79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.01.2018р. Справа № 914/2507/17
За позовом: Старосамбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, м. Старий Самбір Львівської області
до відповідача: Ільницької сілької ради Турківського району Львівської області, с. Ільник Турківського району Львівської області
про стягнення заборгованості
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник;
від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат.
Розглядається справа за позовом Старосамбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Ільницької сільської ради Турківського району Львівської області про стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.01.2018.
15.12.2017 набрали чинності зміни до ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII. Відповідно до п. 9 Перехідних положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Зважаючи на ціну позову, подальший розгляд даної справи судом проведено за правилами нової редакції ГПК в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судовому засіданні 15.01.2018 позовні вимоги обґрунтовує тим, що неправомірні дії відповідача, а саме внесення недостовірних відомостей до довідки від 04.02.2004 про стаж та заробіток ОСОБА_3, призвело до переплати пенсії ОСОБА_3 як державному службовцю в розмірі 143 213, 81 грн за період з 04.02.2004 по 30.06.2012.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.01.2018 позовні вимоги заперечив, з тих підстав, що в діях відповідача відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діяннями та можливими наслідками заподіяння матеріальної шкоди державі, оскільки, як було встановлено судовими рішеннями, ОСОБА_3 працювала бухгалтером сільської ради та не працювала на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.
Старосамбірське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Ільницької сільської ради Турківського району Львівської області (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі особистої заяви громадянки ОСОБА_3, від 04.02.2004, згідно з розпорядженням управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області, правонаступником якого є позивач (надалі - управління ПФУ в Турківському районі) від 18.03.2004 № 119329, вказаній громадянці було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-ІІІ (надалі - Закон № 2493-111). Як зазначає позивач, для розрахунку пенсії ОСОБА_3 подала довідку про стаж державної служби та посадовий оклад, доплату за ранг, надбавку за вислугу років станом на 03.02.2004, видану відповідачем, згідно з якою стаж державної служби становив 30 років 11 місяців 5 днів. Управління ПФУ в Турківському районі здійснювало також перерахунки пенсії ОСОБА_3 відповідно до наданих довідок від 08.12.2004 № 3725, 05.04.2005 № 1171, 29.05.2006 № 763, 09.07.2007 № 171, 07.04.2008 № 126, 04.06.2010 № 337.
На виконання вимог Головного управління ПФУ у Львівській області та з метою посилення контролю за призначенням пенсій бухгалтерам сільських, селищних рад, управлінням ПФУ в Турківському районі проведено перевірку документів про стаж, наданих для призначення пенсій, як посадовим особам місцевого самоврядування. Управлінням ПФУ в Турківському районі в період з 15.05.2012 по 25.05.2012 було проведено зустрічну перевірку спеціального стажу роботи ОСОБА_3 на посаді бухгалтера відповідача (акт перевірки від 25 травня 2012 року № 27), якою встановлено, що при Ільницькій сільській раді функціонувала централізована бухгалтерія, рішеннями райвиконкому затверджувались суми граничних асигнувань на утримання централізованої бухгалтерії, а ОСОБА_3 фактично працювала бухгалтером в централізованій бухгалтерії. Таким чином, зарахування відповідачем стажу роботи ОСОБА_3 за період з 28.02.1973 по 01.01.2002 до стажу служби в органах місцевого самоврядування, на думку позивача, було безпідставним і права на пенсію відповідно до Закону № 2493-ІІІ ОСОБА_3 не мала.
22.05.2012 Ільницька сільська рада надала довідку за № 74 про те, що в зв'язку з недостовірністю видачі довідок, сільська рада відкликає довідки про заробітну плату від 03.02.2004 року - як підставу для обчислення пенсії - 08.12.2004 № 3725, 05.04.2005 №1171, 29.05.2006 № 763, 09.07.2007 № 171, 07.04.2008 № 126, 04.06.2010 № 337 - як підстави для проведення перерахунків пенсій.
Внаслідок цього, управлінням ПФУ в Турківському районі було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV відповідно до розпорядження від 06.06.2012 № 119329.
Таким чином, позивач зазначає, що подання недостовірних даних відповідачем призвело до виникнення переплати пенсії за період з 04.02.2004 по 30.06.2012 на загальну суму 158 921, 11 грн.
За результатами розгляду особистої заяви ОСОБА_3 від 29.05.2012, управлінням ПФУ в Турківському районі прийнято рішення від 21.08.2012 про утримання переплати пенсії згідно заяви пенсіонера ОСОБА_3 в розмірі 20% до повного погашення. З пенсії ОСОБА_3 було стягнуто переплату на загальну суму 15 707, 30 грн. Отже, сума переплати, яка залишилася невідшкодованою склала 143 213,81 грн, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.
Відповідач щодо позову заперечив з тих підстав, що при обчисленні стажу державної служби ОСОБА_3 у поданні від 03.02.2004 відповідач був позбавлений можливості брати до уваги будь-які інші відомості, окрім тих які зазначені в трудовій книжці працівника. Таким чином, оскільки робота бухгалтера сільської ради дає право на отримання пенсійного забезпечення, як державного службовця, а розрахунок стажу роботи здійснюється, на підставі виключно записів у трудовій книжці, то жодних недостовірних відомостей у поданні від 03.02.2004 відповідачем внесено не було. Крім того, відповідач зазначає, що довідка від 03.02.2004 про визначення стажу ОСОБА_3 не є пенсійним документом, що в свою чергу унеможливлює покладення матеріальної відповідальності на підприємства, організації через видачу таких довідок, навіть якщо останні містять недостовірні дані. З урахуванням наведеного, відповідач зазначає, що в його діях відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діяннями та можливими наслідками заподіяння матеріальної шкоди державі, оскільки ОСОБА_3 ніколи не працювала на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії.
