03 липня 2017 р. Справа № 804/1846/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про стягнення пені, -
Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» пеню у розмірі 134128,21грн. за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2015р. та червень 2015р.
В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що відповідачу були подані податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2015р., в яких заявлена до автоматичного відшкодування суми ПДВ, але відповідачем були порушені строки для повернення бюджетного відшкодування, які регламентовані приписами пункту 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України. Так, невідшкодовані суми податку у встановлені законом строки, а саме 227 521,00 грн. та 2 786 909,58 грн., є заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість та ПАТ «Кривбасзалізрудком» нараховується пеня на ці суми заборгованості, яка становить 134128,21грн.
Відповідач правом на надання письмових заперечень, чи пояснень по суті спору станом на час прийняття судом рішення по суті спору не скористався.
Третя особа надала до суду письмові заперечення в яких зазначила, що відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних ПАТ «Кривбасзалізрудком», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року щодо суми бюджетного відшкодування та від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, за результатами якої проведено підтвердження заявленої суми та сформовано висновки про суми відшкодування податку на додану вартість. Дії СДПІ у м.Дніпропетровську відповідають нормам Податкового кодексу України щодо проведення процедури бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень - червень 2015 року та є правомірними.
Представник позивача та представник третьої особи проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 03.07.2017р. відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.
Ухвалою суду від 22.06.2016р. провадження по даній справі було зупинено та ухвалою суду від 30.03.2017р. - поновлено.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 19.06.2015 позивачем направлено до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року, в якій у рядках 23.2, 29, 30 була задекларована сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 17066304грн. та 227521грн.
20.07.2015 позивачем направлено до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, в якій у рядку 23.2 була задекларована сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 17447394грн.
Разом із вказаними деклараціями позивачем направлялися також розрахунки заявлених до бюджетного відшкодування сум та заяви про їх повернення, копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктами 200.7 - 200.9 ст.200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з п.200.17 ст.200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.
Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Як визначено положеннями п. 200.10 вказаної норми протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно приписам п. 200.12 ст.200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.18 ст.200 ПКУ встановлено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.
Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.
Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Пункт 200.19 ПК України містить перелік критеріїв, яким мають відповідати платники податку, які мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування.
Згідно вимог пунктів 200.20 та 200.21 ст.200 ПК України порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
У разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС сформовано висновки про суми відшкодування податку на додану вартість за травень та червень 2015р., які супровідними листами від 15.07.2015р. (отримано 15.07.2015), 17.07.2015р. (отримано 17.07.2015), 12.08.2015р. (отримано 12.08.2015), 25.08.2015р. (отримано 26.08.2015), копії яких наявні в матеріалах справи, були направлені до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
Проте, згідно банківських виписок за 17.07.2015р., 13.08.2015р. та 29.09.2015р. на банківський рахунок позивача 17.07.2015р. було перераховано 17066304грн. бюджетного відшкодування за травень 2015р., а решта грошових коштів у розмірі 227521грн. була перерахована 29.09.2015 р., тобто з порушенням граничного строку на 71 днів.
Щодо бюджетного відшкодування за червень 2015 р., ПАТ «Кривбасзалізрудком» отримало 13.08.2015 р. бюджетне відшкодування у розмірі 14660484,42грн., а решта грошових коштів у розмірі 2786909,58грн. була перерахована 29.09.2015р., тобто з порушенням граничного строку на 43 дня.
Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. №39 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до п. 9 Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Так, аналіз вищевикладених норм передбачає, що Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області в свою чергу зобов'язане було перерахувати суму автоматичного бюджетного відшкодування з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в банку протягом трьох операційних днів після отримання висновків від СДПІ.
Проте, як встановлено судом та підтверджується банківськими виписками, бюджетне відшкодування на рахунок позивача за всіма вищенаведеними висновками здійснено: у розмірі 227521грн. - 29.09.2015 р., тобто з порушенням граничного строку на 71 днів, у розмірі 2786909,58грн. - 29.09.2015р., тобто з порушенням граничного строку на 43 дня.
Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Таким чином, розрахунок пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування, з урахуванням облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені - 30%, складає: по декларації за травень 2015 року на суму 227521грн. період прострочення: з 21.07.2015 по 29.09.2015, кількість днів 71, сума пені становить 15932,70грн.; по декларації за червень 2015 року на суму 2786909,58грн. період прострочення з 18.08.2015 по 29.09.2016, кількість днів прострочення 43, сума пені становить 118195,51грн. Всього сума пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування складає 134128,21грн.
Таким чином, своєчасно не відшкодована сума ПДВ вважається заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення включно.
За таких обставин, згідно з розрахунком пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ, зробленим позивачем та перевіреним судом, сума пені становить 134128,21 грн. та підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судова практика також відповідає правовій позиції суду з цього питання.
Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 у справі №К/9991/53933/12 суд зробив висновок про те, що стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по ПДВ можливе як до моменту фактичного погашення цієї заборгованості, так і після її погашення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про стягнення пені обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про стягнення пені - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» пеню у розмірі 134128,21грн. за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2015р. та червень 2015р.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Н.В. Турлакова