про залишення позовної заяви без розгляду
25 жовтня 2017 року № 355/347/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання - Лещишині Н.А.;
за участю:
представника відповідача 1 - Остапенка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , військової частини польова-пошта НОМЕР_1 про встановлення юридичного факту та зобов'язання вчинити певні дії,
ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 19.04.2017 р. дана справа в порядку ст.22 КАСУ була передана до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою КОАС від 25.07.2017 р. прийнята до провадження суддею Брагіною О.Є. та призначена до розгляду у попередньому судовому засіданні.
У призначений для розгляду справи день і час, 16.08.2017 р., 21.08.2017 р. та 25.10.2017 р., позивачка та її представник, повідомлені належним чином про дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності, не надали.
Вирішуючи питання щодо можливості подальшого розгляду справи за встановленої явки, суд зазначає таке:
положеннями п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Із змісту наведеної норми випливає, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
У відповідності до 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Чинним КАСУ встановлені відповідні заходи реагування у разі неявки сторін у судове засідання без поважних причин, що має на меті їх дисциплінування з метою ефективного та своєчасного розгляду справи.
Можливість залишення поданої позовної заяви без розгляду повинна слугувати попередженням позивачу, який без будь-якої відповідальності ухиляється від явки до суду і розгляду справи. В основу цього права суду законодавцем покладена презумпція неявки позивача в судове засідання внаслідок неналежного виконання своїх процесуальних обов'язків.
Умовами винесення ухвали є: неявка позивача; його повідомлення про час і місце судового розгляду справи; відсутність прохання про розгляд справи без його участі; відсутність поважних причин неявки в судове засідання, розгляд справи в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У зв'язку з цим слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Між тим статтею 128 КАСУ врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання осіб (особи), які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч. 3 цієї статті у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вказав Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 04 жовтня 2017 року у справі № К/800/34539/16 (ЄДРСРУ № 69388378) повторне неприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання необхідно розуміти як неприбуття вдруге на розгляд справи за наявності у справі достовірних даних (доказів) щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Матеріалами адміністративної справи підтверджено, що позивачка одержала ухвалу про прийняття справи до провадження КОАС та призначення її до розгляду на 16.08.2017 р. 05.08.2017 р., проте будь-якої зацікавленості до розгляду даної справи не виявила. Більше того, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи 25.10.2017 р., у судове засідання не з'явилась, без повідомлення причин неприбуття.
За таких обставин, суд вважає неявку позивачки у судове засідання повторною та залишає подану позовну заяву без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАСУ.
Керуючись статтями 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини -польова пошта НОМЕР_1 про встановлення юридичного факту та зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без розгляду.
2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.