Єдиний унікальний номер справи: 661/2780/16-к Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Номер провадження: 11-кп/791/79/18 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України
23 січня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3
ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участі прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
адвоката: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційною скаргою з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 липня 2017 року щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Козацьке Бериславського району Херсонської області, громадянина України, не одружений, не зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 27.05.2014 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ч.2 ст. 185 КК України , вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 27 травня 2013 року,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, -
Цим вироком ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід - тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання відраховано з 05 липня 2016 року.
Вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Стягнено з ОСОБА_7 на користь держави витрати на проведення товарознавчих експертиз в сумі 351,84 грн.
Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 11 вересня 2017 року ОСОБА_7 зараховано у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 05 липня 2016 року по 20 червня 2017 року із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 :
1.11 травня 2016 року повторно, приблизно об 11 год., перебуваючи у приміщенні 1-го під'їзду, в будинку АДРЕСА_2 , з корисливого мотиву , без застосування насильства, умисно, відкрито, шляхом ривку з шиї малолітнього ОСОБА_9 , заволодів золотими ланцюжком та хрестиком 583 проби, загальною вагою 2 г, вартістю 1169,04 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.
2. 01 липня 2016 року, близько 12 год. 05 хв., перебуваючи поблизу магазину «Гурман», що розташований за адресою: вул. Карла Маркса, 48, м. Нова Каховка Херсонської області, повторно керуючись корисливим мотивом із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, умисно, відкрито, шляхом ривку з шиї ОСОБА_10 , заволодів золотими ланцюжком 585 проби вагою 2 г, вартістю 1208,98 грн., та золотим хрестиком 585 проби, вагою 2 г, вартістю 1208,98 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2417,96 грн.
3.01 липня 2016 року, приблизно о 15 год. 05 хв., перебуваючи поблизу 3-го під'їзду будинку АДРЕСА_3 , повторно керуючись корисливим мотивом умисно, без застосування насильства, відкрито, шляхом ривку з шиї малолітньої ОСОБА_11 , заволодів золотим хрестиком 585 проби, вагою 2 г, вартістю 1208,98 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.
Дії обвинуваченого суд кваліфікував по епізоду від 11 травня 2016 року та від 01 липня 2016 року відносно потерпілої ОСОБА_11 за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, а по епізоду від 01 липня 2016 року відносно потерпілої ОСОБА_12 - за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вказує, що суд незаконно стягнув з нього витрати на проведення експертиз.
Вважає, що експертизи по справі проводитися не могли, оскільки викрадені золоті вироби не були знайдені та вилучені, потерпілими не було надано докуметів, що підтверджували б вагу, пробу та вартість виробів.
Просив визнати неправомірним стягнення з нього витрат на проведення експертизи в розмірі 351, 84 грн.
В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_7 просить призначити йому покарання на підставі ч 1 ст. 70 КК УКраїни з урахуванням вироку Бериславського районного суду Херсонської області від 04.10.2017 року у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання весь строк попередньогго ув'язнення до набрання вироком законної сили , застосувати щодо нього Закон України «Про амністію у 2017 році».
Інші учасники судового провадження вирок не оскаржували.
Вислухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційні вимоги обвинуваченого, прокурора, який просив апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Висновки суду про доведеність винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень за встановлених і викладених у вироку обставин та кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч.2 ст. 186 КК України в апеляційній скарзі обвинуваченим не оспорюються, а тому вирок вирок в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.
Проаналізувавши доводи апелянта про незаконність вироку в частині вирішення питання про стягнення судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про їх необгрунтованість.
Як видно із матеріалів провадження, ОСОБА_7 визнаний винуватим у відкритому викраденні майна потерпілих, для визначення вартості якого слідчим у порядку предбаченому ст. 242 КПК УКраїни призначено товарознавчі експертизи.
Загальна сума витрат на залучення експертів склала 351, 84 грн.( а.п. 218, 246 ).
Відповідно до положень ст. 124 КПК України, ухваливши обвинувальний вирок, суд першої інстанції обгрунтовано стягнув документально підтверджені витрати на залучення експерта з обвинуваченого.
Доводи ОСОБА_7 , про те, що судові товарознавчі експертизи не були проведені, так як не було знайдено викраденого ним майна, є безпідставними, оскільки призначення у даному проваджені судових товарознавчих експертиз є обов'язковим, такі експертизи були проведені з метою визначення розміру завданої злочином шкоди, виходячи із вартості 1 грама золота 583 та 585 проби і висновки цих експертиз містяться у матеріалах кримінального провадження.
Отже , суд на відповідній правовій підставі поклав в основу вироку висновки товарознавчих експертиз № 46- МТ від 10.08.2016 року та № 4315 від 14.07.2016 року і стягнув із обвинуваченого витрати на їх проведення .
Доводи обвинуваченого про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання слід визнати безпідставими.
Як видно із вироку , суд із дотриманням вимог ст. 50, 65 КК України призначив покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України , визначив початок строку його відбування з 05.07.2016 року, тобто з моменту його затримання.
На час ухвалення оскаржуваного вироку 10 липня 2017 року ОСОБА_7 відбув призначене йому за попереднім вироком суду від 27.05.2014 року покарання.
Також суд вірно застосував положення ч. 2 ст. 75 КК України, зарахувавши термін попереднього ув'язнення у строк покарання , та ухвалою від 11.09.2017 року роз'яснив, що період з дня затриманння з 05.07.2016 року по 20.06.2017 року підлягає зарахуванню із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Доводи апелянта про те, що весь період його попереднього увязнення з моменту затримання до дня набрання вироком законної сили необхідно зарахувати із розрахунку один день попереднього увязнення не грунтуються на положеннях ч. 5 ст. 72 КК України.
Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» N 2046-VIII, від 18.05.2017 року , внесено зміни до ч. 5 ст. 72 КК України і починаючи з 21 черня 2017 року попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
Твердження апелянта про необхідність за результатами апеляційного розгляду призначити йому покарання із застосуванням положень ч 1 ст. 70 КК України із вироком суду щодо нього ухваленому у іншому кримінальному провадженні 04.10.2017 року , тобто вже після ухвалення вироку щодо нього від 10.07.2017 року , який є предметом апеляційного перегляду є неприйнятними.
На час ухвалення вироку від 10.07.2017 року суд вірно застосував закон України про кримінальну відповідальність і підстав для скасування чи зміни вироку в частині призначеного покарання, як просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Питання про застосування покарання за наявності кількох вироків підлягає вирішеню у порядку визначеному ст. 537-539 КПК України для виконання вироків.
Висловлене в доповненнях до апеляційної скарги прохання обвинуваченого про застосування до нього амністії не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_7 визнаний винуватим у скоєнні тяжкого злочину, на день набрання чинності законом України « Про амністію у 2016 році» не відбув половину призначеного йому строку покарання.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування оскаржуваного вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 липня 2017 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу протягом трьох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Судді: (три підписи)
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Копія вірна, ухвала набирає законної сили 23.01.2018 року
Суддя: ОСОБА_2