ун. № 759/2845/17
пр. № 2/759/871/18
19 січня 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Чернишук К.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовними вимогами Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів,
У лютому 2017 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути надміру виплачені кошти у розмірі 250 грн 00 коп., посилаючись на ті підстави, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак відповідачу за період з 01.09.2015 по 31.10.2015 Управлінням було надміру виплачені кошти в розмірі 250 грн. 00 коп. Переплата виникла у зв'язку із допущенням рахункової помилки, яка відбулася при масовому перерахунку пенсії.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила (а.с. 25, 26).
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ПОУ ПФ України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За період з 01.09.2015 по 31.10.2015 позивачем було надміру виплачено кошти відповідачу, внаслідок чого виникла переплата пенсії на суму 250 грн. 00 коп. (а.с. 4, 5).
Згідно ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стархування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Порядок стягнення надмірно сплачених пенсійних коштів за рішенням територіальних органів Пенсійного Фонду регламентований Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженим Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 21.03.2003 №64 , в п. 3 якого зазначено, що повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Аналіз зазначеної правової норми свідчить про те, що стягнення зайво отриманих пенсіонером пенсійних сум можливе лише за умови зловживань з боку пенсіонера, які призвели до завищення суми пенсійних виплат.
Тобто нормами ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат. У першому випадку, коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії, з іншого боку, коли такі дані були наданні страхувальником.
Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій у більшому, ніж визначено законом, розмірі. Наявність таких дій з боку позивача, а також надання позивачем документів, які містили у собі явно неправильні відомості, були підроблені або будь-яким іншим чином сфальсифіковані (а тому містять у собі недостовірні дані), що давало б підстави вважати, що позивачем при зверненні до органу Пенсійного фонду України дійсно умисно вчинені дії, які становлять собою зловживання з його боку, відповідачем не доведено.
З врахуванням викладеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що переплата пенсії не пов'язана зі зловживанням з боку пенсіонера, переплата пенсії сталась внаслідок допущенням рахункової помилки, яка відбулася при масовому перерахунку пенсії, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивача було звільнено від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.
Керуючись ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»; ст. 103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 2801-282 ЦПК України,-
У задоволенні позовних вимог Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів відмовити.
Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ: О.В. Ул'яновської