Справа № 182/9260/14-к
Номер провадження 1-кп/184/21/18
23 січня 2018 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
провівши в залі суду в м. Покров підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42012040490000003 від 22.11.2012 року відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаїв, Миколаївської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч.ч. 1,2 ст. 366 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5
01.09.2017 року до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.ч.1,2 ст.366 КК України для розгляду.
Ухвалою Орджонікідзевського міського суду від 04.09.2017 року призначено підготовче судове засідання на 14.09.2017 року та здійснено судовий виклик сторін даного кримінального провадження: прокурора Орджонікідзевського відділу Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 , для їх участі у підготовчому судовому засіданні відповідно до вимог ч.2 ст.314 КПК України.
У відповідності до ч.1 ст.135 КПК України, особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, виклику по телефону або телеграмою, а згідно ч.2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Крім того відповідно до ч.6 ст.135 КПК України повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Підготовчі судові засідання 14.09.2017 року, 20.09.2017 року, 29.09.2017 року, 19.10.2017 року, 17.11.2017 року, 13.12.2017 року, 21.12.2017 року та 09.01.2018 року були відкладені в зв'язку з неявкою потерпілого та не можливістю отримання відомостей про належність його повідомлення про час та місце проведення підготовчого судового засідання. Згідно повідомлень, які надійшли до суду на кожну дату призначення підготовчого судового засідання, рекомендовані поштові відправлення були повернуті за закінченням терміну зберігання.
Крім того, судом неодноразово надавалися доручення прокурору з повісткою про виклик для повідомлення потерпілого ОСОБА_6 про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, однак вони виконані не були, у зв'язку із фактичним не перебуванням потерпілого ОСОБА_6 за адресою вказаною у обвинувальному акті.
Тобто, потерпілий ОСОБА_6 за місцями проживання, вказаним в обвинувальному акті, фактично не проживає, що також підтверджується поясненнями сусідів, які підтвердили, що потерпілий лише навідується до квартири АДРЕСА_3 (відеозапис вручення повістки про виклик а.с. 155, т.2).
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що підстави для повернення обвинувального акту відсутні і він може бути призначений до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 вважали, що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору, у зв'язку із його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, а саме: невірним зазначенням анкетних відомостей потерпілого по справі ОСОБА_6 , а саме: місця його проживання, що унеможливлює належне повідомлення потерпілого про дату і час проведення підготовчого судового засідання і таким чином порушує права її підзахисного на розумні строки розгляду справи по суті.
Суд ознайомившись з обвинувальним актом та вислухавши думку учасників судового провадження, які з'явились до суду, вважає, що даний обвинувальний акт слід повернути прокурору з наступних підстав.
Ч.4 ст.110 КПК України зазначено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Аналізуючи зазначені вище обставини, суд приходить до переконання, що адреса, зазначена в обвинувальному акті, не відповідає фактичному місцю проживання потерпілого ОСОБА_6 , що в свою чергу не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки місце проживання потерпілого є однією з обов'язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт.
Крім цього, відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
При цьому під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Власне висунення публічного обвинувачення здійснюється в умовах змагальності у судовому розгляді, коли прокурор оголошує короткий виклад або повний текст обвинувального акта (ч.2 ст. 347 КПК), а суд роз'яснює суть обвинувачення і з'ясовує у обвинуваченого, чи зрозуміле воно йому (ч.1 ст. 348 КПК).
Таким чином, системно-структурний аналіз норм КПК доводить, що на стадії досудового розслідування обвинувачення особи пов'язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Проте, як слідує зі змісту обвинувального акту, прокурором не дотримано вказаних вимог закону.
Так, відповідно до диспозиції ч.1 ст.366 КК України службове підроблення - це складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Разом з тим, зазначаючи в обвинувальному акті, правову кваліфікацію дій обвинуваченого, слідчий допустив її викладення не у відповідність до диспозиції ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: відсутні посилання на те, що злочин вчинений саме службовою особою і шляхом видачі завідомо неправдивих офіційних документів.
Відсутність обґрунтованого обвинувачення є порушенням права обвинуваченого на справедливий розгляд справи, оскільки відповідно до ст.42 ч.3 п.1 КПК України він має право: знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.
Відповідно до ст.6 ч.3 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка чинна в Україні на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Європейський суд з прав людини у справі Абрамян проти Росії від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті п.п. а) п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі Камасінскі проти Австрії № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту а) п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 р. у справі Пелісьє та Сассі проти Франції, п.52).
Щодо інших недоліків обвинувального акту та доданого до нього реєстру суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
У доданому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені всі процесуальні дії і не відображені всі процесуальні рішення, прийняті в ході розслідування, не зазначено їх реквізити. Реєстр матеріалів досудового розслідування є невід'ємною частиною обвинувального акту.
Так, у реєстрі матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 42012040490000003 від 22.11.2012 року відсутні відомості про ознайомлення потерпілого ОСОБА_6 з матеріалами кримінального провадження, що у зв'язку із його неявкою у підготовче судове засідання не дає можливості суду встановити забезпечення прав потерпілого на стадії досудового розслідування.
Відповідно до п.9 ст.290 КПК України сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
За змістом процесуального закону, передусім, ст.291 КПК України, вимогам закону повинен відповідати не лише обвинувальний акт, а й додані до нього обов'язкові документи, оскільки це сприяє розгляду кримінального провадження протягом розумного строку та виконанню завдань процесуального кодексу, встановлених ст.2 КПК України.
Не відкриття матеріалів потерпілому та не підтвердження доступу до матеріалів відповідно до ст. 290 КПК України є порушенням прав потерпілого та порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України.
Вищенаведені порушення унеможливлюють вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду, а тому суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки вищезазначені порушення вимог КПК України є істотними та такими, що перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
За правилами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту.
Вказані недоліки обвинувального акту є істотними й відповідно підлягають усуненню прокурором. Після повернення обвинувального акта прокурору зазначені в мотивувальній частині ухвали суду недоліки обвинувального акта повинні бути усунені протягом розумного строку.
Керуючись ст.ст. 314 п.3 ч.3, 369, 371, 372 КПК України, суд -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42012040490000003 від 22.11.2012 року відносно ОСОБА_3 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172, ч.ч. 1,2 ст. 366 КК України - повернути прокурору Орджонікідзевського відділу Нікопольської місцевої прокуратури - ОСОБА_4 , як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом місячного строку.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1