м. Вінниця
23 січня 2018 р. Справа № 802/180/18-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши клопотання про забезпечення позову Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області до Вінницької обласної ради, Липовецької міської ради Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області до Вінницької обласної ради, Липовецької міської ради Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення.
Також, одночасно із позовною заявою позивачем до суду подано клопотання про забезпечення позову (вх. №2224 від 23.01.2018) шляхом заборони Липовецькій міській раді Вінницької області вчиняти будь-які дії, що стосуються утворення комунального підприємства "Липовецьводоканал" Липовецької міської ради.
Ознайомившись з поданим клопотанням про забезпечення позову та доданими до нього матеріалами, вважаю, що останнє підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право учасника справи на звернення до адміністративного суду із клопотанням про забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В свою чергу, статтею 152 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Однак, всупереч викладеним вище вимогам, у клопотанні не зазначено реєстраційний номер облікової картки позивача за його наявності або номер і серії паспорту; ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (якщо такі відомості відомі позивачу), а також не зазначено адреси електронної пошти позивача чи відомостей щодо її відсутності.
Крім того, ч. 4 ст. 152 КАС України передбачено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду клопотання про забезпечення позову судовий збір сплачується в сумі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762 гривень.
Таким чином, подане позивачем клопотання повинно бути оплачено судовим збором у розмірі 526,60 грн.
Разом з тим, Турбівською селищною радою Липовецького району Вінницької області до клопотання про забезпечення позову не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за зверненням до суду із відповідним клопотанням.
Водночас, позивачем подано клопотання за вх. №2225 від 23.01.2018 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З даної норми вбачається, що єдиною підставою з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити його сплату є її майновий стан. Жодної іншої підстави, для постановлення судом ухвали із даного питання ні Законом України "Про судовий збір", ні Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Так, обґрунтовуючи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на відсутність у Турбівської селищної ради коштів на сплату судового збору, у зв'язку із обмеженим фінансуванням станом на дату подання позовної заяви та клопотання про забезпечення позову. При цьому, жодних доказів на підтвердження відсутності на рахунках позивача коштів для сплати судового збору станом на дату подання зазначеного клопотання (23.01.2018) позивачем не надано.
Крім того, з приводу вищезазначених посилань представника позивача, суд вважає за необхідне звернути увагу останнього на те, що згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору та не є підставою для відстрочення його сплати.
В даному випадку Турбівська селищна рада є бюджетною установою, а відтак покликання останньої про обмежене фінансування не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи усі вищевикладені обставини в їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 133 КАС України підстав для відстрочення сплати судового збору.
За правилами визначеними частиною 7 статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно повернути заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 256 КАС України суд, -
В задоволенні клопотання Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Клопотання Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області до Вінницької обласної ради, Липовецької міської ради Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна