Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 січня 2018 р. Справа№805/2338/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну за позовом ОСОБА_1 м. Добропілля
до Головного управління Національної поліції в Донецькій області м. Маріуполь
про визнання протиправними та скасування наказів №948 від 24.05.2017 року та №243 о/с від 24.05.2017 року, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Донецькій області №948 від 24.05.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Донецькій області №243 о/с від 24.05.2017 року про звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
- поновити з 25.05.2017 року на службі в поліції на посаді поліцейського логістики Добропільського відділення поліції ОСОБА_2 відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, у період з 15.02.2011 року по 06.11.2015 рік проходив службу в органах внутрішніх справ. Згідно з особистою заявою та на підставі наказу від 07.11.2015 року №15 о/с прийнятий на службу до Національної поліції України та призначений на посаду помічника оперативного чергового Добропільського відділення поліції Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області. У подальшому його переведено на посаду поліцейського логістики Добропільського відділення поліції ОСОБА_2 відділу поліції Головного управління Національної поліції. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 24.05.2017 року №243 о/с позивача, старшого сержанта поліції звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 24.05.2017 року №948. Зі спірним наказом позивач був ознайомлений 24.05.2017 року. З наказом про звільнення та з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач не погоджується. Вказує на те, що підставою для наказу про його звільнення став наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, в якому зазначено наступне. 22.03.2017 року ОСОБА_1 начебто був відсутній на маршруті патрулювання більше трьох годин, не залишився у відділенні поліції після зняття з наряду, вніс неправдиві відомості до протоколів про адміністративні правопорушення, в результаті чого громадянина Є. притягнуто до адміністративної відповідальності. Зазначив, що 22.03.2017 року виконував свої професійні обов'язки, отримавши попередньо інструктаж разом з поліцейськими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приступив до несення служби у складі пішого патруля з охорони публічної безпеки і порядку за маршрутом №1-8 у м. Добропіллі Донецької області. Посилання в наказі на порушення ним вимог пп. 153,154 «е» Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 року № 404, що виразилося у самовільному залишенні місця несення служби не відповідає дійсності. Він зазначив, що під час знаходження на маршруті патрулювання від громадян йому стало відомо, що у міському парку відпочинку знаходиться компанія людей, які шумлять та розпивають спиртні напої. Знаючи, що міський парк відпочинку знаходиться в межах маршруту патрулювання, позивач відреагував на повідомлення громадян та негайно прослідував до парку де ним було виявлено факт вчинення громадянином В. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, про що ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол. Вказує на те, що диспозиція статті 178 КУпАП передбачає наявність складу адміністративного правопорушення при вживанні пива в громадському місці, а зазначені в наказі №948 відомості, що громадянин В. не перебував в стані алкогольного сп'яніння, як на підтвердження внесення неправдивих відомостей до протоколу суперечать нормам такої статті, адже для складу адміністративного правопорушення є сам факт вживання пива, а не наявність алкогольного сп'яніння, таким чином протокол ним складено правомірно. В наказі № 948 зазначено, що для встановлення зв'язку з позивачем неодноразово здійснено телефонні дзвінки, відповіді на які не отримано про що складено акт. Позивач не заперечує, що телефону при собі не мав, оскільки це не суперечить вимогам п. 97 наказу МВС України №404 від 28.07.1994 року. Що стосується пояснень громадянина В., зазначив, що з наказу № 948 не вбачається, яким чином комісія перевіряла наявність чи відсутність останнього на робочому місці, чи були допитані з цього приводу його керівництво, чи направлені запити за місцем роботи, оскільки матеріалів службового розслідування позивач не бачив, бо йому було відмовлено у наданні їх для ознайомлення. Зауважує, що показання напарника, на які є посилання в наказі не можуть свідчити про встановлення цього факту, адже така особа може бути зацікавлена у не притягненні товариша до відповідальності. Крім того, зазначив, що в наказі №948 також зазначено, про внесення ОСОБА_1 неправдивих відомостей до протоколу про вчинення громадянином Є. адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 5 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Таким чином, саме відповідальна особа національної поліції, прийняла рішення у справі про притягнення громадянина Є. до адміністративної відповідальності, не установивши при цьому підстав, визначених ст.. 247 КУпАП, що свідчить про правомірне складення позивачем протоколу по адміністративне правопорушення у відношенні громадянина Є. і якщо встановлено протилежне, то відповідальність покладається саме на особу, що неправомірно притягла невинну людину до адміністративної відповідальності. Зазначив, що посилання в наказі на кримінальне провадження, яке внесене в ЄРДР за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України за фактом можливої фальсифікації протоколів про адміністративні правопорушення, складених ОСОБА_1 не свідчить про вчинення ним такого правопорушення. Таким чином позивач вважає, що сумлінно виконував свої обов'язки 22.03.2017 року та жодних протиправних дій не вчиняв. Позивач зазначає про те, що звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни як крайній захід впливу до осіб рядового та начальницького складу повинен застосовуватись з урахуванням усіх обставин скоєння порушення, коли інші заходи дисциплінарного впливу
виявились безрезультатними або коли працівник міліції скоїв проступок, несумісний з
перебуванням на службі в органах внутрішніх справ. Просив суд визнати протиправними та скасувати накази №948 від 24.05.2017 року та №243 о/с від 24.05.2017 року, поновити на роботі та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях до позовної заяви та численних поясненнях.
