Справа № 214/5079/16-к
1-кп/214/119/18
16 січня 2018 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м. Кривому Розі, кримінальне провадження №12016040230000209 від 01.04.2016 щодо ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, -
В проваджені Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт з додатками щодо ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 ще на 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, він може незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані у судовому засіданні, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Представник потерпілої ОСОБА_6 , не заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_7 , кожен окремо, не заперечували проти продовження дії запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_8 покладався на розсуд суду.
Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює, запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Також, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою є виправданим, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні. Так ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років, який відноситься до категорії особливо тяжкого злочину. Крім того, ОСОБА_9 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років та у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років позбавленням волі. Колегія суддів вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки один із злочинів, у вчиненні яких ОСОБА_9 обвинувачується відноситься до категорії особливо тяжкого, обвинувачений вчинив декілька кримінальних правопорушень, не працює, що дає підстави суду вважати, що останній може продовжити злочинну діяльність, не має стійких соціальних зв'язків, тому може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, у судовому засіданні недопитані усі свідки, тому може незаконно впливати на них та на потерпілих.
Разом з тим, заявлені ризики, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу та його продовження, не зменшились й продовжують існувати та виправдовують обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_9 альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам у кримінальному провадженні.
Таким чином, суд вважає, що прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому суд приходить до висновку, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 ще на 60 діб, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 184, 315-317, 331, 369, 372, 371 КПК України, суд, -
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 17 березня 2018 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3