушує конституційне право позивача на соціальний захист.
Разом з тим, згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до норм КАС України суд адміністративної юрисдикції уповноважений визнавати дію або бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною, а також скасовувати рішення органів державної влади, якщо вони не відповідають нормам Закону.
Згідно з Рекомендацією № К. (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов'язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, з врахуванням наведених обставин та висновків суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення № 2963 від 20.11.2017 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 20.11.2017 року № 2963 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, з врахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Cтефанов