Зазначив, що позивач самовільно залишив місце несення служби з охорони публічної безпеки і порядку, був відсутній на маршруті більше 3 годин, порушив наказ безпосереднього керівника - здав зброю і залишив відділення поліції, склав відносно гр. В протокол, де вніс неправдиві відомості за розпивання пива у забороненому законом місці. Однак зазначений громадянин заперечував сам факт такої події, пройшов медичний огляд, за результатами якого не встановлено алкогольного сп'яніння, свідки підтверджують, що він був на роботі. Також зазначив, що аналогічне правопорушення виявлено відносно гр. Є., де було залучено свідків - подружжя О., які не залучались в якості свідків, а зазначений громадянин був притягнутий до адміністративної відповідальності. Порушення вимог п. 12 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, щодо обов'язкового підписання протоколу про адміністративне правопорушення свідками, наявність не знятого дисциплінарного стягнення.
В судовому засіданні виносились ухвали з метою призначення відеоконференцій та виклик у судове засідання свідків.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII “ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів ”, яким зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України викладений в новій редакції.
Пунктом 10 Розділу VII “ Перехідні положення ” Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VІІІ “ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів ”, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В зв'язку з чим ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року справу № 805/2338/17-а призначено до розгляду за правилами прощеного позовного провадження та судове засідання було призначено на 16 січня 2018 року.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що 22.03.2017 року він знаходився на інструктажі приблизно о 07.00 год., де було зазначено, що в патрулі повинні дотримуватись передбаченого порядку, відлучатись із маршруту патруля можна тільки з дозволу керівництва.
Свідок зазначив, що він був призначений старшим патруля, до складу якого також були призначенні оперуповноважений сектору кримінальної поліції ОСОБА_2 ОСОБА_2 ГУНП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_5 та поліцейський логістики Добропільського відділення поліції ОСОБА_2 ОСОБА_2 ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції ОСОБА_1 Після інструктажу всі поліцейські повернулись до Добропільського відділення поліції ОСОБА_2 відділу поліції Головного управління Національної поліції, отримали зброю та відповідні документи, після чого він з ОСОБА_5 пішли на маршрут, а позивач залишився у відділі поліції, час не контролювали, приїхала перевірка, йому з відділку поліції передзвони та сказали, що треба повернутись до міськвідділу. ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідав. Приблизно через годину зателефонував позивач та сказав, що він знаходиться у парку та складає адміністративний протокол, що треба взяти документи цієї особи, яка розпивала спиртні напої. Зазначив, що він з ОСОБА_5 здійснювали патрулювання ще приблизно 40-60 хв., керівництво турбувало питання, де ОСОБА_1, та вони були недалеко від дому ОСОБА_1, він вийшов на алею і весь склад патруля попрямував до міськвідділу. У міськвідділі вони були у керівництва та писали пояснення. Приблизно через 20 хв. привели якусь людину та запитали у нас чи бачили ми її раніше, оскільки патрулем складений протокол відносно неї, проте свідок пояснив, що раніше її не бачив.
Після надання питань представників сторін та суду, свідок ОСОБА_4 додатково пояснив, що час початку патрулювання не пам'ятає, ОСОБА_6 був саме на інструктажі. У міськвідділі він сказав, що треба взяти документи, бланки протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки тільки він мав досвід їх складання. Сказав, щоб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли попити каву та йшли на маршрут, він їх дожене. ОСОБА_6 був відсутній на маршруті, подзвонив йому як старшому патруля та доповів, що складає протокол (приблизно через 2 години). У нього був мобільний телефон. Після проведення перевірки через 2-2,5 години ОСОБА_6 з'явився, він був біля свого дому (біля школи). Свідок не повідомляв керівництво про відсутність ОСОБА_6. ОСОБА_6 не мав права залишати патруль, а він міг відлучитись тільки попередивши про це керівництво та/або чергову частину. У відповідному рапорті про складання протоколу не зазначалось. ОСОБА_6 була надана команда здати зброю. Стосовно надання наказу про залишення позивача у відділенні поліції свідок нічого не знає.Після того, як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 написали пояснення вони повернулись на маршрут патруля. Зазначив, що ОСОБА_6 був відсутній у складі патруля приблизно 5-6 годин.
