Справа № 742/972/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/795/26/2018
Категорія - скарга Доповідач ОСОБА_2
23 січня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 січня 2018 року,-
05 січня 2018 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області із скаргою на бездіяльність слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у відмові в поверненні грошових коштів в сумі 1620 гривень, які були вилучені в рамках кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 05 січня 2018 року скарга повернута скаржникам, як така, що відповідно до п.1 ч.2 ст. 304 КПК України, подана особами, які не мають права подавати скаргу. Як зазначив суд, в поданій скарзі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не зазначено хто є власником грошових коштів та яке відношення останні мають до них, а також не надано жодних доказів на підтвердження належності права власності на дані грошові кошти останнім та кому гроші повинні бути повернуті.
Ця ухвала слідчого судді оскаржена в апеляційному порядку. Обґрунтовуючи апеляцію, її автори зазначили, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим. Так, скаржники до суду не викликалися, що є порушенням ч.3 ст. 306 КПК України, а також не мали можливості заявляти клопотання про витребування та огляд судом матеріалів кримінального провадження, де знаходяться докази, щодо вилучення грошових коштів, які належать сім'ї скаржників і є спільними. Посилаючись на положення ч.5 ст. 171 КПК України, стверджують, що всупереч вимогам КПК України, слідчий та прокурор не зверталися до суду з клопотанням про накладення арешту на майно та тимчасово вилучене майно не повернули до цього часу не зважаючи на неодноразові звернення. Слідством не доведено, що саме особисті кошти та саме ці купюри є предметом злочину, оскільки вони не були ідентифіковані шляхом позначення серії та номеру саме в ухвалі слідчого судді. Автори скарги переконані, що визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за пропуском стадії накладення на нього арешту відповідно до правил ч.5 ст. 171 КПК України, чинним Кодексом не передбачено.
В своїй апеляційній скарзі скаржники просять розглянути справу за їх відсутності на підставі матеріалів кримінального провадження.
Прокурор надав суду письмову заяву про розгляд справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, керуючись ч.1 ст.406 КПК України, колегія суддів вважає необхідним розглянути апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді за результатами письмового провадження. Технічна фіксація судового процесу в цьому випадку не проводиться.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи, викладені в скарзі, і такими, що заслуговують на увагу, оскільки вони знайшли своє підтвердження при здійсненні розгляду апеляційним судом, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Так, відповідно до п.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, що якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, зокрема може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Згідно ч.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя повертає скаргу, якщо вона подана особою, яка не має права подавати скаргу.
При перевірці апеляційної скарги на бездіяльність слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у відмові в поверненні грошових коштів в сумі 1620 гривень, які були вилучені в рамках кримінального провадження, а також матеріалів судового провадження, в першу чергу листа слідчого на ім'я скаржників (а.с.3), матеріалів кримінального провадження №12017270210000168 наданих прокурором на адресу апеляційного суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не мав достатніх підстав, належним чином не перевіривши доводи скарги в судовому засіданні, робити висновок, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є особами які мають право оскаржити бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна. Навпаки - наведені вище документи свідчать про причетність вказаних осіб до розслідуємого кримінального провадження, тому їхню скаргу за наявності до того підстав, слід розглянути по суті.
Отже, виходячи з аналізу положень глави 26 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 січня 2018 року, направити матеріали скарги для розгляду по суті, оскільки оскаржуване рішення порушує право на справедливий суд, закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Даючи оцінку законності дій слідчого судді з точки зору процедури розгляду скарги, колегія суддів не знаходить порушень в його діях - не повідомлення авторів скарги про час і місце судового розгляду, оскільки як такий розгляд скарги не відбувся, а рішення про її повернення слідчий суддя має право прийняти самостійно не проводячи судового засідання. Оскільки такий розгляд не відбувся, колегія суддів апеляційного суду не має можливості, скасувавши спірне судове рішення, постановити своє, а тому справа підлягає поверненню в суд першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 січня 2018 року про повернення скарги її авторам - скасувати, а матеріали за скаргою повернути на новий розгляд до цього ж суду для розгляду по суті.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4