Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
23 січня 2018 р. Справа №805/4369/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Широбокової М.О., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» про закриття провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 19 серпня 2017 року № 102488/24308872 та зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 202 від 07 липня 2017 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС» звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 19 серпня 2017 року № 102488/24308872 та зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 202 від 07 липня 2017 року.
17 січня 2018 року, до початку судового розгляду справи, представником позивача подано через канцелярію суду клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що відповідачем 12 січня 2018 року здійснено реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної позивача від 07 липня 2017 року № 202. У зв'язку з вказаними обставинами оскаржуване рішення відповідача від 19 серпня 2017 року № 102488/24308872 втратило свою чинність, а права позивача на реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, починаючи з 12 січня 2018 року поновленні відповідачем, що усуває наявність станом на 23 січня 2018 року предмету спору у цій справі, в зв'язку з чим позивач просить закрити провадження у справі, та вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат.
Представник відповідача Тернинко С.М. до суду з'явилась, проти клопотання представника позивача заперечувала в частини стягнення судового збору з Державної фіскальної служби України, в обґрунтування якого заявила, що у разі відмови позивача від позову судовий збір з відповідача не стягується.
Суд дослідивши доводи клопотання представника позивача про закриття провадження та долучені до нього докази, пояснення представника відповідача, зазначає наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, порушення прав та інтересів позивача, які стали підставою для звернення до суду, фактично були виправлені відповідачем самостійно шляхом реєстрації податкової накладної від 07 липня 2017 року № 202 в Єдиному реєстрі податкових накладних 12 січня 2018 року, що свідчить про повне відновлення законних прав та інтересів позивача.
Враховуючи викладене вище, клопотання представника позивача в частині закриття провадження у справі слід задовольнити повністю.
Відповідно ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Частина 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Вирішуючи процесуальні дії в частині закриття провадження у справі та стягнення судового збору у вказаних правовідносинах, суд дійшов висновку, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не заборонено заявляти клопотання про закриття провадження у справі. В той же час, така процесуальна дія, як закриття провадження у справі є наслідком певних підстав (причин), які визначає ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
По своїй суті, клопотання, яке заявлене представником позивача (про закриття провадження у справі), є заявою про відмову від адміністративного позову у зв'язку з відновленням законних прав та інтересів позивача, що підтверджується відповідними діями відповідача, які вчинені останнім після відкриття провадження у справі, і до початку судового розгляду справи.
Іншими словами, для вирішення питання про стягнення судових витрат під час закриття провадження у справі, суд повинен визначити законодавчо встановлену підставу, оскільки така підстава у причинному зв'язку є наслідком застосування спеціальної норми глави 8 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як зазначалось вище, згідно поданих сторонами у справі доказів, порушення допущені ДФС України, які були підставою звернення до суду, виправлені відповідачем самостійно до початку судового розгляду у справі, а тому суд приходить до висновку, щодо стягнення судового збору із суб'єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору у загальній сумі 3200,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 47, 132, 140, 143, 238, 239, 248, 256, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 19 серпня 2017 року № 102488/24308872 та зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 202 від 07 липня 2017 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (код ЄДРПОУ 24308872) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати з судового збору у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Повний текст ухвали складено та підписано 23 січня 2018 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Голубова Л.Б.