Допитаний в якості свідка оперуповноважений сектору кримінальної поліції ОСОБА_2 ОСОБА_2 ГУНП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_5 пояснив, що працює в органах поліції з березня 2017 року. Щодо обставин справи зазначив, що 22.03.2017 року 07.00 год., відбувся інструктаж, який був приблизно 10-20 хв, після чого усі повернулись до міськвідділу, а приблизно в 7.30-7.40 вийшли на патрулювання без ОСОБА_6, який сказав, що йому потрібно відлучитись. Приїхали перевірка (11.00 година початок 12.00, можливо раніше), після якої старший патруля двічі телефонував ОСОБА_6, який потім сказав, що складає адмінпротокол. ОСОБА_6 був відсутній на маршруті багато часу - приблизно 3-4 години. В 14 годині склад патруля зустрівся з позивачем та повернувся до міськвідділу, до якого приїхала людина відносно якої складався адмінпротокол. Всі надали письмові пояснення в різних в відділах. ОСОБА_6 свідок більше не бачив, не чув щоб позивачу надавались будь - які накази, а після надання пояснень повернувся на патрулювання приблизно до 18 години.
Допитаний в якості свідка поліцейський логістики старший сержант ОСОБА_7, пояснив, що також працює в Добропільського відділення поліції Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Зазначив, що знаходячись в складі іншого патруля 03.02.2017 року був свідком того, що позивач перебуваючи у складі іншого патруля складав протокол про адміністративне правопорушення у відношенні незнайомої йому особи.
Допитаний в якості свідка начальник Добропільського відділення поліції підполковник поліції ОСОБА_8 пояснив, що 22.03.2017 року у м.Добропілля було призначене відпрацювання, ОСОБА_6 входив до складу патруля, він був зі зброєю. Інформації щодо того, що йому було зле не було. Зазначив, що телефон його не відповідав, йому телефонували всі та якщо у ОСОБА_6 не було грошей він міг зателефонувати до відділу, набравши номер телефону № 102. Заступником начальника сектору превенції підполковником ОСОБА_9 було виявлено особу, відносно якого 22.03.2017 року був складений адмінпротокол, який надав пояснення, що відносно нього в цей день нічого не складалось. ОСОБА_6 особисто свідку не телефонував, щодо того, що він міг зателефонувати ОСОБА_9, то свідок з цього приводу нічого не знає. Звернув увагу, що ОСОБА_9 не є безпосереднім керівником позивача. Позивачу надали накази залишатись у відділі для надання пояснень. Письмових наказів не було, вони були усні. Щодо розгляду адміністративного протоколу та притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_10, свідок надав суду пояснення стосовно порядку складання адміністративного протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_6 склав 2 протоколи. Обставин розгляду адміністративних матеріалів точно не пам'ятає.
Допитаний в якості свідка заступник начальника сектору превенції Добропільського відділення поліції підполковник ОСОБА_9 пояснив, що 22.03.2017 року у м. Добропілля о 7.00 відбувся інструктаж . Після цього він повернувся до відділу поліції з метою видати контрольні листи, оскільки був відповідальний за проведення відпрацювання. Йому поступив дзвінок про те, що ОСОБА_6 відсутній у складі патруля. Він був знайдений та надав пояснення заступнику начальника Добропільського відділення поліції ОСОБА_11 Керівництвом було поставлена завдання щодо встановлення особи, у відношенні якої складений адміністративний протокол, яка розпивала пиво у парку відпочинку м. Добпропілля. Ним спільно з працівником поліції Лавриком було встановлене місце знаходження зазначеної особи, яка зазначила, що вона була на роботі з 08.00 години ранку, нікуди не відлучався, що можуть підтвердити працівники піцерії, де він працює. Потім була надана команда перевірити всі протоколи про адміністративне правопорушення, які були складені позивачем, в тому числі у лютому 2017 року. Так, було встановлено, що особа відносно якої складено протокол не має паспорта громадянина України (він був втрачений раніше). Стосовно складеного протоколу від 03.02.12017 року, то адреса свідків було зазначено селище Святогорівка, але вони там ніколи не проживали, були тільки зареєстровані, а мешкали м. Добропілля. Зазначені свідки не знають позивача, свідками не виступали, нічого не підписували. Зазначив, що був ще третій випадок складання протоколу. Свідок не пам'ятав та переплутав прізвища осіб відносно яких були складені протоколи. Позивач звертався до свідка із запитом, щодо очікування членів патруля та сказав що піде складати адмінпротоколи. Ніяких наказів свідок до позивача не доводив, не телефонував йому та не отримував від нього дзвінків. Безпосередньо наказу щодо залишення у відділі поліції безпосередньо позивачу не надавав, а передав його черговому, який повинен був передати його позивачу. Факт виконання цього наказу черговим ним не перевірявся і результат цього йому не відомий.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 у період з 15.02.2011 року по 06.11.2015 рік проходив службу в органах внутрішніх справ.
