ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження у справі
"16" січня 2018 р. справа № 809/1262/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
за участю секретаря: Королевич О.В.
за участю сторін:
прокурора: Хамець Л.М.
представника позивача: не з'явився;
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Івано-Франківської обласної ради: не з'явився
представників відповідача: Янкевич Я.М, Пупенко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом керівника Тисменицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Івано-Франківська обласна рада
до Громадської організації Товариства мисливців та рибалок "Дністер"
про припинення права користування мисливськими угіддями,-
Керівник Тисменицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Івано-Франківська обласна рада звернувся до суду з адміністративним позовом до Громадської організації Товариства мисливців та рибалок "Дністер" про припинення права користування мисливськими угіддями, надане ГО ТМР «Дністер» на підставі рішення Івано-Франківської обласної ради №675-17/2012 від 28.09.2012 та договору про умови ведення мисливського господарства від 07.06.2013.
Представники Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Івано-Франківської обласної ради в судове засідання не з'явилися, хоча про розгляд справи повідомлялися належним чином. Їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що Тисменицькою місцевою прокуратурою Івано-Франківської області під час моніторингу стану виконання уповноваженими органами покладених на них функцій з питань дотримання вимог законодавства про тваринний світ, встановлено, що рішенням сесії Івано-Франківської обласної ради №675-17/2012 від 28.09.2012 «Про надання у користування мисливських угідь громадській організації «Товариство мисливців та рибалок «Дністер» даній громадській організації надано у користування мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 5 521, 1 га на строк до 28.09.2027. Вказаним рішенням передбачено обов'язок ТМР «Дністер» створити спеціалізований підрозділ для ведення мисливського господарства та охорони мисливської фауни згідно з чинним законодавством. На виконання вказаного рішення між ТМР «Дністер» та Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства було укладено договір про умови ведення мисливського господарства від 07.06.2013. Прокуратурою в ході здійснення зазначеного вище моніторингу встановлено, що ГО ТМР «Дністер», як користувач мисливських угідь не виконує умови даного договору та порушує вимоги чинного законодавства в частині створення, організації та забезпечення діяльності єгерської служби, що призводить до систематичного невиконання відповідачем обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, визначених у договорі. При цьому прокурор пояснив, що особа, котра працює на посаді єгера, повинна мати відповідну кваліфікацію, яка має відповідати державним стандартам професійно-технічної освіти, встановленим для даної професії. Оскільки керівник відповідача не має відповідної освіти, просив суд не враховувати факт виконання ним обов'язків єгера. Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства про припинення права користування мисливськими угіддями, надане ГО ТМР «Дністер» на підставі рішення Івано-Франківської обласної ради №675-17/2012 від 28.09.2012 та договору про умови ведення мисливського господарства від 07.06.2013, оскільки вказаний спір вважає публічно-правовим, зокрема, таким, що виникає з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів. З цих підстав просив позов задовольнити.
Представник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.
Представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, викладених у запереченні на позовну заяву. Суду пояснили, що на виконання вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання» та договору про умови ведення мисливського господарства від 07.06.2013 ГО ТМР «Дністер» здійснює комплекс біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин, збереження, покращення середовища їх перебування. Крім того, вказали, що керівник громадської організації є одночасно старшим єгерем та, крім того, у відповідача на громадських засадах працюють ще 3 єгера - члени даної організації. Пояснили, що непрацевлаштування на посаді єгера працівника на постійній основі було зумовлене тим, що ГО ТМР «Дністер» є неприбутковою організацією, яка працює без будь-якої фінансової допомоги та знаходиться у важкому матеріальному становищі, а тому в товаристві офіційно працевлаштований лише керівник - Янкевич Я.М. Крім того, вказали, що в ході проведеної у червні 2017 центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, перевірки виконання вимог договорів про умови ведення мисливського господарства ГО ТМР «Дністер», не встановлено порушень вимог чинного законодавства чи умов договору. Просили у задоволенні позову відмовити. В ході розгляду справи представники відповідача надали суду докази офіційного працевлаштування на посаду єгера у ГО ТМР «Дністер» ОСОБА_3 з 07.12.2017. З цих підстав просили в задоволенні позову відмовити.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що, будучи за фахом техніком, працює в ГО ТМР «Дністер» єгерем на громадських засадах. Як єгер вживає всі заходи для збереження фауни і флори піднаглядної території.
Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_5 показав, що працює в ГО ТМР «Дністер» єгерем на громадських засадах, хоча за фахом є техніком-механіком. При цьому здійснює всі заходи для збереження та відновлення тваринного світу (дичини) на наданій в користування відповідачу території.
Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, показання свідків, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне.
Рішенням сесії Івано-Франківської обласної ради №675-17/2012 від 28.09.2012 «Про надання в користування мисливських угідь Громадській організації Товариство мисливців та рибалок «Дністер» на підставі подання обласного управління лісового та мисливського господарства, клопотання Громадської організації Товариство мисливців та рибалок «Дністер», за погодженням з постійною комісією обласної ради з питань розвитку села, аграрної політики, використання земель та регулювання земельних відносин вирішено надати мисливські угіддя площею 5521,1 га терміном на 15 років Громадській організації Товариство мисливців та рибалок «Дністер» (а.с.31).
Пунктом 2 вказаного рішення зобов'язано Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства у місячний термін укласти з Громадською організацією Товариство мисливців та рибалок «Дністер» договір про умови ведення мисливського господарства.
