Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 січня 2018 р. Справа№805/4392/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північне» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -
Позивач, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполь Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північне» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» статті 13 Закону України від 05.11.2011 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» за списком №1, за період з квітень -травень 2017 року в сумі 9 488,82 грн
Позовні вимоги вмотивовані тим, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку зазначених пенсій. На виконання вимог Закону № 1058-IV, на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по працівниках Товариства з обмеженою відповідальністю «Північне» позивачем були надіслані на адресу відповідача розрахунки з відшкодування Управлінню суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" № 1788 від 05.11.1991 року у період з квітня 2017 року по травень 2017 року в розмірі 9 488,82 грн.
Сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за квітень 2017 року та травень 2017 року складає 9 488,82 грн в зв'язку з чим позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Позивач явку свого представника до судового засідання не забезпечив. Разом з тим, через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до пункту 10 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (із врахуванням змін та доповнень, далі по тексту) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особам, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:
Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене належним чином.
За приписами частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
В порядку частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в письмовому провадженні.
Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Північне» зареєстроване в якості юридичної особи за адресою 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Торгова, буд. 118, код ЄДРПОУ 32541272.
Матеріали справи свідчать, що на підприємстві відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 1, що підтверджується довідками про наявний пільговий стаж та протоколами про призначення пільгових пенсій.
Відповідач має заборгованість по фактичним витратам з виплати та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» за період квітень 2017 року - травень 2017 року у сумі 9 488, 82 грн., що підтверджується наявними у справі розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період.
Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому вищевказаного підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "є" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
З вищенаведеного видно, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058- ІV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058- IV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
- 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;
- 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;
- 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;
- 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
- 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;
- 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;
- 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об'єкту оподаткування відносяться фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зокрема, відповідно до вимог вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. 6.4. зазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до ч.2 п.6.8 Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.
Відповідно до п.6.9. Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Суд зазначає, що зазначенні розрахунки фактичних витрат не скасовані та відповідачем жодним чином не оскаржені.
Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, що підтверджується карткою особового рахунку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, оскільки позивач за період з квітня 2017 року по травень 2017 року поніс витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача в розмірі 9 488,82 грн. враховуючи, що обов'язок з відшкодування позивачу цих витрат законодавством покладено на відповідача, приймаючи до уваги невідшкодування відповідачем цих витрат та наявність на день розгляду справи заборгованості в зазначеному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат не підлягає вирішенню судом, оскільки відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (в редакції до 15.12.2017), позивач на момент звернення до суду з адміністративним позовом був звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст. 6-15, ст. 19, 20, ст. 72-77, ст. 90, ст. 139, ст. 205, ст., 241-246, ст. 250, ст. 293, ст. 295, ст. 297, ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північне» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 в сумі 9 488,82 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північне» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Торгова, буд. 118, код ЄДРПОУ 32541272, р/р 2600811108980 у ПАТ «Укрбізнесбанк» м. Маріуполь, МФО 334969) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, буд. 27 «а», код ЄДРПОУ 23336754, р/р 256073012031 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106) заборгованість по відшкодування пільгових пенсій за період квітень 2017 року - травень 2017 року за списком № 1 у розмірі 9 488,82 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 82 копійки.
Рішення прийнято в порядку письмового провадження 17 січня 2018 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Буряк І. В.