Згідно з особистою заявою та на підставі наказу від 07.11.2015 року №15 о/с прийнятий на службу до Національної поліції України та призначений на посаду помічника оперативного чергового Добропільського відділення поліції Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області. У подальшому його переведено на посаду поліцейського логістики Добропільського відділення поліції ОСОБА_2 відділу поліції Головного управління Національної поліції у Донецькій області.
Як підтверджено матеріалами справи, на підставі наказу Головного управління Національної поліції України в Донецькій області від 22.03.2017 р. №544 проведено службове розслідування по факту відсутності ОСОБА_1 22.03.2017 року з 07:40 до 11:47 на маршруті патрулювання без поважних причин та з підстав фальсифікування протоколу про адміністративне правопорушення відносно гр. В.
З вказаним наказом позивач був ознайомлений 24 березня 2017 року о 12 год. 20 хв., що підтверджується розпискою на зворотньому боці.
У ході проведеного службового розслідування встановлено, що відповідно до наказу 22.03.2017 та на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 20.03.2017 № 512 «Про відпрацювання території населених пунктів Покровськ, Добропілля, Селидове, Новогродівка, Українськ, Гірник, Мирноград, Донецької області» здійснювалось оперативно-профілактичне відпрацювання м. Добропілля Донецької області, до якого було залучені працівники Добропільського відділення поліції ОСОБА_2 ГУНП в Донецький області, у тому числі і старший сержант поліції ОСОБА_1
Так, 22 березня 2017 року о 07-00 годині, з особовим складом, який заступав до несення служби, було проведено інструктаж, визначено завдання та встановлено час несення служби, після чого задіяний особовий склад, отримав вогнепальну зброю, пішого патруля з охорони публічної безпеки і порядку за маршрутом №1-8 у м. Добропіллі заступили оперуповноважений сектору кримінальної поліції Добропільського ВП ОСОБА_2 ГУНП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_4, оперуповноважений сектору кримінальної поліції ОСОБА_2 ОСОБА_2 ГУНП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_5 та поліцейський логістики Добропільського відділення поліції ОСОБА_2 ОСОБА_2 ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції ОСОБА_1
Матеріалами справи підтверджено, що вказаним працівникам був наданий контрольний лист, в якому зазначено маршрут та час несення служби, а саме з 07:00 до 19:00 години та видано план-завдання з зазначенням часу несення служби, складу групи та визначенням основних завдань.
Згідно матеріалів службового розслідування, 22 березня 2017 о 10 год. 45 хв. заступником начальника ВЗМЗ УПД ГУНП в Донецькій області ОСОБА_12 при здійсненні перевірки несення служби вищевказаного наряду встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній на маршруті патрулювання, місцезнаходження його відомо не було.
Про вказаний факт ОСОБА_12 рапортом повідомив керівництво ГУНП в Донецькій області та Добропільського ВП ОСОБА_2 ГУНП в Донецькій області.
З метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 керівництвом здійснено телефонні дзвінки останньому, на які він не відповідав (акт від 22.03.2017 № 1062/403/05-20 17).
Близько 11 год. 30 хв., ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 та спитав про місцезнаходження для подальшої зустрічі з нарядом. Зустрівшись, разом направилися до Добропільського ВП ОСОБА_2 Прибувши до відділення поліції, керівництвом було поставлено питання позивачу про його місцезнаходження з 07:40 до 11:50 години, на що останній повідомив, що відлучався для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, відносно гр-на В., який у міському парку відпочинку м. Добропілля розпивав спиртні напої (пиво).
Дислокацією маршруту № 1-8 передбачено несення служби по вул.
Банкової, вул. Першотравневої, вул. Свєрдлової, м-н Сонячному, м-н Молодіжному та міському парку відпочинку м. Добропілля.
Відповідно до вимог п. 23 розділу І Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 №404, патруль - рухомий наряд у складі одного або декількох працівників поліції, який виконує покладені на нього обов'язки на маршруті патрулювання.
Згідно із контрольним листом до складу патруля входили: старший патруля ОСОБА_4, патрульні ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що свідчить про несення служби у складі трьох працівників поліції.
При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, не доповіли керівництву Добропільського ВП ОСОБА_2 ГУНП в Донецькій області про відсутність ОСОБА_1 на маршруті патрулювання з охорони публічної безпеки і порядку протягом 3-х годин.
У подальшому було прийнято рішення відсторонити ОСОБА_1 від наряду, при цьому наказано здати зброю, спецзасоби та залишатися у відділенні поліції.
Під час проведення службового розслідування також було вивчено матеріали справи про адміністративне правопорушення - розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді, які ОСОБА_1 склав відносно гр-на В., та встановлено, що останній обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.
З отриманих у ході службового розслідування відомостей, а також при опитування гр-на В. встановлено, що 22.03.2017 останній знаходився на робочому місці та категорично заперечував складання відносно нього будь-якого протоколу про адміністративне правопорушення.
