Єдиний унікальний номер справи: 658/2148/16-к
Кримінальне провадження № 11кп/791/83/18 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст.125 КК України Доповідач - ОСОБА_2
іменем України
23 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого судді : ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
з участю прокурора: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні, кримінальне провадження № 12016230190001157 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 04 жовтня 2016 року, -
Цим вироком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, інваліда 2 групи, не працюючого, у відповідності ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень. Стягнуто на користь держави судові витрати за проведення судово-медичних експертиз в загальній сумі 221,40 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 11 травня 2016 року, приблизно о 09:30 год., знаходячись на території геріатричного пансіонату, розташованого за адресою: м. Каховка, вул. Карла Маркса 88, в ході конфлікту, який виник на підґрунті тривалих особистих неприязних відносин, умисно завдав декілька ударів кулаком руки в область обличчя потерпілому ОСОБА_8 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани невеликих розмірів та синця на обличчі, які відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 131-к від 25.05.2016 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок скасувати, кримінальне провадження закрити у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості в суді. В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що вирок ґрунтується на недопустимих доказах. Зокрема судово-медична експертиза тілесних ушкоджень у потерпілого призначена слідчим ОСОБА_9 , однак в матеріалах справи відсутні докази, що вказують на повноваження слідчого у провадженні, що також підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування, таким чином висновок судово-медичної експертизи від 25.05.2016 року вважає недопустимим доказом, оскільки постанова про її призначення складена неповноважною особою. Крім того, вважає, що досудове розслідування на підставі заяви потерпілого розпочато незаконно, оскільки вона адресована начальнику Каховського ВП ГУНП, який не має повноважень щодо організації та здійснення досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_7 , його захисник - адвокат ОСОБА_10 та потерпілий ОСОБА_8 , будучи належним чином, заздалегідь повідомленими про день, час та місце апеляційного розгляду (том 2 а.п. 138, 139, 140), в судове засідання не з'явились, клопотань про відкладення апеляційного розгляду або про свою обов'язкову участь не подавали, що дає можливість апеляційному суду здійснити апеляційний розгляд у їх відсутність відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, прокурора, який просив вирок залишити без змін, заслухавши прокурора в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України суд зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених ним із дотриманням вимог чинного кримінального процесуального законодавства, про що у вироку навів докладні мотиви згідно зі ст. 374 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_8 в суді першої інстанції показав, що 11.05.2016 року, приблизно о 09.30 год, знаходячись на території геріатричного пансіонату, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході конфлікту, який виник через особисті неприязні відносини, ОСОБА_7 умисно завдав йому декілька ударів кулаком руки в область обличчя та голови, чим спричинив легкі тілесні ушкодження.
Вказані показання підтвердили в суді свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - очевидці злочину.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, за який його засуджено хоча й не визнавав, однак не заперечував факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 за обставин, встановлених вироком суду та показав, що в ході конфлікту, який виник через образливі слова потерпілого умисно завдав ОСОБА_8 один удар кулаком руки в область обличчя, зазначив, що він не вважає свої дії противоправними.
В ході проведення слідчого експерименту 09.06.2016 року, ОСОБА_8 детально розповів та показав, яким чином ОСОБА_7 завдав йому удари кулаком і спричинив тілесні ушкодження (а.п.11-12 т.2).
В ході проведення слідчого експерименту 17.06.2016 року ОСОБА_7 детально розповів та показав, яким чином він кулаком руки спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження (а.п.13-14 т.2).
Висновком судово-медичної експертизи №131к від 25.05.2016 року встановлено, що ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани невеликих розмірів та крововилив на обличчі, які спричинені тупими предметами, не виключено від ударів тупими предметами, і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження могли бути спричинені 11 травня 2016 року (а.п.9 т.2).
Висновком судово-медичної експертизи №24/131к від 27.06.2016 року встановлено, що спосіб спричинення тілесних ушкоджень, на який вказує потерпілий ОСОБА_8 , зазначений в протоколі слідчого експерименту від 09.06.2016 року, не протирічить характеру, локалізації і механізму виникнення тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 . Тілесні ушкодження ОСОБА_8 спричинені як мінімум від двох травматичних впливів тупим предметом в область лівої частки обличчя, не виключено, як від ударів тупими предметами, так і від одного удару тупим предметом в область лівої частки обличчя, і послідовного співударення лівою часткою обличчя з тупими предметами при падінні тіла ( том 2 а.п. 17).
Вказані докази є належними, допустимими, отриманими у законний спосіб, узгоджуються між собою, тому обґрунтовано покладено судом в основу обвинувального вироку.
Доводи обвинуваченого про незаконність висновку експерта від 25.05.2017 року через призначення експертизи неповноважною особою - слідчим ОСОБА_9 , колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до наданої в ході апеляційного розгляду постанови начальника СВ Каховського ВП ГУНП в Херсонській області про призначення слідчої групи від 24.05.2016 року, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24.05.2016 року за № 12016230190001157 за заявою ОСОБА_8 про заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 призначено слідчу групу у складі слідчих: ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , отже призначення судово-медичних експертиз як слідчим ОСОБА_9 24.06.2016 року так і слідчим ОСОБА_14 25.06.2016 року здійснено в рамках наданих їм повноважень (том 2 а.п. 141).
Крім того, з витягу з кримінального провадження за № 12016230190001157 вбачається, що органом досудового розслідування вказаний Каховський ВП ГУНП в Херсонській області, а слідчим - слідчий ОСОБА_9 (том 1 а.п. 1).
При цьому, ці процесуальні документи внесені до реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту як прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення (том 1 а.п. 5), що підтверджує законність прийняття вказаних рішень слідчими у складі слідчої групи.
Відповідно до ст. 477 ч. 1 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо певної категорії кримінальних правопорушень, в тому числі ч. 1 ст. 125 КК.
Доводи апелянта про незаконне прийняття заяви потерпілого про вчинений злочин начальником Каховського ВП ГУНП є безпідставними, оскільки практичне застосування статті 214 КПК України передбачає можливість подачі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не лише до слідчого або прокурора, але й до іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення ( ч. 4 ст. 214 КПК).
Таким чином, досудове розслідування на підставі заяви потерпілого проведено у спосіб, передбачений КПК.
При призначенні ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК, врахував характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення; вік і особистість винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом 2 групи загального захворювання; за місцем мешкання адміністрацією геріатричного пансіонату характеризується негативно, відсутність обставин, щоб обтяжували або пом'якшували покарання і прийшов до обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_7 покарання у вигляді штрафу, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень
Істотних порушень вимог КПК, які б стали підставою для скасування або зміни судового рішення, колегія суддів не вбачає.
З наведених підстав, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а вирок має бути залишений без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 04 жовтня 2016 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.1 ст.125 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення апеляційною інстанцією, і може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: три підписи
З оригіналом згідно:
Суддя ОСОБА_2