Справа № 182/4024/17
Провадження № 1-кп/0182/111/2018
22.01.2018 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про вчинення кримінального правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2017 за № 12017040340002558 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Кишинів, Молдова, громадянки України, яка зареєстрована та мешкає у АДРЕСА_1 , не працює, із середньо-спеціальною освітою, заміжня, раніше судима:
04.09.2017 Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 190 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 2 р.
13.09.2017 Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
(в режимі відеоконференції з Орджонікідзевським
міським судом)
встановив:
Обвинувачена ОСОБА_3 16.06.2017 приблизно об 11:00 год., знаходячись у м. Нікополі Дніпропетровської обл., вступила в злочину змову з невстановленою слідством особою, матеріали у відношенні якої виділено в окреме кримінальне провадження, метою якої було протиправне заволодіння чужим майном шляхом обману. У цей же день та час невстановлена слідством особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 групою осіб, зі свого мобільного телефону зателефонувала потерпілій ОСОБА_5 , яка займається підприємницькою діяльністю в сфері реалізації текстильних виробів, та з метою введення останньої в оману, відрекомендувалася співробітником КЗ «Нікопольська міська лікарня № 1 ДОР» та запропонувала потерпілій продати їй 27 комплектів постільної для привітання колективу одного з відділень лікарні з днем медичного працівника. За результатами телефонної розмови невстановлена слідством особа та ОСОБА_5 домовились про зустріч на території КЗ «Нікопольська міська лікарня № 1 ДОР», розташованого за адресою: пр-т. Трубників, 50 у м. Нікополі Дніпропетровської обл., в ході якої ОСОБА_5 , як фізична особа підприємець мала передати невстановленій слідством особі 27 комплектів постільної білизни, а невстановлена слідством особа прийняти їх та передати ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі вартості 27 комплектів постільної білизни.
16.06.2017 приблизно о 17.30 год. ОСОБА_5 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 на власному автомобілі марки «ОПЕЛЬ» моделі «Віваро» під'їхали до центрального входу КЗ «Нікопольська міська лікарня № 1 ДОР», розташованого за адресою пр-т. Трубників, 50 в м. Нікополі Дніпропетровської обл., зателефонувала невстановленій слідством особі та повідомила про те, що вона привезла 27 комплектів постільної білизни.
Натомість невстановлена слідством особа, продовжуючи вводити ОСОБА_5 в оману з метою відволікання її уваги та створення фіктивного представництва для незаконного заволодіння її майном запропонувала їй передати 27 комплектів постільної білизни одній з медичних сестер, а самій зайти у приміщення КЗ «Нікопольська міська лікарня № 1 ДОР» для отримання грошових коштів.
Після вказаного телефонного дзвінка до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підійшла ОСОБА_3 , яка для створення враження про свою належність до КЗ «Нікопольська міська лікарня № 1 ДОР» була одягнена в заздалегідь підготовлений медичний халат білого кольору та продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вищезазначеним майном ОСОБА_5 , за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, представилась медичною сестрою вищевказаного медичного закладу.
Будучи введеною в оману обстановкою та особою винної, ОСОБА_5 добровільно передала 27 комплектів постільної білизни ОСОБА_3 , а сама разом з ОСОБА_6 зайшли у приміщення КЗ «Нікопольська міська лікарня № 1 ДОР» для отримання грошових коштів. В цей час ОСОБА_3 перенесла вищевказані 27 комплектів постільної білизни до автомобіля таксі та зникла з місця події, таким чином умисно повторно з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб незаконно шляхом обману заволоділа 27 комплектами постільної білизни, що належали ОСОБА_5 вартістю 18 380 грн., відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 259 від 19.06.2017.