Для встановлення стану алкогольного сп'яніння гр-н В. у Добропільській міській районній лікарні пройшов медичний огляд, за результатами якого у останнього ознак сп'яніння не виявлено (довідка від 22.03.2017 № 58 надана до матеріалів справи).
Опитаний гp-н О., який є напарником гр-на В., підтвердив знаходження останнього на робочому місці та заперечував про вживання ним алкоголю.
Тим самим, намагаючись уникнути відповідальності за відсутність на маршруті патрулювання, ОСОБА_1 надав складений ним протокол про адміністративне правопорушення, де вніс завідомо неправдиві відомості.
Аналогічне порушення було виявлено при вивченні справи про адміністративне правопорушення відносно гр-на Є., де було залучено свідків подружжя О.
Зібраними у ході службового розслідування відомостями, а також при опитуванні гр-на Є. встановлено, що 03.02.2017 протягом дня алкогольних напоїв останній не розливав, а свідки - громадяни О. заперечували факт присутності у період часу, вказаний ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення відносно гр-на Є., більш того, гр-ка О. в цей час перебувала на роботі. У вказаному протоколі також відсутні їх підписи.
За фактами фальсифікації зазначених протоколів про адміністративні правопорушення, складених ОСОБА_1, заступником начальника сектору превенції Добропільського ВП ОСОБА_2 на ім'я начальника Добропільського ВП написано рапорт, за результатами розгляду якого останнім прийнято рішення про внесення відомостей до Журналу ЄО від 23.03.2017. У подальшому матеріали перевірки направлено до Добропільської міжрайонної прокуратури Донецької області для прийняття рішення. 27.03.2017 за вказаними матеріалами прокуратурою Донецької області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (доказів пред'явлення обвинувачування позивачу, направлення матеріалів кримінальної справи до суду не надано).
Таким чином, під час проведення службового розслідування посадовими особами встановлені допущені ОСОБА_1 порушення:
- Пункту 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII в частині професійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
- Статей 1, 7 Дисциплінарного статуту в частині дотримання законодавства, неухильного виконання вимог ОСОБА_11 працівника, статутів, наказів начальників; норм професійної та службової етики; виявлення поваги до колег по службі; чесності у службовій діяльності; сприяння начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.
- Пунктів 153, 154 «е» Статуту в частині самовільного залишення місця несення служби з охорони публічної безпеки і порядку та відсутності на маршруті більше 3-х годин.
- Пункту 1 розділу II Правил щодо дотримання законодавства та основних обов'язків поліцейського.
- Пункту 12 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, щодо обов'язкового підписання протоколу про адміністративне правопорушення свідками, внесенні неправдивих відомостей до бланків протоколів про адміністративне правопорушення, в результаті чого гр-на Є. притягнуто до адміністративної відповідності.
Факт відсутності на маршруті ОСОБА_1 сторонами не заперечувався, однак позивач наголошує на тому, що його відсутність пов'язана з поважними причинами, а саме необхідності відновлення громадського порядку.
Наказом Головного управління національної поліції в Донецькій області від 24 травня 2017 року №243 о/с позивача - ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі наказу Головного управління національної поліції в Донецькій області від 24 травня 2017 року № 948.
Зі змісту наказу Головного управління національної поліції в Донецькій області від 24 травня 2017 року №948 вбачається, що позивача - поліцейського логістики Добропільського відділення поліції ОСОБА_2 ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 наказано звільнити зі служби у Національній поліції України за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 153, 154 «е» Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 № 404, п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, в частині обов'язкового дотримання чинного законодавства України, що виразилось у самовільному залишенні місця несення служби з охорони публічної безпеки і порядку та відсутності на маршруті більше 3-х годин, невиконанні наказу прямого начальника залишитись у відділенні поліції після зняття з наряду, вимог п. 12 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, щодо обов'язкового підписання протоколу про адміністративне правопорушення свідками, внесенні неправдивих відомостей до бланків протоколів про адміністративне правопорушення, в результаті чого громадянина Є. притягнуто до адміністративної відповідальності.
При цьому у вищезазначеному наказі також було зазначено, що: 1) до Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 42017050000000303 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1. ст.366 КК України; 2) позивач має діюче дисциплінарне стягнення - попереджено про неповну посадову відповідальність (наказ ГУНП в Донецькій області від 01.07.2016 року № 997); 3) відповідно до протоколу № 9 від 21.12.2016 року за результатами атестування зроблений висновок щодо займаній посаді не відповідає та підлягає призначенню на нижчу посаду.
Досліджуючи правомірність винесених наказів та доцільність застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції, суд виходить із дослідження обставин, що стали підставою для прийняття відповідних наказів.
Водночас, суд наголошує, що під час розгляду справи, суд встановлює лише правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни та обставину чи діяв відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України під час прийняття наказів про звільнення позивача.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України « Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII, який набув чинності 07.11.2015 (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до положень ст.1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно з положеннями ст.17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.2 ст.19 Закону №580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII).
Згідно зі ст.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 №901-VIII», до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України від 22.02.2006р. №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут №3460-IV), яким визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
На момент прийняття оскаржуваних наказів, Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено. Разом з тим, відповідно до п.4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 №3460-IV (далі Дисциплінарний статут №3460-IV). як таких, що не суперечать Закону України «Про Національну поліцію».
Так, відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту №3460-IV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_11 працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту №3460-IV передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст.5 Дисциплінарного статуту).
Вимогами ст.7 Дисциплінарного статуту №3460-IV встановлено, що службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_11 працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту №3460-IV є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до п.6 ст.12 Дисциплінарного статуту №3460-IV, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно зі ст.14 Дисциплінарного статуту №3460-IV, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту №3460-IV).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1.1. Інструкції службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС (рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
Відповідно до п.2.6 Інструкції , підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Згідно з пунктом 8.3 Інструкції, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Позивач в обґрунтування позовних вимог, крім іншого, вказує на те, що відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства щодо строків проведення службового розслідування, оскільки порушено встановлений місячний строк на його проведення.
Як вже зазначалось раніше, Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС України. Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Отже, наказом Головного управління Національної поліції України в Донецькій області від 22.03.2017 р. №544 було призначено проведено службове розслідування за фактом порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.
20 квітня 2017 року посадовими особами Головного управління Національної поліції України в Донецькій області підготовлено рапорт про продовження терміну виконання службового розслідування до 22 травня 2017 року, який і було продовжено начальником, що підтверджено його резолюцією на наказі.
За наслідками службового розслідування 19 травня 2017 року заступником голови начальника ГУ НП в Донецькій області було затверджено висновок згідно якого підтверджено відомості щодо порушення позивачем службової дисципліни.
Таким чином, посилання позивача на порушення строків проведення службового розслідування не находить свого документального підтвердження та спростовується належними доводами відповідача.
Разом з тим, що стосується посилання позивача на відсутність доведеного порушення ним вимог ст.ст. 1,7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 153, 154 «е» Статуту патрульно-постової міліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 року №404, що виразилось у самовільному залишенні місця несення служби, та як наслідок безпідставності застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Зі змісту витягу з наказу Головного управління національної поліції в Донецькій області від 24 травня 2017 року №948 вбачається, що позивача - поліцейського логістики Добропільського відділення поліції ОСОБА_2 ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 наказано звільнити зі служби у Національній поліції України за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 153, 154 «е» Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 № 404, п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, в частині обов'язкового дотримання чинного законодавства України, що виразилось у самовільному залишенні місця несення служби з охорони публічної безпеки і порядку та відсутності на маршруті більше 3-х годин, невиконанні наказу прямого начальника залишитись у відділенні поліції після зняття з наряду, вимог п. 12 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, щодо обов'язкового підписання протоколу про адміністративне правопорушення свідками, внесенні неправдивих відомостей до бланків протоколів про адміністративне правопорушення, в результаті чого громадянина Є. притягнуто до адміністративної відповідальності.
Тобто, фактично, підставами звільнення позивача слугували, по-перше: самовільне залишення місця несення служби з охорони публічної безпеки і порядку та відсутність на маршруті більше 3-х годин, по-друге: невиконання наказу прямого начальника залишитись у відділенні поліції після зняття з наряду та у третє: порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, щодо обов'язкового підписання протоколу про адміністративне правопорушення свідками та внесення неправдивих відомостей до бланків протоколів про адміністративне правопорушення, в результаті чого гр. Є. притягнуто до адміністративної відповідальності.
Як встановлено судом на підставі наданих матеріалів справи, висновок про порушення Позивачем службової дисципліни ґрунтується на наступних обставинах.
Наказом МВС України від 28 липня 1994 року № 404 затверджено Статут патрульно-постової служби міліції України затверджений наказом (далі - Статут ППС).
Відповідно до статті 4 Статуту ППС працівники міліції, які несуть патрульно-постову службу, повинні зокрема виконувати свої завдання у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 23 Статуту ППС, патруль - рухомий наряд в складі одного або декількох працівників міліції, який виконує покладені на нього обов'язки на маршруті патрулювання.
Кожному наряду доручається виконання службових обов'язків на конкретному маршруті патрулювання або поста.
Згідно зі статті 153 Статуту ППС наряд зобов'язаний нести службу на маршруті (посту) безвідлучно протягом установленого часу.