Відповідач стверджує, що після проведеного в 2012 році перерахунку пенсії ОСОБА_3 та довідавшись, що дії управління ПФУ у Турківському районі є незаконними, ОСОБА_3 звернулася з адміністративним позовом до Турківського районного суду в якому просила визнати дії управління ПФУ у Турківському районі протиправними і зобов'язати провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». ОСОБА_4 Турківського районного суду від 15 грудня 2015 року у справі № 458/1144/15-а розпорядження управління ПФУ у Турківському районі від 06.06.2012 про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнано протиправним, також визнано протиправною відмову управління ПФУ у Турківському районі від 28.10.2015 № 20/К-12 в проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зобов'язано управління ПФУ у Турківському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Закону України «Про державну службу» з урахування всіх видів виплати, що включені до середньомісячного заробітку державного службовця, на які нараховано та утримано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 12.05.2015.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю виходячи із таких мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до постанови КМУ від 16.12.2015 № 1055, управління Пенсійного фонду України в Турківському районі у Львівській області реорганізовано шляхом злиття та створено Старосамбірське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке є його правонаступником.
Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХII (надалі - Закон № 3723-ХII), передбачено, що на одержання пенсій державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для жінок - не менше 20 років, у тому числі державної служби 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців. Пенсія державним службовцям призначалася в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшувалася на 1 відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (надалі - Закон № 2493-ІІІ), у редакції чинній станом на час виходу ОСОБА_3 на пенсію, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Приписами статі 22 Закону № 2493-ІІІ встановлено, що до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, а також робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Як стверджує позивач, відповідно до Положення про централізовані бухгалтерії при виконавчих комітетах сільських, селищних рад народних депутатів, затвердженого постановою ОСОБА_4 Міністрів УРСР від 22.12.1980 № 655 централізовані бухгалтерії були самостійними бюджетними установами, які обслуговували школи, дитячі садки, бібліотеки, лікарні і до органів виконавчої влади не належали, тому періоди роботи у централізованих бухгалтеріях при виконкомах сільських, селищних рад народних депутатів не можуть бути зараховані до стажу служби в органах місцевого самоврядування. ОСОБА_4 Міністрів УРСР від 22.12.1980 № 655, якою було затверджено Положення про централізовані бухгалтерії при виконавчих комітетах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) рад народних депутатів, визнана нечинною постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 20.07.1991 № 102 у зв'язку з прийняттям Закону УРСР “Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування”, і саме з часу втрати чинності ОСОБА_4 Міністрів УРСР від 22.12.1980 № 655 період роботи в централізованій бухгалтерії може бути зарахований до стажу державної служби. (лист Національного агенства України з питань державної служби від 08 липня 2013 року № 3253/12-13 “Щодо зарахування до стажу держслужби часу роботи у централізованих бухгалтеріях”).
Приписами ч. 1 статті 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно статті 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 зверталася з адміністративним позовом до Турківського районного суду в якому просила визнати дії управління ПФУ у Турківському районі Львівської області протиправними і зобов'язати вчинити дії. Турківський районний суд Львівської області 15.12.2015 виніс постанову у справі № 458/1144/15-а (2-а/458/59/2015), яка набрала законної сили, якою позовні вимоги задовольнив частково, зобов'язав ПФУ у Турківському районі Львівської області провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Також вказаною постановою Турківського районного суду, розпорядження управління ПФУ у Турківському районі від 06.06.2012 про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнано протиправним, визнано протиправною відмову управління ПФУ у Турківському районі від 28.10.2015 № 20/К-12 про відмову в проведенні перерахунку пенсії відповідно до закону України Про службу в органах місцевого самоврядування», зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Турківському районі Львівської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Закону України «Про державну службу» з урахування всіх видів виплат, що включені до середньомісячного заробітку державного службовця, на які нараховано та утримано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 12.05.2015.
Турківським районним судом також встановлено, що:
- записи у трудовій книжці ОСОБА_3 підтверджували, що остання працювала на посаді бухгалтера, натомість відсутні записи, які б свідчили, що ОСОБА_3І, працювала в централізованій бухгалтерії при виконкомі сільської ради;
- відсутні документи, які достовірно підтверджують факт створення при Ільницькій сільській раді централізованої бухгалтерії, скорочення посади бухгалтера в сільській раді, звільнення із цієї посади та переведення ОСОБА_3 на посаду бухгалтера в централізовану бухгалтерію. Посилання управління ПФУ у Турківському районі на те, що вказана громадянка працювала саме в централізованій бухгалтерії сільської ради, а не в сільській раді, належними доказами не підтверджене, а відтак є неправомірним розпорядження управління ПФУ у Турківському районі від 06.06.2012 № 122683 про припинення виплат ОСОБА_3 пенсії відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та перерахування пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 143 213, 81 грн переплати пенсії ОСОБА_3
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”. Згідно п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” (у чинній станом на момент подання позовної заяви до суду редакції) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.
Суд зазначає, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, якщо позов залишено без задоволення, то судовий збір не стягується.
Керуючись ст.ст. 2,13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 22.01.2018.
Суддя Манюк П.Т.