Справа №592/6/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/788/33/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку
22 січня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 592/6/18 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 03 січня 2018 року, якою до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого
застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8
підозрюваного - ОСОБА_9
законного представника неповнолітнього підозрюваного - ОСОБА_10
захисника - адвоката ОСОБА_11 , -
В поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки під час розгляду клопотання було доведено неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, при цьому слідчий суддя дійшов необґрунтованого висновку про відсутність ризиків переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на потерпілого і свідків. Крім того, прокурор зазначає, що ОСОБА_9 вчинив злочин менш ніж через місяць після ухвалення відносно нього обвинувального вироку.
02.01.2018 до Ковпаківського районного суду м. Сум з клопотанням, погодженим із прокурором Сумської місцевої прокуратури, звернувся слідчий Сумського ВП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що 31.12.2017 близько 21 год. 40 хв. ОСОБА_9 , знаходячись біля буд. № 9 по пр-ту М. Лушпи в м. Суми, діючи повторно, із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_12 , відкрито викрав належне йому майно, а саме грошові кошти в сумі 31 грн. та мобільний телефон заявленою вартістю 2000 грн.
01.01.2018 до ЄРДР за № 12018200440000001 були внесені відповідні відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і в цей же день ОСОБА_9 було вручено повідомлення про підозру.
Зважаючи на те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків і вчиняти нові злочини, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, то слідчий просив застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 03.01.2018 вказане клопотання слідчого було частково задоволено та до ОСОБА_9 був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту. Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що повідомлена ОСОБА_9 підозра є обґрунтованою та існує ризик вчинення ним нових злочинів, проте недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цьому ризику доведено не було.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи прокурора ОСОБА_8 , яка підтримала апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою, доводи підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_11 про залишення рішення слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, крім іншого, вчинити інший злочин, а згідно приписів ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до вимог ч.2 ст.492 КПК України, затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 цього Кодексу.
Задовольняючи частково клопотання слідчого і постановляючи ухвалу про застосування до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та існує ризик вчинення нового злочину, проте недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цьому ризику доведено не було.
Такі висновки слідчого судді, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та належним чином ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Зокрема, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчим суддею були в повній мірі враховані всі суттєві обставини кримінального провадження, як того і вимагають положення ст.194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та достатні підстави вважати, що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на який вказував слідчий.
Є вірними і мотиви прийнятого слідчим суддею рішення про недоведеність ризиків переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на потерпілого і свідків, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б вказували на це, а тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є необґрунтованими.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги прокурора також і про те, що жоден більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти встановленим ризикам, оскільки у клопотанні про застосування запобіжного заходу не зазначено, а під час його розгляду як в суді першої інстанції, так і при перегляді постановленого за результатами його розгляду рішення слідчого судді в апеляційному суді, не було встановлено того, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, які б про це свідчили.
Слідчим суддею згідно ч.1 ст.178 КПК України у повній мірі було взято до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_9 підозрюється та передбачене законом покарання за цей злочин, характеристику підозрюваного, а також те, що він має постійне зареєстроване місце проживання.
Колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту був застосований до неповнолітнього ОСОБА_9 з урахуванням його вікових та психологічних особливостей і роду занять.
При цьому, в даному випадку, на думку колегії суддів, питанню суворості покарання не може надаватися надмірне (вирішальне) значення, оскільки потреба позбавлення волі підозрюваного ОСОБА_9 не підлягає оцінюванню з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину, та повинна враховуватися у сукупності зі всіма іншими обставинами, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує застосування запобіжного заходу.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ ), приймаючи рішення про застосування до неповнолітньої особи запобіжного заходу, органи державної влади повинні належним чином враховувати її вік, оскільки тримання під вартою може бути обране відносно такої особи лише у виключних випадках, а посилання судами виключно на тяжкість злочину та інші підстави, які не можна вважати відповідними і достатніми, є неприпустимим (рішення ЄСПЛ у справах «Свершов проти України», «Корнейкова проти України»).
На користь обґрунтованості рішення слідчого судді та достатності застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту свідчить і той факт, що підозрюваний самостійно, за першою вимогою апеляційного суду, у визначений час з'явився в судове засідання для участі в розгляді вказаної вище апеляційної скарги прокурора, незважаючи на те, що в ній порушувалося питання про погіршення його становища і застосування тримання під вартою.
Що стосується доводів прокурора про те, що ОСОБА_9 раніше судимий, то вони не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки ця обставина не є, на думку колегії суддів, в повній мірі достатньою для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і повинна враховуватися у сукупності зі всіма іншими обставинами кримінального провадження.
У зв'язку з цим, ухвалу слідчого судді про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора без задоволення.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 03 січня 2018 року щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4