В подальшому, на виконання даного рішення Івано-Франківської обласної ради від 28.09.2012 між Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Громадською організацією Товариство мисливців та рибалок «Дністер» укладено договір про умови ведення мисливського господарства від 07.06.2013, відповідно до п.1.1 якого відповідачу терміном до 28.09.2027 надано в користування мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 5521,1 га, в тому числі: лісові угіддя - 510,8 га, польові - 4836,8 га, водно-болотні - 173,5 га (а.с.19-20).
Згідно з підпунктом "є" пункту 2.2 Розділу 2 даного Договору ТМР «Дністер» зобов'язується здійснювати охорону державного мисливського фонду, сформувати єгерську службу з розрахунку не менше одного єгеря на 5 тис. га лісових угідь і 10 тис. га польових угідь в місячний термін згідно з штатним розписом, який додається користувачем (а.с.19-20).
Тисменицькою місцевою прокуратурою Івано-Франківської області під час моніторингу стану виконання уповноваженими органами покладених на них функцій з питань дотримання вимог законодавства про тваринний світ направлено листи до ГУ ДФС в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства про надання інформації щодо кількості працюючих в ТМР «Дністер» та проведення перевірки Товариства, в тому числі виконання умов договору від 07.06.2012 (а.с. 15-17).
Відповідно до листа ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 28.07.2017 за період з 2010-2016 роки податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплачено) на користь платників податку за формою №1ДФ Громадською організацією Товариство мисливців та рибалок «Дністер», до податкових органів ДФС області не подавалися (а.с.21).
Відповідно до інформації Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 16.08.2017 за період з 2014 року управління не перевіряло виконання Громадською організацією Товариство мисливців та рибалок «Дністер» договору про умови ведення мисливського господарства від 07.06.2013 (а.с.18).
На підставі отриманої інформації Тисменицькою місцевою прокуратурою Івано-Франківської області зроблено висновок щодо систематичного невиконання відповідачем обов'язків з охорони та відтворення мисливських тварин та зобов'язань, обумовлених Договором про умови ведення мисливського господарства від 07.06.2013, яке проявляється у відсутності упродовж тривалого часу єгерської служби (в кількості 1 єгеря), що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до ст.8 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2768-III) до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад, забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
В преамбулі Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2000 №1478-III (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №1478-ІІІ) зазначено, що його положення визначають правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних та фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечують рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.
Згідно із ст.1 Закону №1478-ІІІ мисливські угіддя - це ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.
Відповідно до положень ст.21 Закону №1478-ІІІ ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь.
Згідно із ч.1 ст.22 Закону №1478-ІІІ мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування обласними радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з обласними державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону №1478-ІІІ право користування мисливськими угіддями припиняється у разі систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, керівник Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області виходив з того, що всупереч вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання», договору про умови ведення мисливського господарства від 07.06.2013 відповідач не створив єгерську службу у кількості 1 єгера, чим допустив порушення, яке полягає в систематичному невиконанні обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин та зобов'язань, визначених вказаним договором, та за яке передбачено відповідальність встановлену аб.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
З цього приводу суд зазначає наступне.
У відповідності до п.п.10 п.1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, розгляд цієї справи повинен відбуватися за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України, в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна із сторін здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням чи невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна із сторін надає адміністративні послуги на підставі законодавства, як уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Адміністративний договір в розумінні КАС України визначений як спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що грунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень; для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг (п.16 ч.1 ст.4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень згідно із п.7 ч.1 ст.4 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг .
Згідно із п.4 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» №8 від 20.05.2013 зазначено, що суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
З наведених вище положень Земельного кодексу України та Закону України «Про мисливське господарство та полювання» вбачається, що при здійсненні повноважень власника мисливських угідь Івано-Франківська обласна рада не є суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміну, в якому його вжито у п.1 ч.1 ст.17 КАС України, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися мисливськими угіддями.
А тому, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу у користування мисливських угідь (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою у користування спірних мисливських угідь чи припинення права користування має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
При цьому, суд зазначає, що наведене вище відповідає позиції суду апеляційної інстанції при розгляді аналогічної справи за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства (ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 у справі №876/7878/17), а також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року (справа №2а-2885/12/1470).
Як встановлено судом, рішення сесії Івано-Франківської обласної ради «Про надання в користування мисливських угідь Громадській організації Товариство мисливців та рибалок «Дністер» №675-17/2012 від 28.09.2012 вичерпало свою дію після його реалізації, а саме: укладення договору про умови ведення мисливського господарства від 07.06.2013 між Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ГО ТМР «Дністер», а тому позовна вимога керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства про припинення права користування мисливськими угіддями, як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом має не публічний, а приватноправовий характер.
При цьому суд зазначає, що згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Класична інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом у рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України» та згідно п.24 цього рішення полягає у такому: «Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З огляду на вказане, суд зазначає, що в даному випадку, спір за своєю сутністю не є публічно-правовим, а приватноправовим, оскільки вимоги позивача не підпадають під дію ст.19 КАС України, а тому такий спір з урахуванням суб'єктного складу повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.1.ч.1 ст.20 ГПК України).
Відтак, даний спір належить вирішувати в порядку господарського судочинства шляхом звернення до господарського суду Івано-Франківської області.
Згідно із п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 238, 239, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі за позовом керівника Тисменицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Івано-Франківська обласна рада до Громадської організації Товариства мисливців та рибалок "Дністер" про припинення права користування мисливськими угіддями, - закрити.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Лучко О.О.
Ухвала в повному обсязі складена 23.01.2018 у зв'язку із перебуванням судді у відрядженні 22.01.2018