Він може тимчасово залишити маршрут (пост): а) за вказівкою або з дозволу начальника органу, його заступників, оперативного чергового або його помічника; б) за необхідності відновлення громадського порядку, запобігання та припинення злочинів; в) для переслідування злочинців, що зникають; г) для доставляння в міліцію правопорушників; д) за необхідності захисту громадян від нападу; е) для надання допомоги потерпілим від стихійного лиха, подій, нещасних випадків, а також доставляння в найближчу лікарню, поліклініку, аптеку осіб, які раптово захворіли або опинилися на вулицях і в інших громадських місцях у безпорадному стані; є) для вжиття заходів до ліквідації пожежі; ж) для охорони місця події за межами маршруту (поста); з) для доставляння в чергову частину органу внутрішніх справ, інспекцію у справах неповнолітніх, батькам або особам, що їх заміняють, неповнолітніх дітей, які залишились без нагляду; и) для одержання невідкладної медичної допомоги, прийняття їжі та обігрівання в установленому порядку; і) для надання допомоги іншим нарядам, працівникам органів внутрішніх справ, Служби безпеки України і представникам громадськості у затриманні злочинців і правопорушників.
Про залишення маршруту (поста) наряд доповідає по телефону, радіо або іншим способом черговому.
Відповідно до статті 154 Статуту ППС під час несення служби наряду забороняється: а) передавати і показувати будь-кому свою зброю, за винятком осіб, котрим він підлеглий; б) спати, відволікатися від служби і послаблювати пильність; в) вступати в розмови з питань, які не мають відношення до служби; г) порушувати правила радіообміну, вести неслужбові розмови по телефону; д) заходити без службової необхідності в жилі будинки, їдальні, магазини та інші приміщення; е) залишати маршрут (пост), крім випадків, зазначених у статті 153 цього Статуту.
Згідно плану завдання №9 від 21.03.2017 року та контрольного листа, піше патрулювання з охорони публічної безпеки і порядку за маршрутом № 1-8 м. Добропілля нарядом поліції у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 повинно було здійснюватися 22.03.2017 року з 07 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.
В ході розгляду справи встановлено, що позивач у період часу з 07:40 до 11:50 був відсутній на маршруті патрулювання, що підтверджується матеріалами справи та показаннями свідків. При цьому сам позивач не заперечує, що покинув пост, проте вказує на те, що зробив це з метою відновлення громадського порядку. ОСОБА_1 пояснив, що під час знаходження на маршруті патрулювання від громадян йому стало відомо, що у міському парку відпочинку знаходиться компанія людей, які шумлять та розпивають спиртні напої на що він відреагував та негайно прослідував до парку. В парку позивачем було виявлено факт вчинення громадянином В. адміністративного правопорушення, що виразилось у розпиванні пива (ч.1 ст. 178 КУпАП), про що ним було складено протокол.
Проте, суд зауважує, що тимчасове залишення маршруту (посту) за необхідності відновлення громадського порядку, запобігання та припинення злочинів передбачено у складі наряду безвідлучно, а не одним працівником міліції. При цьому, наряд в такому випадку обов'язково повинен повідомити (по телефону, радіо або іншим способом)про це черговому, як то передбачено Статутом ППС.
Факт вчинення позивачем порушення статей 153 та 154 Статуту ППСМ України відображений в рапорті заступника начальника ВЗМЗ УПД ГУНП в Донецькій області підполковника міліції ОСОБА_12, що здійснював перевірку несення служби нарядом та у висновку службового розслідування затвердженого начальником ГУНП в Донецькій області 19.05.2017 року.
Крім того, як в ході службового розслідування та і під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження той факт, що позивач самовільно залишив маршрут патрулювання з метою відновлення громадського порядку, запобіганню та припиненню злочину (п.б ст. 153 Статуту ППС)
Таким чином, позивач самовільно та безпідставно залишив місце несення служби, що в свою чергу могло призвести до негативних наслідків як для особового складу патрулю, так і для нього самого.
Позивачем до матеріалів справи не додано доказів, які б спростовували висновки службового розслідування та обставини з'ясовані під час проведення службового розслідування щодо порушення ним службової дисципліни.
Тому, суд вважає, що позивачем при несенні служби з охороні публічної безпеки і порядку було порушено вимоги статуту ППСМ України.
Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ОСОБА_11 поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
За змістом частини другої статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень (стаття 19 Закону № 580-VIII).
Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 24.05.2017 року №243 о/с позивача було звільнено на підставі п.6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII.
Так, відповідно до п. 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Аналізуючи положення Дисциплінарного статуту, суд приходить до висновку, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
У постановах Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 року (справа №813/4104/14), від 15 грудня 2015 року (справа №21-3844а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Відповідно до статті 2 Статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
На підставі статті 13 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Вирішення питання щодо виду застосованого дисциплінарного стягнення є переважним правом керівника, який наділений правом накладання дисциплінарних стягнень.
Дослідженими у даній справі доказами підтверджуються обставини щодо порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у самовільному залишенні місця несення служби з охорони публічної безпеки і порядку та відсутності на маршруті більше 3-х годин. Наявність в діях позивача грубого дисциплінарного проступку підтверджується висновком службового розслідування, матеріалами службового розслідування та дослідженими в даній справі доказами.
