09 січня 2018 року № 810/3239/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.,
за відсутності сторін,
розглянувши в місті Києві заяву про поновлення пропущеного процесуального строку в межах матеріалів адміністративної справи за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,
ГУ ДФС у Київській області звернулося до суду із заявою в порядку ст.376 КАСУ, просило визнати пропуск процесуального строку - пред'явлення виконавчого листа №810/3239/16 до виконання, пропущеним з поважних причин, вказавши, що виписаний судом виконавчий лист надійшов до податкового органу 21.07.2017 р. вже з тримісячним пропущенням строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, тобто начебто з вини суду.
Дослідивши доводи позовної заяви та матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про необхідність її повернення , з урахуванням такого:
статтею 44 КАСУ на учасників справи законодавець поклав обов'язок добросовісного користування належними їм процесуальними правами та неухильного виконання своїх обов'язків, в тому числі і щодо сприяння у своєчасному, всебічному та об'єктивному встановленню обставин справи.
Частиною 6 ст.44 КАСУ за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, передбачену законом.
На іпдставі положень ч.3 3 ст.45 КАСУ якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути заяву.
Як слідує із матеріалів адміністративної справи, 08.11.2016 р., на виконання постанови про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 судом був виписаний виконавчий лист №810/3239/16, який направлений позивачу - Білоцерківській ОДПІ та одержаний нею 14.11.2016 р., що підтверджується відміткою за №10430/9. Вказаний у виконавчому листі строк пред'явлення листа до виконання до 09.02.2017 р., тобто позивач, за умови належного виконання його посадовими особи своїх обов'язків, мав реальну можливість на протязі майже 3 місяців пред'явити до виконання оформлений виконавчий лист.
Таким чином, твердження заявника, який не є стягувачем у провадженні, про надіслання на його адресу судом виконавчого листа з пропущенням визначеного законом строку, є введенням суду в оману.
При цьому, суд вважає, що поданням заяви особою, яка не стягувачем з відомостями, що вочевидь суперечать фактичним обставинам справи, податковий орган грубо зловживає своїми процесуальними правами. Заявник усвідомлює, що подає безпідставну заяву, так як дійсні документи свідчать про зворотнє.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 44-45, 243, 248, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати зловживанняим своїми процесуальними правами Головним управлінням ДФС у Київській області та повернути подану ним заяву від 10.12.2017 р.№74327/10/10-42.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Брагіна О.Є.