пр. № 1-кп/759/322/18
ун. № 759/624/18
23 січня 2018 року
Святошинський районний суд міста Києва у складі :
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю :
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100080008526 від 25.09.2017 року,
за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одружений, освіта вища, не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого 23.11.2017 Святошинським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,
До Святошинського районного суду м. Києва 16.01.2018 року надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, з угодою про визнання винуватості від 11.01.2018 року, укладеною між прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену 11.01.2018 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 , вважаючи,що при укладені угоди були дотримані вимоги КПК та КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив затвердити зазначену угоду про визнання винуватості, укладену між ним та прокурором, зазнавши, що він повністю визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, погоджується на призначення узгодженого сторонами угоди покарання.
Захисник ОСОБА_4 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 від 11.01.2018 року.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, прийшов до висновку про відмову у затвердженні угоди, з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди з поверненням кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468 - 475 цього Кодексу .
Стаття 472 КПК України передбачає, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Відповідно до положень ч.7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Разом з тим, аналізуючи зміст угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що вказана угода не відповідає вищезазначеним критеріям, оскільки узгоджене покарання не відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України та суперечить ч.4 ст.70 КК України, приписами якої визначено, що якщо засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в ч. 1 - ч. 3 ст. 70 КК України.
Матеріали кримінального провадження містять відомості про засудження ОСОБА_5 за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23.11.2017 року на 3 роки позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, що дає суду підстави для застосування при призначенні покарання ОСОБА_5 правил ч.4 ст.70, ст.72 КК України. Таким чином, угода суперечить вимогам КК України, оскільки сторонами не визначено покарання у відповідності до вимог вищевказаних статей КК України.
За таких обставин, враховуючи, що умови укладеної угоди про визнання винуватості суперечать вимогам КК та КПК України, суд вважає за необхідне відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернути кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України прокурору для продовження досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 471, 474 КПК України, суд
Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 11.01.2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12017100080008526 від 25.09.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1