Справа № 755/18459/17
"18" січня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
з участю секретаря - Кузьменко А.М.
розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2) про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться вищезазначена цивільна справа. Позивач подав заяву про забезпечення позову, а саме: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3, та автомобілі - Volkswagen Transporter, VIN: НОМЕР_4, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1; Nissan Qashqai, VIN: НОМЕР_5, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, що належать ОСОБА_2; заборонивши у будь-який спосіб їх відчужувати, в тому числі продавати, обмінювати, дарувати, іншим способом передавати права володіння, користування та управління третім особам, передавати у заставу до розгляду справи по суті.
Свою заяву обґрунтував тим, що позивач просить суд стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 268 718,26 грн., оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у встановлені строки суму боргу не повернув. Невиконання своїх зобов'язань нічим не обґрунтовує, на телефонні дзвінки не відповідає, на контакт не йде, тобто умисно ухиляється від обов'язку щодо повернення позики (грошових коштів). Вказані обставини свідчать про те, що існує велика ймовірність вчинення в подальшому відповідачем юридичних та фактичних дій, спрямованих на відчуження майна відповідачем, які призведуть до втрати майна та грошей, як гарантії виконання зобов'язання.
Перевіривши матеріали справи суд дійшов наступного.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.
По даній справі позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в серпні 2017 він передав відповідачу у позику кошти в сумі 10 000,00 доларів США, які останній зобов'язався повернути до 30.10.2017 року. Однак, у визначений строк кошти не повернуто. Крім того, відповідач жодним чином не обґрунтовує виконання взятих на себе зобов'язань, на телефонні дзвінки не відповідає, на контакт не йде. У зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач задля уникнення виконання зобов'язання здійснить дії щодо відчуження належного йому майна. На думку суду, викладені обґрунтування дають підстави для забезпечення позову. Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та листа Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України, ОСОБА_2 є власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_4, та автомобілів - Volkswagen Transporter, VIN: НОМЕР_4, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1; Nissan Qashqai, VIN: НОМЕР_5, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2. Оскільки, вартість вказаних квартир та автомобілів відсутня, арешт має бути накладений в межах позовних вимог на 2/3 частини квартири та автомобілі.
В частині заборони у будь-який спосіб їх відчужувати, в тому числі продавати, обмінювати, дарувати, іншим способом передавати права володіння, користування та управління третім особам, передавати у заставу до розгляду справи по суті, суд відмовляє, оскільки дана вимога є неконкретизованою. Крім того, накладення арешту на майно є перешкодою для його відчуження. В частині заборони права користування суд відмовляє, так як власник майна не може бути позбавлений права володіння та користування своїм майном.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, -
Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2) про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.
Накласти арешт в межах позовних вимог - 268 718,26 грн. на майно ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_3; адреса: АДРЕСА_2) на:
- 2/3 частини квартири АДРЕСА_4,
-автомобіль Volkswagen Transporter, VIN: НОМЕР_4, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1,
-автомобіль Nissan Qashqai, VIN: НОМЕР_5, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: