пр. № 1-кс/759/17/18
ун. № 759/14691/17
11 січня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданнів приміщенні суду клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №0-040063,
Прокуратурою Чернівецької області, в рамках кримінального провадження №0-040063, з метою забезпечення виконання вироку суду та відшкодування збитків, в порядку ст.ст. 125, 126 КПК України від 28.12.1960 р. № 1001-05, було накладено арешт на автомобіль «Тойота Ленд Крузер», 2003 року випуску, № НОМЕР_1 , що перебував в розпорядженні та користуванні ОСОБА_4 на підставі Довіреності від 25.05.2016 року.
Представник останнього ОСОБА_3 в жовтні 2017р. звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування вказаного арешту.
Клопотання мотивоване тим, що кримінальне провадження в рамках якого накладено арешт втрачене, наявність арешту порушує права добросовісного володільця майна.
ОСОБА_3 подав заяву, за якою на вимогах скарги наполягав, просив розглянути її у його відсутності.
Прокурор та слідчий за викликом в суд не з'явились, надали відповідь, що кримінальна справа № 49-0063 (№0-040063) рахується за слідчим відділом Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, як втрачена.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, за таких підстав.
Так, статтею 174 КПК України встановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Метою арешту майна, як це встановлено ст. 170 КПК України, є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно.
ОСОБА_4 не належить до вказаних осіб.
Відсутні дані і про те, що арештоване майно було вилучене з обороту.
Напроти, з огляду на довіреність номінального володілця майна - ОСОБА_5 , автомобіль «Тойота Ленд Крузер», 2003 року випуску, № НОМЕР_1 , з 25.05.2016 року перебуває у користуванні ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
За таких обставин та вимог закону, приходжу до висновку, що продовження утримання арешту на вказане майно, порушує права його добросовісних володільців, і за обставин того, що провадження у справі в рамках якого накладено арешт триває майже 15 років, а саме провадження втрачене, вважаю, що і необхідність утримувати майно під арештом відпала.
Отже, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 132, 174, 175, 206, 369-372 КПКУкраїни, слідчий суддя
ухвалив :
Клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.
Арешт автомобіля «Тойота Ленд Крузер», № НОМЕР_1 , 2003 року випуску, що накладений в 2004 році прокуратурою Чернівецької області в межах кримінальної справи №0-9063- скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1