Посилання ж відповідача у наказі від 24.05.2017 року №948 на невиконання позивачем наказу прямого начальника залишитись у відділенні поліції після зняття з наряду не знайшло свого ані документального, ані усного підтвердження з боку свідків.
На протязі розгляду справи по суті представником відповідача тільки 21 грудня 2017 року було надано пояснення, що такий наказ був доведений до позивача заступником начальника Добропільського ВП ОСОБА_13, однак, ані матеріалами службового розслідування, ані показаннями свідків цей факт не знаходить свого підтвердження.
Щодо порушення позивачем вимог п. 12 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, щодо обов'язкового підписання протоколу про адміністративне правопорушення свідками, внесенні неправдивих відомостей до бланків протоколів про адміністративне правопорушення, в результаті чого громадянина Є. притягнуто до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.
Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941 (далі - Інструкція № 1376).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції № 1376 складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.
Протокол про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію та номер (абзац перший п. 5 Інструкції № 1376).
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції № 1376 встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.
З копії протоколу про адміністративне правопорушення від 22.03.2017 року, складеного позивачем відносного. В вбачається, що у ньому не внесені прізвища свідків, проте, це не є порушенням Інструкції, оскільки вищезазначена норма визначає, що протокол може бути підписаний свідками, а не підлягає обов'язковому його підписанню. Таким чином, позивачем не були порушені приписи Інструкції № 1376.
Як вказав відповідач в ході розгляду справи, ОСОБА_1 намагаючись уникнути відповідальності за відсутність на маршруті патрулювання 22.03.2017, надав складений ним протокол про адміністративне правопорушення відносно гр-на В., де вніс завідомо неправдиві відомості, у зв'язку з чим, під час проведення службового розслідування було вивчено також і справу про адміністративне правопорушення відносно гр-на Є., на якого ОСОБА_6 складав протокол раніше та де було залучено свідків подружжя О.
У ході службового розслідування відомостями, а також опитуванням гр-на Є. встановлено, що 03.02.2017 протягом дня алкогольних напоїв останній не розпивав, громадяни О., які вказані свідками, заперечували факт присутності у період часу, вказаний ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно гр-на ОСОБА_14 того, гр-ка О. в цей час перебувала на роботі і у протоколі відсутні їх підписи. Оскільки порушення, допущені позивачем під час складання вищезазначеного протоколу, були виявлені під час проведення службового розслідування, розпочатого 22.03.2017, тому його і було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, відповідач вказує на те, що допущені при складанні протоколу відносно гр-на Є. порушення саме з боку ОСОБА_6 призвели до притягнення громадянина до відповідальності.
При цьому, суд вважає, що матеріалами службового розслідування підтверджено встановлення відсутності фактів вчинення цими громадянами адміністративних правопорушень передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та обставин, що їх супроводжували.
Стосовно притягнення гр. Є до відповідальності у вигляді попередження суд зазначає, що начальником Добропільського ВП ОСОБА_15, який є посадовою особою та яка має право розгляду адміністративних матеріалів, використав своє право на підставі матеріалів, підготовлених та складених саме позивачем.
Суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_7, оскільки він по-перше працював із позивачем у одному підрозділі, по друге - він не знав, відносно якої особи складався протокол і що взагалі складався протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він знаходився на деякій відстані.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку що наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 24.05.2017 №948 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за невиконання наказу прямого начальника залишитись у відділенні поліції після зняття з наряду та за порушення позивачем вимог п. 12 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, щодо обов'язкового підписання протоколу про адміністративне правопорушення свідками, підлягає визнанню протиправним та підлягає скасуванню у цій частині.
Вирішення питання щодо виду застосованого дисциплінарного стягнення є переважним правом керівника, який наділений правом накладання дисциплінарних стягнень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції України в Донецькій області №948 від 24.05.2017 року про звільнення позивача зі служби у Національній поліції України за внесення неправдивих відомостей до бланків протоколів про адміністративне правопорушення, в результаті чого громадянина Є. притягнуто до адміністративної відповідальності повинно бути відмовлено. При цьому судом врахована та обставина, що позивач мав не зняте дисциплінарне стягнення.
Вимоги позивача щодо поновлення його на службі в поліції на посаді поліцейського логістики Добропільського відділення поліції ОСОБА_2 відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимог, у задоволенні яких судом відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У силу ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про національну поліцію», Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів №948 від 24.05.2017 року та №243 о/с від 24.05.2017 року, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області №948 від 24.05.2017 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за невиконання наказу прямого начальника залишитись у відділенні поліції після зняття з наряду та порушення вимог п. 12 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, щодо обов'язкового підписання протоколу про адміністративне правопорушення свідками.
В інший частині позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 22 січня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Кониченко О.М.