Дії Акінчиної кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винуватою себе визнала повністю і показала суду, що у неї на утриманні є повнолітній син - інвалід, хворий на шизофренію. Крім того, син отримав травму і тривалий час не міг самостійно пересуватися. Тому їй потрібні були гроші. Випадково вона зустріла чоловіка на ім'я ОСОБА_7 , з яким раніше вчиняла злочини. ОСОБА_7 запропонував заробляти гроші шляхом обману, т. я. були потрібні гроші, вона погодилася. Що саме робити їй говорив ОСОБА_7 . До злочину у м. Нікополі, вони з ОСОБА_7 вчинили й інші аналогічні злочини, за які вона вже засуджена, а також по яким провадження ще не розглянуті судами. У червні 2017 р. вони з ОСОБА_7 на автомобілі «Ланос» приїхали у м. Нікополь. По дорозі ОСОБА_7 розмовляв з потерпілою і домовлявся про придбання комплектів постільної білизни. У м. Нікополі ОСОБА_7 висадив її, надав медичний халат та адресу лікарні, куди вона повинна була приїхати. Вона замовила таксі і приїхала до лікарні, там зустрілася з потерпілою та її чоловіком. При цьому ОСОБА_7 потерпілій телефоном сказав, щоб вона віддала комплекти медичній сестрі, а сама зайшла у приміщення лікарні за грошима. Вона представилася потерпілій та її чоловіку як медична сестра лікарні, забрала ці комплекти білизни і погрузила їх у таксі. Але потерпіла була відсутня нетривалий час, тому, коли вона намагалася виїхати з території лікарні, чоловік потерпілої затримав її. У вчиненому вона розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи без її участі, спричинена їй матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі.
У зв'язку з визнанням вини, оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, інші докази у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися. При цьому судом було роз'яснено, що в цьому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини, які не досліджувалися, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченої повністю доведена.
Дії обвинуваченої мають правильну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; обставини справи; особу винної, яка ніде офіційно не працює, вчинила кілька аналогічних злочинів в різних міста України.
Також суд враховує, що згідно довідки обвинувачена з 2014 р. перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується задовільно.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд вважає визнання вини, відшкодування шкоди обставиною, що пом'якшує покарання, суд не визнає, оскільки шкода відшкодована завдяки діям потерпілої та її чоловіка. Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
Враховуючи все вищезазначене, а також те, що обвинувачена вчинила кілька злочинів, суд вважає за необхідне призначити їй покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.
Оскільки ОСОБА_3 вчинила цей злочин до постановлення вироку Центральним районним судом м. Миколаєва від 04.09.2017, за яким її засуджено за ч.2 ст. 190 КК України до 3-х років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, на підставі ч.4 ст. 70 КК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 (з наступними змінами і доповненнями) «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання за цими вироками підлягають самостійному виконанню.
Крім того, оскільки ОСОБА_3 вчинила цей злочин також й до постановлення вироку Новоодеським районним судом Миколаївської обл.. від 13.09.2017, за яким її засуджено за ч.2 ст. 190 КК України до 2-х років обмеження волі, на підставі ч.4 ст. 70 КК України це покарання підлягає частковому складанню з призначеним за цим вироком покаранням з урахуванням положення п.п. б) п. 1) ч.1 ст. 72 КК України відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідають два дня обмеження волі.
Строк дії запобіжного заходу скінчився. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази:
- 27 комплектів постільної білизни, які передано під розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити в користуванні потерпілої.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватою у пред'явленому їй обвинуваченню за ч. 2 ст. 190 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України до призначенного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13.09.2017, перевівши невідбуту частину покарання на підставі п.п. б) п. 1) ч.1 ст. 72 КК України, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідають два дня обмеження волі й остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 міс.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання за цим вироком та покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.09.2017, за яким її засуджено за ч.2 ст. 190 КК України до 3-х років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки - виконувати самостійно.
Строк дії запобіжного заходу - домашнього арешту скінчився.
Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку.
Зарахувати у строк відбування покарання час відбування покарання у виді обмеження волі за вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13.09.2017 за правилами п.п. б) п. 1) ч.1 ст. 72 КК України, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідають два дня обмеження волі, а саме з 10.11.2017 до дня проголошення вироку.
Цивільні позови не заявлені.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази:
- 27 комплектів постільної білизни, які передано під розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити в користуванні потерпілої.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1